Справа № 2603/2794/12
РІШЕННЯ
іменем України
12.07.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.
при секретарі - Буцко М.В.
за участю:
представника позивачки - ОСОБА_1,
відповідачки - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та зобов'язання не вчиняти дій, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідачки, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та зобов'язання не вчиняти дії. Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка є матір'ю відповідачки, у 2009 році спільно була продана квартира за адресою АДРЕСА_1 та за кошти від продажу вказаної квартири була придбана інша квартира за адресою АДРЕСА_2 Продаж квартир відбувся в один і той же день. Через два тижня після переїзду на нову квартиру, відповідачка вигнала позивачку, сказавши, що нова квартира належить їй та її доньці. Після звернення до приватного нотаріуса, позивачці було повідомлено, що ОСОБА_3 не є співвласником квартири. У зв'язку із викладеним позивачка і звернулась до суду із вказаним позовом.
На адресу Деснянського районного суду м. Києва надійшли уточнення, доповнення до позовної заяви. Відповідно до яких позивачка просила визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 частково недійсним, визнати за позивачкою право власності на Ѕ частину вказаної квартири, визнати за малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 частину спірної квартири, визнати дії відповідачки незаконними та стягнути на користь позивачки матеріальні збитки, зобов'язати відповідачку не чинити перешкоди у праві власності, та зобов'язати третіх осіб внести відповідні зміни та оформити на ім'я позивачки правоустановчи документи та зареєструвати право власності на Ѕ частину квартири.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 31 ЦПК України, зміна предмету або підстави позову допускається до початку розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що на момент подачі уточнення, доповнення до позовної заяви розгляд справи вже було розпочато та тривало, а тому суд відмовив у прийнятті вказаної заяви.
В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовну заяву, просила визнати за позивачкою право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2
Відповідачка проти задоволення позову заперечувала, пояснила, що дійсно в один і той же день були укладені дві угоди. З початку продана квартира АДРЕСА_1 а потім придбана інша квартира АДРЕСА_2 ОСОБА_2 вказала, що позивачка свою частину коштів отримала, а на отримані кошти позивачка мала намір поїхати до м. Ворзеля, придбати будинок і проживати. Крім того, отримавши кошти за продаж квартири, повинні були сплатити заборгованість за комунальні послуги.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, у своїй письмовій заяві просить в подальшому розгляд справи проводити у її відсутність (а.с.19).
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала в рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.5-6).
У вказаній квартирі були зареєстровані позивачка, відповідачка та донька відповідачки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
З пояснень відповідачки вбачається, що у зв'язку із наявністю заборгованості по оплаті за комунальні послуги, та небажанням, що квартиру можуть арештувати та продати, було прийнято спільне рішення про продаж квартири АДРЕСА_1 за отримані кошти погасити заборгованість за комунальні послуги, а на свою частину коштів позивачка мала намір придбати маленький будинок у м. Ворзель. Факт існування заборгованості підтверджується листом КП «ЖЕК - Нивки» від 20.03.2008 року (а.с.32).
Відповідно до витягу з розпорядження від 06.04.2009 року № 300 Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на продаж належної їм в рівних частках двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, де правом користування наділена малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови одночасного придбання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, де малолітній буде належати Ѕ частка, з метою покращення майнових прав дитини та сімейного роз'їзду (а.с.30).
З договору купівлі-продажу від 14.04.2009 року вбачається, що позивачка та відповідачка спільно продали належну їм в рівних частинах квартиру АДРЕСА_1 (а.с.27).
З договору купівлі - продажу квартири від 14.04.2009 року вбачається, що позивачка була присутня під час підписання вказаного договору, розуміла значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчить її підпис.
Доводи представника позивачки про те, що позивачка після продажу своєї частки квартири не отримала грошових коштів, суд до уваги не приймає, оскільки в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження, а тому суд виходить з положення п. 4 договору купівлі - продажу квартири від 14.04.2009 року відповідно до якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтвердили той факт, що покупці повністю здійснили із ними розрахунок за продану квартиру та отримали від покупців суму коштів у розмірі 385.000 грн. Таким чином, суд приходить до висновку, що продавці - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримали грошові кошти відповідно до розміру своєї частки квартири.
В той же день, 14.04.2009 року було укладено ще один договір купівлі - продажу квартири між продавцем ОСОБА_6 та покупцями ОСОБА_2 та її донькою ОСОБА_5 відповідно до якого покупці придбали в рівних частинах квартиру АДРЕСА_2 (а.с.27).
Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи представника позивачки про те, що в один день було укладено два договори купівлі - продажу квартир, не є допустимим доказом того, що однокімнатна квартира АДРЕСА_2 була придбана за кошти позивачки, отримані нею від продажу квартири АДРЕСА_1
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі суд відносить на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 655 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий: