ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7433/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі судового засідання Салюк Л.Ю.,
за участю:
представників позивача Німець Ю.С., Ліщук О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45»до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 45» (далі - КП «ЖЕО № 45», позивач) звернулось до суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Державної податкової служби (далі - Криворізька Центральна МДПІ, відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької Центральна МДПІ № 0000312301 від 20.04.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000312301 прийнято з порушенням процедури оформлення результатів перевірки, а саме: не надано позивачу акту камеральної перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення приймалося без урахування заперечень позивача. Позивач також зазначає, що за перевіряємий період боргу з ПДВ перед бюджетом не має, а кошти, які позивач сплачував, відповідач спрямовував на погашення податкових зобов'язань за попередні періоди до 01.01.2011 року. КП «ЖЕО № 45» вважає, що виконав в повному обсязі свої податкові зобов'язання, а зміну призначення платежу податковий орган мав право застосовувати лише до боргів, що виникли з 01.01.2011 року. Враховуючи той факт, що боргів з початку 2011 року КП «ЖЕО № 45» не має, то застосування відповідачем п.п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є безпідставним та незаконним. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розписками про отримання судових повісток від 03.08.2012 року та 09.08.2012 року. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неприбуття в судове засіданні представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши чинне законодавство та заслухавши пояснення представників позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що КП «КЖЕО № 45» зареєстровано виконкомом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 20.10.2000 р., перебуває на обліку платників податків у Криворізькій Центральній МДПІ.
20.04.2012 року фахівцями Криворізької Центральної МДПІ складено акт №365/2301/20244448 камеральної перевірки з питання дотримання строків сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного за деклараціями з ПДВ за звітні податкові періоди: січень 2011 року реєстраційний № 9000503857 від 18.02.2012 року, лютий 2011 року реєстраційний № 9001199493 від 18.03.2011 року, березень 2011 року реєстраційний № 9002170444 від 19.04.2011 року, квітень 2011 року реєстраційний № 9003555809 від 20.05.2011 року, травень 2011 року реєстраційний №9004202287 від 20.06.2011 року, липень 2011 року реєстраційний № 9007025488 від 19.08.2011 року, серпень 2011 року реєстраційний № 9007922417 від 20.09.2011 року, вересень 2011 року реєстраційний № 9009246705 від 20.10.2011 року. Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначених та узгоджених грошових зобов'язань згідно декларацій з ПДВ за перевіряємий період.
На підставі акту перевірки від 20.04.2012 року №365/2301/20244448 відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000312301 від 20.04.2012 року, яким за затримку на 213 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1615973,58 грн. застосовано до позивача штраф у розмірі 20% в сумі 323 194,72 грн.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Відповідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення; камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком; згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Як зазначено в п.86.2 ст.86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідачем не було спростовано факту, що акт камеральної перевірки в порушення зазначених норм не було належним чином вручено позивачу, внаслідок чого КП «КЖЕО № 45» було позбавлено можливості надати заперечення на акт перевірки.
Проте, порушення порядку направлення позивачу акту перевірки не є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На підставі наданої відповідачем та залученої до матеріалів справи роздруківки зворотного боку облікової картки платника - КП «КЖЕО № 45» з ПДВ, судом встановлено, що станом на 01.01.2011 р. у позивача рахувалась недоїмка з податку на додану вартість в розмірі 1 255 844,02 грн.
Протягом 2011 року позивачем надавались до Криворізької Центральної МДПІ наступні податкові декларації з ПДВ за:
- січень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 185 498 грн.;
- лютий 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 236 756 грн.;
- березень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 256 152 грн.;
- квітень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 198 561 грн.;
- травень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 230 239 грн.;
- липень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 201 639 грн.;
- червень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 209 774 грн.;
- липень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 201 639 грн.;
- серпень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 241 280 грн.;
- вересень 2011 року з узгодженою сумою грошового зобов'язання в розмірі 295 054 грн.
