УХВАЛА
Справа №: 22-ц/0190/5966/2012Головуючий суду першої інстанції:Щербіна Д.С.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.
"17" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМакарчук Л.В.
СуддівКурської А.Г., Горбань В.В.
При секретаріТорєханові С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Митяївської сільської ради Сакського району АР Крим, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, третя особа - Служба у справах дітей Сакської райдержадміністрації про визнання правочину купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 липня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
23 травня 2005 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між нею та ОСОБА_9 у листопаді 1999 року складено усну домовленість про правочин купівлі-продажу будинку, відповідно до якого вона придбала частину будинку у ОСОБА_9 за 3 600 грн. Свої зобов'язання позивачка виконала, передала ОСОБА_9 гроші, про що та надала розписки та передала їй частину будинку з надвірними спорудами. На даний час вона проживає у вказаній частині будинку зі своєю родиною, сплачує комунальні послуги, але оформити правочин у нотаріальній конторі не є можливим, оскільки ОСОБА_9 ухилилась від нотаріального оформлення.
Справа слухалась судами неодноразово.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 14 липня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29 січня 2007 року, визнано договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 таким, що відбувся, та визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину будинку (квартира №2). (а.с. 34,74)
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільній і кримінальних справ від 07 вересня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_8 (сина ОСОБА_9.) задоволено частково: рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 14 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 29 січня 2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с. 105-106)
Підставою скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції було те, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягала застосуванню, а Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права уваги не звернув та помилково залишив рішення суду без змін.
06 лютого 2012 року ОСОБА_6 уточнила позов та просила визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 з підстав, передбачених ст.47 ЦК України. (а.с.142-143)
При новому розгляді справи уточнені позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки правовідносини за правочином виникли у 1999 році та припинились у 2000 році, вказану справу необхідно розглянути відповідно до ст. 47 ЦК УРСР 1963 року, відповідно до ч. 2 якої якщо одна сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, що потребує нотаріального посвідчення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається. Враховуючи, що сторонами було досягнуто згоди по всім умовам правочину, вказаний правочин може бути визнаний судом дійсним. Після цього позивачка просила суд відновити пропущений строк позовної давності для звернення до суду та визнати правочин купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 АР Крим, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 - дійсним та визнати за ОСОБА_6 право власності на цю частину будинку.
Ухвалою суду від 06 лютого 2012 року залучено у якості співвідповідача Митяївську сільську раду Сакського району АР Крим до участі у справі, оскільки, відповідачка ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, та враховуючи, що після її смерті її діти: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не звернулися до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, та залучено ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, до участі у справі. (а.с.142-143).
Ухвалою суду від 22 червня 2012 року залучено правонаступників - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у якості відповідачів для участі у справі, оскільки відповідачка ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Сакського районного управління юстиції АР Крим в Книзі реєстрації смертей 30 квітня 2007 року зроблений відповідний запис за №175 та видано свідоцтво про право власності серії I- АП №075852. (а.с.189).
Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 липня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_6 - відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення її позовних вимог, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи. Посилається на те, що вона виконала умови договору про купівлю - продаж будинку, передала гроші ОСОБА_9, що підтверджується розписками від 1999 року, але та ухилялась від нотаріального посвідчення договору, а ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона померла.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 та її представника, ОСОБА_7, ОСОБА_8, прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання правочину купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, суд першої інстанції виходив з того, що правочин купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 АР Крим є правочином, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, крім того, позивачкою не доведено досягнення згоди з істотних умов договору купівлі-продажу та фактів ухилення ОСОБА_9 від його нотаріального оформлення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів оскільки вони відповідають обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального закону.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення Сакського районного суду від 24 листопада 1999 року за ОСОБА_9 визнано право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1 (а.с. 18,39)
Згідно з розписками від 26 квітня 1999 року, 24 листопада 1999 року та 21 серпня 2000 року ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_6 у рахунок продажу своєї частини будинку 3 600 грн. (а.с.25,26,27)
Відповідно до рішення Сакського районного суду від 30 листопада 1999 року ОСОБА_9 була позбавлена батьківських прав щодо дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.41)
ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Сакського міського районного управління юстиції АР Крим в Книзі реєстрації смертей 30 квітня 2007 року зроблений відповідний запис за №175 та видано свідоцтво про право власності серії I-АП № 075852. (а.с.166)
Згідно ч.1 ст. 227 ЦК Української РСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Відповідно до ст.47 ЦК України РСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статі 48 цього Кодексу. Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Правило частини 2 статті 47 ЦК Української РСР про визнання угоди дійсною не може бути застосовано, якщо сторонами не досягнуто згоди із істотних умов або для укладання її були в наявності передбачені законом обмеження.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» №3 від 28 квітня 1978 року, чинної на час виникнення спірних правовідносин, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.
Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права як необгрунтовані.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 09 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.