ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"22" липня 2008 р.                                                                            Справа  № 14/67

за позовом         Християнська місія "Живе слово"  

до відповідача   Здолбунівське  ВАТ "Волинь-Цемент"

про визнання права власності

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    представник по довіреності Шевчук Г.Є.    

Від відповідача : не з"явився   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Позивач – Християнська місія “Живе слово”, звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про визнання дійсною додаткової угоди від 19.07.2004 року до Договору купівлі-продажу від 16.07.2004 року між Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” та Християнською місією “Живе слово” зареєстрованого за реєстровим №1921, та визнання права власності на  майно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.07.2004 року між Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” та Християнською місією “Живе слово” було підписано договір купівлі-продажу (бланк ВВЕ №380644) посвідчений приватним нотаріусом по Рівненському районному нотаріальному округу Олинцем В.П. зареєстрований за реєстровим №1921,  згідно якого Здолбунівське ВАТ ”Волинь-цемент” продало, а Християнська місія “Живе слово” купила майновий комплекс в с.Олександрія Рівненської області по вул.Санаторній, 1. 19.07.2004 року з метою усунення помилки допущеної у визначенні предмету договору сторони  підписали Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу, за якою було доповнено пункт 1 договору, і включено до переліку проданих об’єктів будівлю клубу (цегла)(літ.”Е”)  - загальною площею 248,4 кв.м.,  будівлю складу  (цегла)(літ.”К”) - загальною площею 98,5 кв.м., будівлю складу  (цегла)(літ.”Л”) -  загальною площею 34,9 кв.м.. Сторонами були виконані умови Договору купівлі-продажу та Додаткової угоди до нього. 19.07.2004 року за актом приймання-передачі Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” передало, а Християнська місія “Живе слово” прийняла у власність майновий комплекс за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Олександрія,  вул.Санаторна, 1, до якого ввійшли і спірні об'єкти нерухомості, було проведено розрахунки за майновий комплекс. Але в зв'язку із недодержанням сторонами при підписанні у 2004 році додаткової угоди до Договору купівлі-продажу, вимог закону щодо обов'язкової нотаріальної форми змін до Договору,  місія позбавлена можливості зареєструвати право власності на склади і клуб.

Відповідач – Здолбунівське ВАТ „Волинь-цемент”, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду відзив на позов. Також представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його участі, в зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі в Славутському міськрайонному суді Хмельницької області. В поданому відзиві на позов відповідач проти позову не заперечує та визнає його вказавши на те, що клуб і склади були продані та передані  позивачу в складі цілісного майнового комплексу  «Піонерський табір», їх відсутність в переліку об’єктів вміщеному в Договорі купівлі-продажу від 16.07.2004 року була виправлена Додатковою угодою від 19.07.2004 року до Договору від 16.07.2004 року. Здолбунівське ВАТ „Волинь-цемент” було власником складів та клубу, які були збудовані ним господарським способом за типовими проектами, входили до складу майнового комплексу «Піонерський табір», розміщувались на земельній ділянці наданій в користування відповідачу та експлуатувались ним.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Здолбунівське ВАТ „Волинь-цемент” було власником складів та клубу, які були збудовані ним господарським способом за типовими проектами після завершення процесу корпоратизації (приватизації). Будівлі входили до складу майнового комплексу «Піонерський табір», розміщувались на земельній ділянці наданій в користування відповідачу та експлуатувались ним. Підприємством було виготовлено технічні паспорти на  будівлю клубу (цегла)(літ.”Е”)  - загальною площею 248,4 кв.м.,  будівлю складу  (цегла)(літ.”К”) - загальною площею 98,5 кв.м., будівлю складу  (цегла)(літ.”Л”) -  загальною площею 34,9 кв.м.. Рішення про відчуження майнового комплексу до якого належать і спірні об’єкти нерухомості було прийнято 08.06.2004 року повноважним органом продавця, його наглядовою радою.

16.07.2004 року між Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” та Християнською місією “Живе слово” було підписано договір купівлі-продажу (бланк ВВЕ №380644) посвідчений приватним нотаріусом по Рівненському районному нотаріальному округу Олинцем В.П. зареєстрований за реєстровим №1921,  згідно якого Здолбунівське ВАТ ”Волинь-цемент” продало, а Християнська місія “Живе слово” купила майновий комплекс в с.Олександрія Рівненської області по вул.Санаторній, 1. 02.08.2004 року Договір купівлі-продажу від 16.07.2004 року було зареєстровано КП “Рівненське обласне БТІ” в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, витяг №4312822, реєстраційний №6606981, № запису: 25-25 в книзі: 2.

Згідно п.1 Договору в складі майнового комплексу місії було продано: будівлю спального корпусу №1 (цегла)(літ.”Б”) загальною площею 218,1 кв.м.,   будівлю спального корпусу №2 (цегла)(літ.”В”) загальною площею 218,6 кв.м.,  будівлю ізолятора (цегла)(літ.”Д”) загальною площею 88,9 кв.м.,  будівлю їдальні (цегла)(літ.”Г”) загальною площею 573,6 кв.м.,  громадську уборну (цегла).

