ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"09" червня 2008 р.                                                                            Справа  № 14/345

за позовом         Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях"  

до відповідача   Закрите акціонерне товариство "Ярівський гранкар'єр"

         

про стягнення в сумі 794 120 грн. 00 коп.

                                                                                                               Суддя  

Представники:

Від позивача  :    представник за довіреністю Діонісьєв І.М.    

Від відповідача : представник за довіреністю Андрійчук О.В.   

Стаття 20, 22  Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях" звернулося в господарський суд з позовом до Закритого акціонерного товариства "Ярівський гранкар'єр" в якому просить стягнути з останнього 794 120 грн. 00 коп. вартості акцій проданих по договору купівлі- продажу від 04 жовтня 2004 року. 

Відповідач надав суду відзив на позов в якому проти вимог позивача заперечує посилаючись при цьому на таке.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 липня 2005 року по справі №9/51 відносно ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» порушено справу про банкрутство, введено мораторій на задоволення-вимог кредиторів.

Порядок розгляду заяв кредиторів до боржника при порушенні відносно нього справи про банкрутство викладено в Рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"»

Пунктом 8.12. Рекомендацій зазначено, що згідно з частиною 2 статті 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобов'язань, що відбувається внаслідок застосування частини 2 статті 14 Закону, слід вважати припиненням цих зобов'язань відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України, а стосовно зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) - погашенням податкового зобов'язання у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як зазначається в пункті 8.13. Рекомендації Закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.

Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 у справі №01-10/16 зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви.

Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п.1 статті 79 ГПК Україн   зупиняє  позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.

Як зазначено в пункті 8.14. Рекомендацій відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 №3088-111) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06 квітня 2005 року по справі №9/51 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника. Цією ухвалою заяву ТОВ фірма «Автошлях» м.Рівне про визнання кредитором у справі про банкрутство ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» з грошовими вимогами до боржника в сумі 866 657 грн.29 коп. задоволено частково. Визнано ТОВ фірма «Автошлях» кредитором у справі про банкрутство ЗАТ «Ярівський гранкар"єр» з грошовими вимогами до боржника на суму 69037 грн. 00 коп.

Решту вимог ТОВ  «Автошлях» до ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» відхилено.

ТОВ фірма «Автошлях» з ухвалою господарського суду Рівненської області від 06 квітня 2006 року по справі №9/51 не погодилось та оскаржило її в апеляційній та касаційній інстанціях. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року ухвалу господарського суду Рівненської області від 06.04.2006 року по справі №9/51 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вищий господарський суд України постановою від 21.11.2006 року залишив без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 року по справі №9/51 без змін, а касаційну скаргу ТОВ фірма «Автошлях» без задоволення. При цьому Вищим господарським судом встановлено факт, що вимоги ТОВ фірми «Автошлях» як акціонера і засновника ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» на суму 794120 грн. 00 коп. по заборгованості, що виникла по договору купівлі-продажу акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004 року боржнику не можуть бути зараховані до складу грошових зобов'язань ЗАТ «Ярівський гранкар'єр».

Таким чином, на підставі ухвали господарського суду Рівненської області від 06.04.2006 року по справі №9/51 вимоги ТОВ фірма «Автошлях» до ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» в сумі 794120 грн. 00 коп. є погашеними.

В зв'язку з викладеним відповідач просить суд відмовити ТОВ «Автошлях» в задоволенні позовних вимог та припинити провадження по справі на підставі п.2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

До винесення рішення зі спору представник відповідача подав клопотання в якому просить призначити у справі №  14/345 судову технічну експертизу документів, а сам договору купівлі - продажу 786 843 штук простих іменних акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр" від 04.10.2004р. та додатку № 1 Зміни до договору купівлі - продажу 786 843 штук простих іменних акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004р.

На вирішення експерту запропонувати такі питання:

•    Чи виготовлені (надруковані) договір купівлі - продажу 786 843 штук простих іменни 4 акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004р. та додаток № 1 зміни до договору купівлі - продажу 786 843 штук простих іменних акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004р. у різний час?

•    Чи роздрукований та чи підписаний додаток № 1 зміни до договору купівлі - продажу 786 843 штук простих іменних акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004р. в один час?

•    Чи в один період часу виконувалися реквізити (друкований текст, відтиск печатки та підпис) на додатку № 1 зміни до договору купівлі - продажу 786 843 штук простих іменних акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004р.?

•    Чи виготовлено   договір купівлі - продажу 786 843 штук простих іменних акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004р. та додаток № 1 зміни до договору купівлі-продажу   786 843   штук   простих   іменних   акцій   ЗАТ   «Ярівський   гранкар'єр»   від 04.10.2004р. на одному й тому самому копіювально-розмножувальному апараті?

•    Чи нанесений    відтиск   печатки   (штампа)   у   той   час,   яким датований додаток №1 зміни  до  договору  купівлі  -  продажу  786 843   штук  простих   іменних  акцій  ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004р.?

- Чи виготовлений друкований текст додатка № 1 зміни до договору купівлі - продаж 786 843 штук простих іменних акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004р. у той час, яким датований даний документ?

Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Вищевказане клопотання представника ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В даному випадку предметом спору є стягнення вартості проданих акцій. Однак представник відповідача в клопотанні про призначення експертизи на вирішення експерта ставить питання, які не стосуються предмету спору, а стосуються роз"яснення питань стосовно дійсності чи недійсності договору купівлі-продажу акцій та додатку до нього. В даному судовому засіданні не розглядається позов про визнання недійсними вищевказаних правочинів.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність вищевказаних правочинів законом прямо не встановлена і в судовому порядку недійсними вони не визнавалися, а відтак суд приймає вищевказані правочини як належні докази у справі.

Також представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності. На основі статті 22 ГПК України дана заява приймається судом та приєднується до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

04.10.2004 року між ТзОВ «Автошлях» (надалі Позивач) та ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» (надалі Відповідач) було укладено Договір № б/н купівлі-продажу акцій (надалі Договір) та Додаток № 1 до нього. Згідно умов Договору Позивач продав, а Відповідач купив прості іменні акції ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» у кількості 786843 шт. номінальною вартістю 1,00 (одна) грн. за одну акцію  на загальну суму 794120,00 грн. Згідно із Додатком № 1 до Договору сторони досягли згоди щодо оплати вартості акцій Відповідачем до 01.11.2007 року. Проте Відповідачем оплату вартості акцій у визначений строк не здійснено.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору. Згідно з ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільним законодавством, зокрема ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому, відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язання, що є недопустимим.

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З Додатку до Договору вбачається, що термін виконання зобов'язання встановлений до 01.11.2007 року, проте станом на день звернення до суду Відповідачем не здійснено оплату за акції, які йому було передано Позивачем.

На основі наведеного вимоги позивача грунтуються на законі та договорі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача наведені у відзиві є необгрунтованими з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06 квітня 2005 року по справі №9/51 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника. Цією ухвалою заяву ТОВ фірма «Автошлях»м.Рівне про визнання кредитором у справі про банкрутство ЗАТ «Ярівський гранкар'єр»з грошовими вимогами до боржника в сумі 866 657 грн.29 коп. задоволено частково. Визнано ТОВ фірма «Автошлях»кредитором у справі про банкрутство ЗАТ «Ярівський гранкар"єр»з грошовими вимогами до боржника на суму 69037 грн. 00 коп.

Решту вимог ТОВ фірми «Автошлях» до ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» відхилено.

Відхиляючи вимоги ТОВ фірми «Автошлях» на суму 794120 грн. 00 коп. по заборгованості, що виникла по договору купівлі-продажу акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004 року суд послався на те, що вказані вимоги ТОВ фірма «Автошлях» заявило як акціонер і засновник ЗАТ «Ярівський гранкар'єр», а відтак  на підставі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути зараховані до складу грошових зобов'язань ЗАТ «Ярівський гранкар'єр».

Посилаючись на вищевказане відповідач стверджує, що вимоги ТОВ фірми «Автошлях» на суму 794120 грн. 00 коп. слід вважати погашеними.

Однак вказані твердження не грунтуються на законодавстві, що підтверджується наступним.

В статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон) зазначено, що погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Пунктом 2 статт1 14 Закону, на який посилається відповідач у своїх запереченнях, встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Тобто вищевказані норми встановлюють вичерпний перелік підстав за наявності яких вимоги конкурсних кредиторів  вважаються погашеними. Однак до вказаного переліку не включені вимоги, які розглядалися судом, але за результатами розгляду були відхилені судом.

Крім того статтею1 Закону визначено, що кредитор це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).  Також вказаною статтею встановлено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Разом з тим у вказаній статті зазначено, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2006 року у справі №9/51 також встановлено, що вимоги ТОВ фірма «Автошлях» на суму 794120 грн. 00 коп. по заборгованості, що виникла по договору купівлі-продажу акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004 року, заявило як акціонер і засновник ЗАТ «Ярівський гранкар'єр», а відтак  на підставі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути зараховані до складу грошових зобов'язань ЗАТ «Ярівський гранкар'єр».

Приймаючи до уваги те, що вимоги ТОВ фірми «Автошлях» на суму 794120 грн. 00 коп. по заборгованості, що виникла по договору купівлі-продажу акцій ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» від 04.10.2004 року не є грошовими зобов"язаннями в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", то, відповідно, ТОВ фірма «Автошлях», виходячи з положень вказаного Закону,  не є кредитором ЗАТ «Ярівський гранкар'єр» стосовно вказаної вимоги.

Таким чином при відсутності самої вимоги до суб"єкта банкрутства така вимога не може вважатися погашеною.

Що стосується строку позовної давності, то суд зазначає, що відповідно до Додатку №1 Зміни до договору купівлі-продажу акцій №б/н від 04.10.2004 року оплпта за акції має бути здійснена Покупцем (відповідачем) до 01.11.2007 року. Таким чином звернувшись до суду з позовом 19.11.2007 року позивач не пропустив трирічного строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України.    

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

 1.Позов задоволити.

2.Стягнути з рахунку Закрите акціонерне товариство "Ярівський гранкар'єр" Томашгород,Рокитнівський район, Рівненська область,34240 р/р 260032821 АППБ "Аваль" м. Рівне МФО 333227 ЗКПО 05470710 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошлях" вул. Кавказька 5,Рівне,33028, код ЄДРПОУ 31299400, 794 120, 00 грн. заборгованості, 7941,20 коп. витрат по держмиту, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                 

підписано "11" червня 2008 р.