ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Від "14" липня 2008 р. по справі № 6/71-11А
За позовом Приватного вищого навчального закладу "Луцький гуманітарний університет"
до Виконавчого комітету Луцької міської ради
третя особа на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Луцькреклама"
про визнання нечинними рішень Луцької міської ради
Заступник голови суду, суддя Пахолюк В.А.
Представники:
Від позивача: Демчук Н.В., дов. від 03.05.08р.
Від відповідача: не прибув
Третя особа: Бугайов А.О., дор. від 03.03.08р.
Суть спору:
Позивач, звертаючись до суду просить визнати нечинним рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.12.06р. №262-1 “Про порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розміщення об’єктів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Луцька в частині зобов’язання розповсюджувачів реклами в м.Луцьку у місячний термін переукласти договори на тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами( п.2.1);
Крім того, просить визнати нечинним рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 23.03.07р. №184-8 “Про скасування рішення виконкому від 06.12.05р. №425 “Про встановлення об’єктів зовнішньої реклами на території міста”.
В обгрунтування зазначених вимог позивач посилається на грубе порушення відповідачем чинного законодавства , що регулюють договірні відносини, оскільки між ПВ НЗ “Луцький гуманітарний університет” виникли договірні відносини з приводу розміщення об’єкта зовнішньої реклами.
Так, у відповідності до п.9.1 укладеного договору всі зміни та доповнення до нього вносяться за письмовою згодою сторін шляхом укладення Додаткової угоди. Зазначені вимоги передбачені ч.1 ст.651 ЦК України.
Як зазначає позивач п.31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджений Постановою КМ України від 29.12.2003 року №2067 чітко встановлено вичерпний перелік підстав для скасування дозволу на розміщення об’єкта зовнішньої реклами.
Щодо плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, то остання встановлюється органом місцевого самоврядування. Разом з тим, рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 27.07.2004 року №272 було підставою для укладення договору від 01.12.05р. В зв’язку з цим, рішення виконавчого комітету №672-1 від 21.12.06р. повинні застосовуватись саме до договорів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами, укладених після його винесення, а п.2.1 такого рішення, щодо зобов’язання переукладення договорів є нечинним, оскільки спонукають до односторонньої зміни умов договорів.
Про існування спірних рішень, як зазначає позивач, останній дізнався з отриманням відповіді на адвокатський запит, а саме 10.08.07р., а тому річний строк для звернення до адміністративного суду є непропущеним.
Відповідач- виконком Луцької міської ради письмових пояснень на предмет спору не подав, в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений .
Третя особа- КП “Луцькреклама”у поясненнях за №1651/06 від 30.05.08р. та в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, який визначено ст. 99 КАСУ.
У поданому клопотанні за №2125/06 від 14.07.2008р. просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що твердження позивача про те, що про існування оспорюваних рішень останній дізнався у серпні 2007 р. на підставі адвокатського запиту не відповідає фактичним обставинам. Про існування рішення від 21.12.206р. №672-1 позивач дізнався з листа КП «Луцькреклама»від 19.01.2007 р. №183/06, на який відповів листом від 06.02.2007р. №17, а рішення №184-8 від 22.03.2007 року було направлене з повідомленням.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
06.12.2005р. у відповідності до рішення №425 виконкомом Луцької міської ради було надано дозвіл приватному вищому навчальному закладу «Луцький гуманітарний університет»на розміщення об’єкта зовнішньої реклами (рекламного банера розміром 4,8мх9,2м з підсвічуванням на фасаді будинку) на вул.Лесі Українки,67 на період з 01.12.2005р. до 01.12.2006р.
Комунальним підприємством «Луцькреклама»на підставі зазначеного рішення університету було видано Дозвіл №513 від 01.12.2005р. на розміщення об’єкта зовнішньої реклами з терміном його дії з 01.12.2005р. до 01.12.2006р.
01.12.2005р. між КП «Луцькреклама»та Приватним вищим навчальним закладом «Луцький гуманітарний університет»було укладено договір №249/ТК на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.
21.12.2006р. Виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення №672-1 «Про порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розміщення об’єктів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Луцька.
Зазначеним рішенням затверджено Порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розміщення об’єктів зовнішньої реклами які перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Луцька.
Згідно п.2.1 даного рішення зобов’язано :
Розповсюджувачів реклами у м.Луцьку у місячний термін після ухвалення цього рішення переукладати договори на тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами з врахуванням п.1 цього рішення у частині адресної програми.
22.03.2007р. Виконавчим комітетом Луцької міської ради було прийнято рішення №184-8 «Про скасування рішення виконкому від 06.12.2005р. №425 «Про встановлення об’єктів зовнішньої реклами на території міста»у зв’язку з порушенням приватним вищим навчальним закладом «Луцький гуманітарний університет»п.2.1 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.12.2006р. №672-1.
Позивач вважає, що оспорювані рішення порушують цілий ряд правових норм в частині порядку розміщення зовнішньої реклами, законні права та інтереси розповсюдження зовнішньої реклами, положення чинного законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами, оскільки у відповідності до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ст.6 КАСУ кожному гарантується право на захист його прав , свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Водночас, можливість захисту прав і інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Згідно ст.99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, особи встановлюється річний строк який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про існування оскаржуваних рішень зазначає, що йому стало відомо лише у серпні 2007р., у зв’язку з отриманням відповіді на адвокатський запит, а саме 10.08.2007р.
Таким чином вважає, що встановлений річний строк для звернення до суду не пропущено.
Між тим, зазначені твердження позивача є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
З матеріалів справи встановлено, що КП «Луцькреклама»на адресу приватного вищого навчального закладу «Луцький гуманітарний університет»листом за №183/06 від 19.01.2007р. було повідомлено про прийняте рішення за №672-1 від 21.12.2006р. «Про затвердження порядку визнання розміру плати за тимчасове користування місцями для розміщення об’єктів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Луцька з пропозицією переукладення договору на тимчасове користування місцем для розміщення об’єкту зовнішньої реклами.
Водночас, на підставі листа №17 від 06.02.2007р. приватного вищого навчального закладу «Луцький гуманітарний університет» останній відмовився від укладення зазначеного договору.
Слід константувати про те, що позивачу про прийняте рішення №672-1 від 21.12.2007р. було відомо 06.02.2007р.
Щодо рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 22.03.2007р. №184-8 від 22.03.2007р. , то приватному вищому навчальному закладу «Луцький гуманітарний університет»стало відомо 22.03.2007р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0122273 та копія витягу із журналу реєстрації вихідної кореспонденції від 23.03.2007р.
Між тим, позивачем адміністративний позов подано до суду 15.05.2008р., тобто з пропуском річного строку, передбаченого для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Згідно ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Разом з тим, КАС України надає право стороні, яка пропустила строк на звернення до суду відновивши пропущений строк у разі, якщо причини, які його спричинили були поважними.
У цьому випадку суд розглядає відповідне клопотання, за результатами якого постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що позивачем не було заявлене відповідне клопотання про відновлення пропущеного строку, а третя особа –КП «Луцькреклама»наполягає на відмові у задоволенні адміністративного позову у зв’язку з пропущенням строку для звернення та враховуючи те, що позивачем фактично пропущений річний строк для звернення до суду щодо нечинності оспорюваних рішень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі вищезазначеного, господарський суд, керуючись ст.ст.99,100, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –
п о с т а н о в и в :
1. В позові відмовити.
Заступник голови суду, суддя В.А. Пахолюк
Дата повного тексту виготовлення постанови 17.07.2008р.