19.07.2004 року з метою усунення помилки допущеної сторонами у визначенні предмету Договору Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” та Християнська місія “Живе слово” підписали Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу, за якою було доповнено п.1 договору, і включено до переліку проданих об’єктів будівлю клубу (цегла)(літ.”Е”)  - загальною площею 248,4 кв.м.,  будівлю складу  (цегла)(літ.”К”) - загальною площею 98,5 кв.м., будівлю складу  (цегла)(літ.”Л”) -  загальною площею 34,9 кв.м.. Додаткова угода була підписана сторонами в простій письмовій формі.

Сторонами виконані умови Договору купівлі-продажу та Додаткової угоди до нього. 19.07.2004 року за актом приймання-передачі Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” передало, а Християнська місія “Живе слово” прийняла у власність: майновий комплекс за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Олександрія,  вул.Санаторна, 1, до складу якого входять: 1 - будівля спального корпусу №1 (цегла)(літ.”Б”)  - загальною площею 218,1 кв.м.,   2 - будівля спального корпусу №2 (цегла)(літ.”В”)  - загальною площею 218,6 кв.м., 3 -  будівля ізолятора (цегла)(літ.”Д”) -  загальною площею 88,9 кв.м., 4 -  будівля їдальні (цегла)(літ.”Г”)  - загальною площею 573,6 кв.м., 5 -  громадська уборна (цегла), 6 -  будівля клубу (цегла)(літ.”Е”)  - загальною площею 248,4 кв.м., 7 – будівля складу  (цегла)(літ.”К”) -  загальною площею 98,5 кв.м.,8 - будівля складу  (цегла)(літ.”Л”) -  загальною площею 34,9 кв.м.; також передано оригінали технічних паспортів на придбані будівлі в кількості 8шт..

Після переходу права власності на майновий комплекс Рішенням  Олександрійської сільської ради №176 від 12.08.2004 року “Про надання християнській місії “Живе слово” згоди на виготовлення технічної документації по наданню земельної ділянки в оренду з правом подальшого викупу” було припинено право  користування Здолбунівського ВАТ “Волинь-цемент” земельною ділянкою площею 7,0 га, на якій розміщений майновий комплекс колишнього піонерського табору “Орлятко”, у зв'язку з його відчуженням, та надано християнській місії “Живе слово” згоду на виготовлення технічної документації для надання цієї ділянки в оренду на 25 років з правом викупу, для розміщення пансіонату для дітей інвалідів за адресою: с.Олександрія, вул.Санаторна, 1. На замовлення християнської місії “Живе слово” було виготовлено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та погоджено його  Розпорядженням голови РДА №275 від 23.04.2007 року.

Проте позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на будівлі клубу і двох складів через недотримання сторонами нотаріальної форми додаткової угоди до Договору купівлі-продажу нерухомого майна, за якою дані об'єкти внесені до переліку придбаних будівель.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові   належать  права  володіння,  користування  та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник  володіє,  користується, розпоряджається   своїм майном на власний розсуд. Власник  має  право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власник майна -  Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент”, розпорядився належним йому майном – уклав Договір купівлі-продажу від 16.07.2004 року та 19.07.2004 року Додаткову угодою до нього, за якими відчужив майно на користь Християнської місії «Живе слово».

Згідно ст.654 ЦКУ зміна  або  розірвання  договору  вчиняється в такій самій формі,  що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено  договором  або  законом  чи  не  випливає  із звичаїв ділового обороту.

Додатковою угодою від 19.04.2004 року до Договору купівлі-продажу від 16.07.2004 року сторонами не було дотримано форми змін, які, з урахуванням вимог ст.654 ЦКУ, мають вчинятись у такій самій формі, що й договір.  

Відповідно до положень ч.2 ст.220 ЦКУ якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не  вимагається. З цих підстав Додаткова  угода від 19.07.2004 року до Договору від 16.07.2004 року між Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” та Християнська місія “Живе слово” визнається судом дійсною та не потребує подальшого нотаріального посвідчення.

Відповідно до норми ст.392 ЦКУ власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його  право власності.           

Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. А так, Християнська місія «Живе слово» набула право власності на майновий комплекс, в т. ч. й          будівлі клубу та складів, за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Олександрія,  вул.Санаторна, 1, на підставі Договору від 16.07.2004 року та Додаткової угоди до нього від 19.07.2004 року. Згідно ч.2 ст. 328 ЦК право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Судом не було встановлено незаконність набуття позивачем права власності на майно, так само як і незаконність набуття місією майна не випливає з закону. Отже, право власності Християнської місії «Живе слово» на майно є набутим правомірно.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

  1. Позов задоволити.

 2. Визнати дійсною додаткову угоду від 19.07.2004 року до Договору до купівлі-продажу від 16.07.2004 року між Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент” та Християнською місією “Живе слово” посвідченого приватним нотаріусом по Рівненському районному нотаріальному округу Олинцем В.П. зареєстрованого за реєстровим №1921.

3. Визнати за Християнською місією “Живе слово”(код ЄДРПОУ: 26259801, адреса: 33010, м.Рівне, провулок Вінницький, 27) право власності на будівлі: клуб площею 248,4 кв.м., склад  площею 98,5 кв.м., склад площею 34,9 кв.м., які знаходяться адресою: вул.Санаторна, 1, с.Олександрія, Рівненський район, Рівненська область.  

          Суддя                                                                 Марач В.В.

підписано "23" липня 2008 р.