ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.12 Справа № 5010/1265/2011-14/66-3/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Малех І. Б.
суддів Желіка М. Б.
Якімець Г. Г.
При секретарі М. Кришталь
розглянув апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.08.2012 року № 06-18/20
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2012 р.
у справі № 5010/1265/2011-14/66-3/16
за первісним позовом: Івано-Франківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019
до відповідача: Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2011 року № 33 у справі № 12/ІІ-2011,
за зустрічним позовом: Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: Івано-Франківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019
про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп.
за участю представників:
від позивача (за первісним позовом) -Клейнота Г.Р., Андрусишин Н.І., Пастущин Г.С.,
від відповідача (за первісним позовом) -Країло Р.Я.,
ВСТАНОВИВ:
постановою Вищого господарського суду України від 24.04.12 р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.11 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.11 р. по справі № 5010/1265/2011-14/66-3/16 скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.12 р. суд першої інстанції, зобов'язано під час нового розгляду встановити обставини, а саме порядок застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.09 № 1167 "Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини", яка набрала чинності 16.11.09 р., зокрема, що визначено в рішенні № 33 ринку послуг; спростувати або усунути протиріччя між змістом рішення № 33 та актом Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 12.08.10 р., складений за результатами позапланової перевірки Лабораторії щодо порядку формування та застосування тарифів на платні ветеринарні послуги за період 03.08.09-12.08.10 р.р., з'ясувати чи містить рішення № 33 фактичні дані, які доводили б не лише порушення вимог законодавства, але й те, як саме це порушення вплинуло на встановлення цін на досліджуваному ринку та дати цим обставинам та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір, відповідно до вимог закону.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.07.2012 р. у справі № 5010/1265/2011-14/66-3/16 первісний позов Івано-Франківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2011 року № 33 у справі № 12/ІІ-2011 задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2011 року № 33 у справі № 12/ІІ-2011. Стягнуто з Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини (вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019) 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) - державного мита та 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
У зустрічному позові Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Івано-Франківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, Івано-Франківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало апеляційну скаргу на дане рішення, в якій вказує, що з даним рішенням, зокрема щодо первісного позову, не погоджується, оскільки на їх думку, суд, не врахував всіх обставин справи та повністю не дослідив надані йому докази, а тому просить, суд, апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції в частині первісного позову скасувати. Зокрема, відповідач за первісним позовом вказує на те, що судом першої інстанції при прийняті рішення неправильно зроблений висновок, що Територіальним відділенням не враховано всі суб'єкти господарювання, які надають аналогічні послуги, що і позивач за первісним позовом.
Івано-Франківська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини, в свою чергу, подала відзив, в якому заперечувала доводи апелянта, просила рішення першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представник апелянта навів доводи, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, просив, суд, апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати, в свою чергу, представник позивача за первісним позовом навів, аналогічні, викладеним у відзиві доводи, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що Івано-Франківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України проводилось дослідження ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертних висновків в межах Івано-Франківської області за даними 2009-2010 р.р.. По результатам дослідження відповідачем складена довідка від 07.03.11р. (а.с. 58-62, т. 1).
Адміністративна колегія Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 14.04.11р. прийняла рішення № 33 у справі №12/ІІ-2011 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно якого встановлено: що
1/ позивач за первісним позовом в межах Івано-Франківської області на ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку займав монопольне (домінуюче) становище в 2009 році з часткою 42,6 відсотка, в 2010 році - 43,3 відсотки;
2/ визнано дії позивача, які полягають у встановленні в 2009-2010 роках економічно необгрунтованих тарифів на послуги з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, порушенням передбаченим п. 2 ст. 50 та п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (надалі - Закон) у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, шляхом встановлення таких цін реалізації товару (послуг), які неможливо б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
3/ накладено на позивача штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп., який зобов'язано сплатити у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;
4/ зобов'язано позивача розробити економічно обгрунтовані тарифи.
Позивач, заявляючи позов про визнання недійсним названого рішення, вказує на те, що спірне рішення прийнято з неповним з'ясуванням всіх обставин щодо дослідження частки позивача на ринку надання платних ветеринарних послуг, а тому висновок адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимомнопольного комітету України від 14.04.2011р. № 33 в цій частині є помилковим.
Так, відповідно до ст. 1 Закону визначено, що монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
Статтею 12 Закону визначено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
Вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.
Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка не більше, ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків; сукупна частка не більше, ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.
В спірному випадку судом встановлено, що дослідження відповідачем ринку надання платних ветеринарних послуг проводилось, відповідно до норм Методики визначення монопольного /домінуючого/ становища суб'єктів господарювання, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5.03.2002р. № 49-р.
Головне управління статистики в Івано-Франківській області листом від 8.11.2011 р. за № 03-1/-505/2105 надало відповідачу перелік підпорядкованих Державному комітету ветеринарної медицини державних установ та організацій по Івано-Франківській області, які надають послуги з лабораторних досліджень з видачею експертних висновків в межах Івано-Франківської області. В цьому списку зазначено вісім суб'єктів господарювання.
Проте, під час розгляду спору в суді встановлено, що при розрахунку частки надання платних ветеринарних послуг - відповідачем не враховано інші суб'єкти господарювання, які надають аналогічні послуги. Зокрема, відповідачем не взято до уваги 14 районних лабораторій ветиринарно-санітарної експертизи та 3 міських лабораторій в містах обласного значення /м.Болехів, м.Коломия, м.Яремча/, які здійснюють ветеринарно-санітарний контроль продукції рослинного та тваринного походження на ринках області.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком, зробленим судом першої інстанції, про те що відповідачем винесено рішення з неповними даними, а саме неправильно визначено частку Лабораторії на ринку, що послужило для неправильних висновків адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділенням Антимонопольного комітету України щодо зайняття позивачем монопольного становища на ринку послуг .
З огляду на викладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, адміністративна колегія Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України неповно з'ясувала обставини, які мають значення для справи, не довела обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для визнання недійсним (скасування) такого рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
У п. 2 ст. 50 Закону зазначено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Проте, в спірному випадку відсутні підстави стверджувати про зловживання позивачем монопольним становищем, оскільки не доведено факту зайняття ним монопольного становища на ринку відповідних послуг.
Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) на обгрунтування своєї правової позиції в даному спорі подано акт Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 12.08.10, складений за результатами позапланової перевірки Лабораторії, щодо порядку формування та застосування тарифів на платні ветеринарні послуги за період 03.08.09-12.08.10р.р. (тобто частково у той, же час, за який позивача притягнуто до відповідальності), за змістом якого порушень вимог чинного законодавства не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Отже, приймаючи оскаржуване рішення адміністративна колегія Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України неповно з'ясувала обставини, які мають значення для справи, не довела обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для визнання недійсним (скасування) такого рішення.
Виходячи з вищенаведеного та беручи до уваги той факт, що, як встановлено судами, як першої, так і апеляційної інстанцій, що рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано недійсним, суд вважає вимоги зустрічного позову безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України -відмовити.
2. Рішення господарського суду Іван-Франківської області від 12.07.2012 року у справі № 5010/1265/2011-14/66-3/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 24.09.2012 р.
Головуючий суддя Малех І. Б.
Суддя Желік М. Б.
Суддя Якімець Г. Г.