донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.11.2006 р. справа №17/240
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Мирошниченка С.В. |
суддів | Колядко Т.М., Скакуна О.А., |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Харченко В.Є. за дов., |
від відповідача: | Іваненко Ю.О. за дов., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" м.Бердянськ |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 15.09.2006 року |
по справі | №17/240 |
за позовом | Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" м.Бердянськ |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" м.Донецьк |
про | стягнення 540 590 грн. 78 коп. |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.09.2006р. по справі №17/240 (суддя Підченко Ю.О.) у позові Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" м. Донецьк про стягнення 540 590 грн. 78 коп. відмовлено.
Рішення господарського суду Донецької області мотивовано Конституцією України, Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про систему оподаткування", Цивільним кодексом України, Митним кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України.
Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ подало апеляційну скаргу в який просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2006р. по справі №17/240, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги позивача, стягнувши з ТОВ "Інтерсервіс" на користь ДП "Бердянський морський торговельний порт" борг за договором на перевалку та транспортно-експедиторське обслуговування вантажу на експорт у сумі 540 590 грн. 78 коп., витрати по справі покласти на відповідача.
Оскаржувач вважає, що господарським судом Донецької області при прийнятті рішення по справі №17/240 було неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права.
Позивач стверджує, що згідно з підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об"єктом оподаткування по операціях у зовнішньоекономічній діяльності, визначено операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту (реекспорту). Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено: об"єкти оподаткування, визначені ст. 3 Закону, обкладаються ПДВ 20%. Оскільки місцем надання послуг позивача з перевалки експортного вантажу (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт) є митна територія України, то ці послуги є об"єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20%. Тому на послуги порту з перевалки та транспортно-експедиторського обслуговування експортного вантажу необхідно нараховувати 20% ПДВ.
На думку позивача, висновки суду першої інстанції щодо застосування "нульової" ставки ПДВ на послуги позивача суперечать пункту 1.14 ст. 1 та пункту 6.2 ст. 6 Закону України "Про ПДВ".
ДП "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ вважає, що стягувати заборгованість з відповідача можна було тільки шляхом подання позову про стягнення боргу за договором. Цей борг виник саме із цивільно-правових правовідносин між позивачем і відповідачем і хоча борг пов"язаний із податковим законодавством, позивач не заявляв до стягнення податок.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" м. Донецьк у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2006р. по справі №17/240 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, витрати по справі покласти на позивача.
Розглянувши апеляційну скаргу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Між Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" м. Донецьк було укладено договір №15 від 31.01.2005р. на перевалку та транспортно-експедиторське обслуговування на експорт глини навалом та каоліну в біг-бегах.
На підставі зазначеного договору, ДП "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ надало послуги в квітні 2005р. по навантаженню експортної глини на теплоходи, а ТОВ "Інтерсервіс" зобов'язалося оплатити ці послуги.
За надання цих послуг ДП "Бердянський морський торговельний порт" були виставлені рахунки, в тому числі ПДВ за ставкою 20%.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" м. Донецьк зазначені рахунки оплатило частково, тобто без врахування ПДВ.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій тощо визначаються Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997.
На час надання позивачем послуг і виставлення рахунків Закон України "Про податок на додану вартість" діяв в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" № 2505-ІУ від 25.03.2005.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Донецької області обгрунтовано дійшов висновку, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку на додану вартість становить “0” відсотків до бази оподаткування, з наступних підстав.
Пунктом 1.14 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" супутні послуги визначені як послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Статтею 274 Митного кодексу України встановлено, що до митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) також включаються фактичні витрати, якщо вони не були до неї включені, а саме на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетирання митного кордону України.
Господарським судом було встановлено, що ДП "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ було виставлено рахунки для оплати послуг, наданих відносно вантажу, який експортувався.
Як вбачається з умов договору №15 від 31.01.2005р., позивач прийняв на себе зобов’язання з перевалки та транспортно-екпедиторського обслуговування на експорт глини навалом та каоліну в біг-бегах.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Таким чином, послуги, які були надані ДП "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ в межах договору №15 від 31.01.2005р., є супутніми експорту, їх вартість включається у митну вартість товарів, вони нерозривно пов"язані і є частиною експорту та відповідно до п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" оподатковуються за нульовою ставкою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем фактично заявлено до стягнення податок у розумінні ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91р. № 1251-ХІІ, хоча з змісту позову мова йде про цивільно-правові правовідносини у вигляді стягнення заборгованості.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
За таких обставин у задоволенні позову ДП "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ господарським судом було відмовлено повністю.
Враховуючи наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2006р. у справі №17/240 та вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2006р. по справі №17/240 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги покласти на оскаржувача.
Головуючий Мирошниченко С.В.
Судді: Колядко Т.М.
Скакун О.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4. ДАГС
5. господарському суду