ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 червня 2012 р. Справа №2а-14329.1/11/0170/3
(17:10) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь
про визнання незаконною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1, пасп.,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя про:
1) визнання незаконною бездіяльність КЕВ м. Сімферополя з відмови виконувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170;
2) зобов'язати КЕВ м. Сімферополя прийняти заходи з негайного виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170;
3) суду самостійно вибрати спосіб поновлення прав сім'ї позивача на житло:
- або зобов'язати КЕВ м. Сімферополя негайно виділити позивачу та його доньці конкретну квартиру - упорядковане житлове приміщення в м. Сімферополі складом не менше трьох кімнат, розміром не менше 27,3 кв. м. житлової площі, 52,5 кв.м. загальної площі;
- або у випадку відсутності житла, що належить до розподілу та заселення в м. Сімферополі за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, вказаної в першому пункті, стягнути з відповідача необхідні грошові кошти на придбання житла для доньки позивача;
4) застосувати до відповідача штрафні санкції, передбачені ст. 267 КАС України в інтересах сім'ї позивача за відмову виконувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. по справі № 2а-2241/08/6/0170 у розмірі 150 мінімальних заробітних плат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірне невиконання відповідачем рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.10 р. по справі № 2а-2241/08/6/0170, що є, на думку позивача, порушенням гарантованих Конституцією України прав людини та підставою для поновлення його прав на житло.
Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, з урахуванням вимог ст. 128, ст. 122 КАС України, заслухавши позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.10 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Житлової комісії Сімферопольської гарнізону, Начальника Сімферопольського гарнізону, Начальника квартирно-експлуатаційного відділу Сімферопольського району, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя, Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Постійно діючої комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, третя особа - Перший заступник Міністра оборони України про визнання протиправним та скасування протоколів, рішень; визнання дій та бездіяльності протиправними; спонукання до виконання певних дій та утримання від виконання певних дій за апеляційною скаргою позивачів на рішення Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2009 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя виділити ОСОБА_1 на склад родини з 2 осіб благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі.
Позивачем заявлено наступні позовні вимоги:
1) визнати незаконною бездіяльність КЕВ м. Сімферополя з відмови виконувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170;
2) зобов'язати КЕВ м. Сімферополя прийняти заходи з негайного виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170;
3) суду самостійно вибрати спосіб поновлення прав сім'ї позивача на житло:
- або зобов'язати КЕВ м. Сімферополя негайно виділити позивачу та його доньці конкретну квартиру - упорядковане житлове приміщення в м. Сімферополі складом не менше трьох кімнат, розміром не менше 27,3 кв. м. житлової площі, 52,5 кв.м. загальної площі;
- або у випадку відсутності житла, що належить до розподілу та заселення в м. Сімферополі за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, вказаної в першому пункті, стягнути з відповідача необхідні грошові кошти на придбання житла для доньки позивача.
4) застосувати до КЕВ м. Сімферополя штрафні санкції, передбачені ст. 267 КАС України в інтересах сім'ї позивача за відмову виконувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. по справі № 2а-2241/08/6/0170 у розмірі 150 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Вказане реалізується шляхом подання до адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України, позовної заяви процесуально-правового характеру, що за своїм змістом є обраним позивачем способом захисту порушеного права (інтересу).
З урахуванням вищевикладеного зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту прав, свобод та інтересів позивача, відповідаючи при цьому як положенням ч. 4 ст. 105 КАС України, так і ч. 2 ст. 162 КАС України.
Заявлена позивачем вимога про визнання незаконною бездіяльності КЕВ м. Сімферополя з відмови виконувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170, вимога про зобов'язання КЕВ м. Сімферополя прийняти заходи з негайного виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170 не відповідають вимогам чинного процесуального законодавства з огляду на те, що не є належним способом захисту порушеного права (інтереса).
Виконання судового рішення регламентується положеннями законодавства про виконавче провадження, забезпечення виконання судових рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу згідно зі ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" № 606 від 21.04.1999 р.; вказані вимоги мають розглядатись в межах виконавчого провадження з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".
Так, право на судовий захист передбачає не лише ухвалення правосудного судового рішення, яким суд поновлює чи в інший спосіб надає захист порушеним правам, свободам чи інтересам особи, а й реальне виконання цього рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому виконання судового рішення, яке набрало законної сили, в розумінні положень КАС України здійснюється за виконавчим листом - виконавчим документом, на підставі якого здійснюється виконання судового рішення, державною виконавчою службою, про що вказано у ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Тобто виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яке є змістом виконавчого провадження по тій справі, по якій прийнята постанова суду, що підлягає виконанню, з урахуванням чого є логічним завершенням реалізації норм матеріального права, оскільки виконання судового рішення є органічною складовою судового провадження, завершенням процесу захисту законного права та охоронюваного законом інтереса шляхом реалізації відповідних норм матеріального права в певній процесуальній формі.
Отже звернення судового рішення до виконання є завершальною стадією судового процесу, що складає зміст виконавчого провадження по тій справі, по якій прийнята постанова суду.
Звернення судового рішення до негайного виконання в розумінні ст..ст. 256, 257 КАС України вирішується судом, що постановив судове рішення, по якому заявлена вимога про негайне виконання.
Заява про звернення судового рішення до негайного виконання не може розглядатись в порядку окремого позовного провадження. Більш того, звернення до негайного виконання в розумінні ст. 256 КАС України стосується рішення суду, яке не набрало законної сили.
Позивачем заявлена позовна вимога про зобов'язання відповідача прийняти заходи з негайного виконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.10 р. по справі № 2а-2241/08/6/0170 по іншій справі, а не по справі № 2а-2241/08/6/0170, судове рішення по якій набрало законної сили.
Тобто, постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-2241/08/6/0170 від 11.11.10 р. має бути виконана в межах строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".
Правові підстави для задоволення позову в даній частині відсутні.
Позивачем заявлена вимога самостійно вибрати спосіб поновлення прав сім'ї позивача на житло:
- або зобов'язати КЕВ м. Сімферополя негайно виділити позивачу та його доньці конкретну квартиру - упорядковане житлове приміщення в м. Сімферополі складом не менше трьох кімнат, розміром не менше 27,3 кв. м. житлової площі, 52,5 кв.м. загальної площі;
- або у випадку відсутності житла, що належить до розподілу та заселення в м. Сімферополі за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України, вказаної в першому пункті, стягнути з відповідача необхідні грошові кошти на придбання житла для доньки позивача.
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.10 р. по справі № 2а-2241/08/6/0170 зобов'язано квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя виділити ОСОБА_1 на склад родини з 2 осіб благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі.
Вказаним судовим рішенням фактично вирішено питання про виділення житла позивачу та членам його сім'ї в межах судового рішення по справі № 2а-2241/08/6/0170.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Тобто судове рішення за своєю сутністю є тим юридичним фактом, який вирішує спірні правовідносини як за матеріальною, так і за процесуальною ознакою.
Отже обов'язковість судового рішення, що набрало законної сили, має ознаку преюдиційності, свідчить про застосування певного способу захисту порушеного права та підлягає врахуванню в інших судових справах.
Поновлення порушеного права можливе за умови відсутності застосування способу захисту до порушеного права для нівелювання відповідних негативних наслідків.
З урахуванням вищевикладеного, у разі вирішення питання про захист порушеного права (інтересу) судовим рішенням, яке набрало законної сили, правові підстави для захисту вказаного права (інтересу) в іншому судовому провадженні -відсутні.
Вказане зумовлено вимогами чинного законодавства в частині усунення випадків повторного вирішення судом спорів, що вже розглянуті та остаточно вирішені судом по суті.
Адже судове рішення є найважливішим актом правосуддя, призваним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини.
При цьому судове рішення є правовим персоніфікованим актом, який має разовий характер вирішення спірних правовідносин, які виникли між одними й тими сторонами, за тих самих підстав, з тим самими предметом.
