27.09.2012

Справа №212/9311/2012 Провадження №1/212/5684/12

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року місто Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді: Ковбаси Ю.П.,

при секретарі: Коровай А.А.,

за участю прокурора: Олексієнко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1

20.07.1971 року уродженця м. Вінниці українця, громадянина України, освіта вища не працюючого, одруженого, раніше не судимого, прож. АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 був одружений з гр. ОСОБА_2. Під час їхнього спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 в подружжя народився син ОСОБА_3. 21.02.1992 року. ОСОБА_1 розлучився з гр. ОСОБА_2 яка в подальшому звернулася з заявою до Ленінського районного суду м. Вінниці про стягнення аліментів.

Згідно виконавчого листа № 2-25059 від 19.11.2007 року стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини, всіх видів заробітку щомісячно, до закінчення навчання в учбовому закладі, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до розрахунку заборгованості на 01.03.2032 року складає 22460.42 грн.

ОСОБА_1 неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на користю ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3

Однак гр. ОСОБА_1 всупереч рішенню Ленінського суду м. Вінниці від 14.11.2007 року, маючи можливість виконати покладеш на нього зобов'язання, оскільки в період часу з 2007 року по 2012 рік отримував матеріальний дохід, неодноразово змінював місце роботи, а також місце свого проживання не

повідомляючи державну виконавчу службу Ленінського районного управління юстиції м. Вінниці, та злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду аліментів на користь ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, вину визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно був одружений з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в подружжя народився син ОСОБА_3. 21.02.1992 р. він розлучився з гр. ОСОБА_2 В 2007 році йому було присуджено сплату аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини, всіх видів заробітку щомісячно, до закінчення навчання в учбовому закладі, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Але в зв'язку з поганим матеріальним становищем він не може сплачувати аліменти постійно. Щодо покарання просив суворо не карати.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що в квітні місяці 1989 року вона одружилася з підсуднім, та перебувала в шлюбі до 21 лютого 1992 року. Сімейне життя не скололося в результаті чого вони розлучилися. Від спільного шлюбу у них є син ОСОБА_3 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розлучення вона подала заяву про стягнення аліментів з гр. ОСОБА_1 на утримання сина та її утримання. Якийсь час ОСОБА_1 сплачував аліменти. Але на протязі тривалого часу ОСОБА_1 не сплачує аліменти. Згідно рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19.11.2007 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на її користь, та на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, до закінчення навчання в учбовому закладі, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вона неодноразово писала до суду, а також безпосередньо до державного виконавця, з приводу несплати аліментів. Працівники державної виконавчої служби повідомили її, що ОСОБА_1 оголошено в розшук, так як по тій адресі яку він вказав, він не проживає. Після порушення кримінальної справи 15.03.2012 року прийшло повідомлення, що останній сплатив аліменти в розмірі 300 грн., але за всі роки заборгованість ним не погашена.

Заслухавши думку підсудного ОСОБА_1, думку прокурора, думку потерпілої, суд відповідно до ч. З ст. 299 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Вислухавши показання підсудного ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 перевіривши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 164 ч. 1 КК України - як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1, раніше не судимий (а.с. 77), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 80), на обліку у «Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка» не перебував (а.с. 79), на обліку у Вінницькому обласному диспансері «Соціотерапія» не перебуває (а.с. 78).

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 суд враховує, щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, тому останньому слід призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 56, 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: