УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/5339/2012Головуючий суду першої інстанції:Буйлова С.Л.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.
"26" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіДралла І.Г.,
СуддівПавловської І.Г., Белинчук Т.Г.,
При секретаріУрденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини з батьком, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визначення місця проживання дитини з матір'ю, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 5 червня 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини з батьком.
Вимоги мотивовані тим, що з 18 вересня 2009 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 і мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. В жовтні 2011 року ОСОБА_7, без пояснення причин пішла з дому з малолітньою дитиною. Позивач вважає, що оскільки він фізично здоров, офіційно працевлаштований, має додатковий дохід, проживає у благоустроєному будинку, в якому є усі умови для проживання дитини, тому малолітня дитина повинна проживати з ним. Також з 19 січня 2012 року відповідачка добровільно залишила йому сина та з цього часу син проживає з ним. Крім того у ОСОБА_7 немає постійного місця проживання та постійного прибутку та вона неналежним чином займається вихованням дитини.
ОСОБА_7 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Вимоги мотивовані тим, що вона не віддавала сина ОСОБА_6, дитина була викрадена в неї 17 січня 2012 року, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи. Вона забезпечена житлом, має постійну роботу, фізично здорова, має стабільний прибуток. Остаточно просила встановити місце проживання її сина ОСОБА_8 з нею за адресою, АДРЕСА_1.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 5 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_7 задоволена. Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема апелянт посилається на те, що судом не враховано відповідність інтересам дитини проживання разом із батьком.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані та не засновані на законі.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з того, що проживання малолітньої дитини разом з матір'ю відповідає інтересам дитини. Твердження ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 не має постійного місця проживання та постійного прибутку, неналежним чином займається вихованням дитини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються належними та допустимими доказами у справі, зокрема показаннями свідків. Приймаючи до уваги вік дитини, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та виключні обставини спору, що встановлені у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що для того, щоб забезпечити дитині необхідне виховання, повноцінний розвиток, необхідно визначити місце проживання дитини разом з матір'ю за адресою, АДРЕСА_1.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку, що місце проживання дитини необхідно визначити разом з матір'ю.
При цьому судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_7 має постійну роботу, позитивно характеризується, має житло і може забезпечити дитину належним доглядом та вихованням. Також судом враховано висновок органу опіки та піклування, згідно з яким інтересам дитини відповідає проживання разом із матір'ю, а також враховано думку прокурора.
З врахуванням встановлених у справі обставин та малолітнього віку дитини суд першої інстанції правильно визначив місце проживання дитини з матір'ю.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейський суд з прав людини визначає можливість відібрання дитини від матері у виняткових випадках, які в межах цієї справи не встановлені. При вирішенні цього спору суд першої інстанції обґрунтовано виходив саме з інтересів дитини, а не батьків і з такими висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки ОСОБА_6 не надав доказів того, що дитині буде краще проживати у нього, а не з матір'ю, яка в змозі створити усі необхідні умови життя та розвитку малолітньої дитини.
Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 141,157, 161 СК України, Закон України «Про охорону дитинства», Міжнародну Конвенцію «Про права дитини» та Декларацію прав дитини.
Так, стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно статті 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до правил статті 161 СК України, якщо мати і батько, які проживають окремо, не знайшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
В доводах апеляційної скарги апелянтом не наведено безперечних та переконливих доказів того, що проживання дитини з матір'ю буде негативно впливати на дитину, або порушувати її права та охоронювані законом інтереси.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.
У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 5 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Белинчук Т.Г.