Справа № 1326/2-3113/11 Головуючий у 1 інстанції: Гулієва М.І.

Провадження № 22-ц/1390/3210/12 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Шумської Н.Л., Струс Л.Б.

з участю секретаря Гордій У.М.

та з участю ОСОБА_2, представника прокуратури Львівської області

Лящука Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління боротьби з організованою злочинністю ГУМВСУ у Львівській області, прокуратури Львівської області, Головного управління державного казначейства України у Львівській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури, -

встановила:

Оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2011 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що суд не врахував положень п.5. ч.4 ст.81 ЦПК України та безпідставно повернув позовну заяву. Просить скасувати ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України, у випадку невиконання у встановлений судом строк вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, така вважається неподаною та повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.12.2011 року позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Управління боротьби з організованою злочинністю ГУМВСУ у Львівській області, прокуратури Львівської області, Головного управління державного казначейства України у Львівській області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Повертаючи позовну заяву, районний суд виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 14.10.2011 року, якою залишено без руху позовну заяву ОСОБА_2, як таку що не відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України, а саме: позивачем не сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та не представлено документів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, на які він покликається.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.81 ЦПК України в редакції, яка діяла на час подання позовної заяви, не підлягали оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся в суд до відповідачів з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної йому незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури, тому висновок суду про стягнення з нього витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи є невірним та суперечить нормам цивільно-процесуального законодавства, які діяли час постановлення оскаржуваної ухвали.

Згідно ч.1 ст.131 ЦПК України сторони зобов'язанні подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Аналогічні положення містяться в п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»де зазначено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Залишаючи позовну заяву без руху з мотивів непредставлення документів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, районний суд не врахував зазначеного та в подальшому безпідставно повернув позовну заяву позивачеві.

Висновок суду про те, що позивач у встановлений строк не усунув недоліків позовної заяви є передчасним та необґрунтованим. Підстави для повернення позовної заяви в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала районного суду постановлена з порушенням вимог процесуального закону та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження.

Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.4, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2011 року скасувати, справу направити до Франківського районного суду м. Львова для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Шандра М.М.

Судді: Шумська Н.Л.

Струс Л.Б.