12.07.2012
Справа № 22ц-1798/2012р. Головуючий у першій
інстанції Фисюк О.І.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Колбіної Т.П., Моцного М.В.,
при секретарі - Соменко О.П.,
за участю позивача - ОСОБА_3,
представника позивача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 травня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання договору недійсним-,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» та просила суд визнати недійсним споживчий кредитний договір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Платинум Банк» був укладений кредитний договір з обслуговуванням кредитної картки, страхуванням життя, майна та/або подовженої гарантії позичальника від 24 березня 2011 року №748/2856SFDSPG7. ПАТ «Платинум банк» в порушення ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» не надав повну інформацію про умови кредиту, а саме визначив в договорі суму комісії за надання кредитної картки, яку не надав позивачу у розмірі 153 грн., вимагаючи таким чином сплатити 2907 грн., за не надані послуги, що є обманом споживача та підставою для визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених ст.230 ЦК України.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про визнання споживчого кредитного договору недійсним відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Платинум банк» про визнання договору недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту її обману Банком щодо умов кредитного договору, прав та обов`язків позивача, крім того підстави, передбачені ст.230 Цивільного Кодексу України для визнання укладеного між сторонами правочину недійсним відсутні.
З такими висновками погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_3 та ПАТ «Платинум банк» укладено кредитний договір з обслуговуванням кредитної картки, страхування життя, майна та/або подовженої гарантії позичальника віл 24 березня 2011 року №749/2856SFDSPG7, за умовами якого Банк надає позичальнику кредитні кошти у сумі 5682,27 грн. на придбання ноутбуку на строк 24 місяці з процентною ставкою 0,0001 % річних, комісією за надання кредиту в сумі 153,00 грн., з датою повернення кредиту до 24 березня 2013 року, згідно п.1.1.1. Кредитного договору (а.с.4,5).
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, Банк надає позичальнику кредитні кошти шляхом безготівкового перерахування їх на рахунок продавця товару.
Згідно з Додатком №1, щодо графіку платежів, встановлено щомісячний платіж (погашення кредиту) в сумі 390 грн.
Крім того, умовами договору передбачено, що за умови належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором не раніше ніж через 5 місяців з дати набуття чинності договором Банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію та надає позичальнику емітовану Банком пластикову картку з встановленим лімітом 6000 грн., відповідно до п.1.1.2 Кредитного договору.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Банком були перераховані кошти продавцю товару за придбання позивачем ноутбуку, що підтверджується її підписом на заяві/анкеті від 24 березня 2011 року (а.с.24).
Частиною 1 статті 230 Цивільного кодексу України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Згідно з ч.1 ст.299 Цивільного кодексу України, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей ї якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Частиною 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місце знаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема:а)мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б)форми його забезпечення;в)наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язанням споживача;г)тип відсоткової ставки;г)суму, на яку кредит може бути виданий;д)орієнтовану сукупну вартість кредиту (в процентному зазначені та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е)строк, на який кредит може бути одержаний, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; з)необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и)податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і)переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України, (Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9, наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у письмовій формі була надана позивачу повна інформація щодо умов надання кредиту, яка передбачена частиною 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, позивачка власноруч підписала кредитний договір з обслуговуванням кредитної картки, страхування життя, майна та/або подовженої гарантії позичальника віл 24 березня 2011 року №749/2856SFDSPG7, та потягом тривалого часу виконувала його, що підтверджується щомісячними платіжними дорученнями (а.с.6,7).
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка не була ознайомлена зі всіма умовами вказаного договору, не можуть бути прийняти колегією суддів до уваги, оскільки позивачка підписуючи договір своїм підписом засвідчує, що ознайомлена та погоджується з його умовами.
З Кредитного договору також вбачається, що договором не було передбачено сплату позичальником комісії в сумі 153 грн. за надання відповідачем пластикової карточки. Надання Банком позивачеві пластикової картки з кредитним лімітом в сумі 6000 грн., як це передбачено п.1.1.2 Договору, залежить від належного виконання позичальником умов кредитного договору та стосується питання виконання договору.
Таким чином доводи позивача, про те що Банк безпідставно нарахував їй комісію за користування кредитом у сумі 153 грн. не можуть бути прийняти до уваги.
Крім того, позивачкою в супереч вимогам ст.60 ЦПК України не доведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Інших доводів які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального права, апеляційна скарга не містить.
Оскільки, суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, це, згідно ст. 308 ЦПК України, є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 14 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: Т.П.Колбіна
М.В.Моцний