Також, в судовому засіданні встановлено, що протягом 2011 року позивачем здійснювались оплати ПДВ, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень: № 128 від 23.02.2011 року, № 125 від 24.02.2011 року, № 131 від 25.02.2011 року, № 132 від 28.02.2011 року, № 203 від 24.03.2011 року, № 204 від 23.03.2011 року; № 210 від 24.03.2011 року, № 213 від 24.03.2011 року, № 219 від 28.03.2011 року, № 226 від 30.03.2011 року, № 227 від 31.03.2011 року, № 228 від 31.03.2011 року, № 229 від 31.03.2011 року, № 303 від 26.04.2011 року, № 297 від 27.04.2011 року, № 300 від 22.04.2011 року, № 305 від 26.04.2011 року; № 308 від 27.04.2011 року, № 309 від 27.04.2011 року, № 316 від 28.04.2011 року, № 319 від 29.04.2011 року, № 320 від 29.04.2011 року, № 321 від 29.04.2011 року, № 326 від 04.05.2011 року, № 327 від 04.05.2011 року, № 352 від 13.05.2011 року, № 371 від 17.05.2011 року, № 377 від 18.05.2011 року, № 381 від 19.05.2011 року, № 387 від 23.05.2011 року, № 388 від 23.05.2011 року, № 393 від 24.05.2011 року, № 395 від 25.05.2011 року, № 398 від 25.05.2011 року, № 399 від 26.05.2011 року, № 408 від 27.05.2011 року, № 409 від 30.05.2011 року; № 410 від 30.05.2011 року, № 419 від 31.05.2011 року, № 480 від 16.06.2011 року, № 485 від 7.05.2011 року, № 491 від 20.06.2011 року, № 499 від 21.06.2011 року, № 508 від 22.06.2011 року, № 510 від 23.06.2011 року, № 513 від 25.06.2011 року, № 514 від 24.06.2011 року, № 518 від 24.06.2011 року, № 1523 від 30.03.2012 року; № 515 від 25.06.2011 року, № 523 від 29.06.2011 року, № 527 від 30.06.2011 року, № 546 від 08.07.2011 року, № 595 від 26.07.2011 року, № 597 від 26.07.2011 року, № 602 від 27.07.2011 року, № 603 від 28.07.2011 року, № 598 від 29.07.2011 року; № 703 від 29.08.2011 року, № 794 від 22.09.2011 року, № 925 від 25.10.2011 року, № 1013 від 28.11.2011 року, № 1024 від 25.11.2011 року, № 1143 від 26.12.2011 року, № 1145 від 26.12.2011 року, № 1142 від 27.12.2011 року; № 648 від 12.08.2011 року, № 705 від 29.08.2011 року, № 706 від 30.08.2011 року, № 719 від 30.08.2011 року, № 720 від 05.09.2011 року, № 723 від 01.09.2011 року, № 729 від 02.09.2011 року, № 804 від 26.09.2011 року; № 805 від 26.09.2011 року, № 811 від 26.09.2011 року, № 813 від 27.09.2011 року, № 820 від 28.09.2011 року, № 829 від 30.09.2011 року, № 831 від 30.09.2011 року, № 857 від 06.10.2011 року, № 859 від 07.10.2011 року, № 917 від 24.10.2011 року, № 923 від 25.10.2011 року; № 927 від 25.10.2011 року, № 921 від 26.10.2011 року, № 949 від 01.11.2011 року, № 953 від 04.11.2011 року, № 1015 від 23.11.2011 року, № 1017 від 24.11.2011 року, № 1027 від 28.11.2011 року, № 1028 від 29.11.2011 року, № 1035 від 30.11.2011 року, № 1036 від 30.11.2011 року, № 1037 від 30.11.2011 року, № 1057 від 08.12.2011 року.
В платіжних дорученнях КП «КЖЕО № 45» в графі „призначення платежу" зазначалось про сплату ПДВ з поточних грошових зобов'язань, визначених позивачем в податкових деклараціях за січень-вересень 2011 рік.
Проте, відповідачем частину коштів, сплачених позивачем у рахунок погашення узгоджених сум грошового зобов'язання, визначених в податкових деклараціях з ПДВ за січень-вересень 2011 року було зараховано на погашення податкового боргу з ПДВ.
Згідно п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків; спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З аналізу наведеної норми, суд приходить висновку, що Криворізька Центральна МДПІ з 01.01.2011 року не мала правових підстав для зарахування сплачених позивачем сум ПДВ згідно призначень платежу, та правомірно зараховувала кошти, сплачені позивачем в 2011 року в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, який був наявний в обліковій картці позивача станом на 01.01.2011 року.
Відповідно до абз.1 п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як установлено п. 11 підрозділу 10 розділу ХІХ ПК України, що набув чинності з 06.08.2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).
За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених ПК України.
Оскільки розглядувана норма набула чинності з 06.08.2011 року, передбачений нею припис може бути поширений лише на відносини, що виникли після набрання нею чинності.
Виходячи з викладеного, починаючи з 06.08.2011 року до всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності ПК України, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами ПК України.
Фактично п.11 підрозділу 10 розділу ХІХ ПК України було запроваджено зворотну дію норм ПК України в частині визначення розміру штрафних санкцій за порушення, виявлені у 2011 році, у тому числі за вчинені до 01.01.2011 року. Можливість установлення зворотної дії нормативно-правового акту шляхом прямого застереження в ньому про таке підтверджена Конституційним Судом України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Однак застосування зворотної дії відповідних норм ПК України можливе лише з того моменту, з якого набрала чинність норма, що передбачає надання нормативному припису зворотної дії. Пункт 11 підрозділу 10 розділу ХІХ ПК України набув чинності 06.08.2011 року. Тому саме із зазначеної дати може бути застосовано передбачену цією нормою зворотну дію ПК України.
Отже, починаючи з 06.08.2011 року за податкові правопорушення застосовуються санкції в розмірах, передбачених ПК України, незалежно від дати вчинення таких порушень.
Така правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 року № 2198/11/13-11.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем 20.04.2012 року, а тому санкція, яка підлягає застосуванню за вчинене правопорушення застосовується згідно вимог п.126.1 ст. 126 ПК України в розмірі 323 194,72 грн.
З огляду на вищевикладене, доводи КП «ЖЕО № 45» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, внаслідок чого у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 21 серпня 2012 року.
Суддя М.В. Бондар