Участь у справі № 2а-2241/08/6/0170, яка знаходилась в апеляційному провадженні, окрім ОСОБА_1 ряда інших позивачів, зокрема: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, інших відповідачів: Житлової комісії Сімферопольської гарнізону, Начальника Сімферопольського гарнізону, Начальника квартирно-експлуатаційного відділу Сімферопольського району, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя, Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Постійно діючої комісії Міністерства оборони України з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, третьої особи - Перший заступник Міністра оборони України, ряда інших позовних вимог - не свідчить, зокрема, про те, що у справі № 2а-2241/08/6/0170, вирішені позовні вимоги за підстав, з предмету та за участю сторін, що відмінні від підстав, предмету та сторін-учасників по справі № 2а-14329.1./11/0170/3.
Адже постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі № 2241/08/6/0170 від 11.11.10 р. серед інших вирішено питання в частині захисту порушеного права (інтереса) позивача ОСОБА_1 щодо позовних вимог до КЕВ м. Сімферополя шляхом зобов'язання квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя виділити ОСОБА_1 на склад родини з 2 осіб благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі.
Позивачем у даній справі заявлено вимогу про виділення позивачу та його доньці, тобто родині позивача у складі 2 осіб, квартиру - житлове приміщення складом не менше трьох кімнат, розміром не менше 27,3 кв. м. житлової площі, 52,5 кв.м. загальної площі. Останні при цьому повинні відповідати встановленим діючим законодавством нормам житлової площі.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.10 р. у справі № 2а-2241/08/6/0170 зобов'язано квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя виділити ОСОБА_1 на склад родини з 2 осіб благоустроєне житлове приміщення у відповідності зі встановленими діючим законодавством нормами житлової площі.
Тобто вказаний позивачем спосіб захисту порушеного права вже вирішений судом по іншій справі № 2а-2241/08/6/0170.
У даному випадку відсутнє право, яке підлягає судовому захисту.
Позовна вимога про стягнення з відповідача необхідних грошових коштів на придбання житла у разі випадку відсутності житла за своєю сутністю є вимогою позивача про зміну способу виконання судового рішення до суду, який постановив відповідне судове рішення.
При цьому підставою для застосування зміни способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Тобто під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання.
Вирішення питання про зміну способу виконання повинно вирішуватись у тій справі, по якій постановлено відповідне рішення.
У разі задоволення вказаної позовної вимоги позивача виникне існування двох судових рішень з одного й того ж предмету за тих самих підстав між тими самими сторонами у різний спосіб, що є неможливим з урахуванням вимог чинного законодавства України.
Правові підстави для задоволення позову в даній частині відсутні.
У п. 4 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено вимогу про застосування до КЕВ м. Сімферополя штрафні санкції, передбачені ст. 267 КАС України в інтересах сім'ї позивача за відмову виконувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. по справі № 2а-2241/08/6/0170 у розмірі 150 мінімальних заробітних плат.
Згідно пункту 4 позовних вимог позивач просить застосувати до відповідача штрафні санкції, передбачені ст. 267 КАС України, в інтересах сім'ї позивача за відмову виконувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2010 р. по справі № 2а-2241/08/6/0170 у розмірі 150 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат.
Отже, з урахуванням вищевикладеного для прийняття судом заходів з застосування до боржника штрафних санкцій за невиконання судового рішення необхідна наявність певних умов, зокрема:
- зобов'язання судом, який постановив судове рішення, суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання останнього у певний строк;
- розгляд такого звіту судом, яким ухвалене відповідне судове рішення, або неподання такого звіту суб'єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення;
- наявність як сторони по справі, не на користь якої ухвалено судове рішення, суб'єкта владних повноважень.
Позивачем заявлені позовні вимоги щодо застосування штрафних санкцій до боржника, тобто до КЕВ м. Сімферополя, за невиконання постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-2241/08/6/0170.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що Севастопольський апеляційний адміністративний суд виніс нове рішення у справі № 2а-2241/08/6/070 за результатами розгляду апеляційної скарги у справі № 2а-2241/08/6/070.
Тобто дані позовні вимоги мають розглядатись у межах справи № 2а-2241/08/6/0170.
З урахуванням вищевикладеного щодо вирішення питання про застосування штрафних санкцій за невиконання рішення суду у позивача відсутнє право звернення до суду з окремим позовом в межах іншої справи.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні 14.06.12 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 19.06.12 р.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.