УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 р. Справа № 27326/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2011 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Жовківської міської ради, Управління Держкомзему у Жовківському районі, треті особи : приватне підприємство «Сокіл», Жовківський районний відділ головного управління МНС України у Львівській області, Жовківська районна державна адміністрація Львівської області про скасування договору оренди, -

встановив:

04.08.2011 року позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до відповідачів - Жовківської міської ради, Управління Держкомзему у Жовківському районі, треті особи: ПП «Сокіл», Жовківський райвідділ ГУ МНС України у Львівській області, Жовківська РДА у якому просили визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Жовківської міської ради № 220 від 20.05.1999 року та рішення Жовківської міської ради № 29 від 10.09.2009 року, а також скасувати договір оренди земельної ділянки пл. 200 кв. м., що знаходиться в м. Жовква вул. Б. Хмельницького, 8 від 26.10.2009 року між Жовківською міською радою та ПП «Сокіл».

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 20.12.2011 року в частині позовної вимоги про скасування договору оренди закрито провадження у справі, у зв'язку з тим, що позов в цій частині належить розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду першої інстанції, позивачі оскаржили її в апеляційному порядку. Вважають, що дана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому просять її скасувати і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянти посилаються на те, що суд першої інстанції не врахував того, що позивачами разом із позовною вимогою про скасування договору оренди заявлено вимогу про скасування рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого цей договір і укладений. За таких обставин, апелянти вважають, що даний спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися та на момент розгляду справи не подали клопотань про відкладення розгляду чи про розгляд справи за їх відсутності, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення повісток.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, не прибуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції закриваючи провадження у справі в частині позовної вимоги про скасування договору оренди виходив з того, що в цій частині позову між сторонами у справі існує спір про право, а тому даний позов в цій частині належить розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З аналізу наведених вище норм КАС України випливає, що до адміністративного суду можуть бути оскарженні будь-які рішення дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, якими в тому числі є органи місцевого самоврядування, які прийняті, вчинені при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, крім випадків, коли законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається із матеріалів справи позивачами у розглядуваному позові однією із позовних вимог ставиться вимога про скасування договору оренди земельної ділянки пл. 200 кв. м., що знаходиться в м. Жовква вул. Б. Хмельницького, 8 від 26.10.2009 року між Жовківською міською радою та ПП «Сокіл».

Статтею 80 Земельного кодексу України установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України Міськрада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин, а тому відповідач при укладенні договору оренди земельної ділянки не здійснював владних управлінських функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що в цій частині позову позивач просить скасувати договір оренди земельної ділянки, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що позов в цій частині слід розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, а тому провадження у справі за цією позовною вимогою слід закрити.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянтів на те, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі в цій частині, коли ними поряд із вимогою про скасування договору оренди земельної ділянки заявлено також вимогу про скасування рішення Жовківської міської ради на підставі якого і укладено цей договір.

Відповідно до 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Частиною 3 цієї статті визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що заявлену позивачем вимогу про скасування договору оренди земельної ділянки належить розглядати у порядку цивільного, об'єднання такої вимоги із вимогами, які належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суперечитиме ч. 3 ст. 21 КАС України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов правильного та обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. ст. 11, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2011 року про закриття провадження у справі - залишити без задоволення.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2011 року про закриття провадження у справі № 2а-997/11/1308 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін