ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01.07.2008                                                                Справа №  14/236-О-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом: відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" в особі Херсонської філії, м. Херсон,

до: Білозерської районної державної адміністрації, смт. Білозерка Херсонської області,   

про визнання незаконним та скасування розпорядження,

за участю представників сторін

позивача: Танцюренко Ю.О., ю/к, дов. № 1151 від 18.01.08 р., Булига І.М., заступник директора, дов. № 493765 від 06.02.08 р.,

відповідача: Ляшенко І.М., начальник  юр. відділу, дов. № 1-13/1122 від 05.06.08 р.

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним розпорядження Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області № 222 від 21.02.2008 р. "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від від 21.12.2006 р. № 1260 та скасування державного акту". В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 8, 13, 19 Конституції України, п. 15 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", ст. 16, ст. 697  ЦК України, ст. 58 Закону України "Про заставу", п. 8 Постанови Пленуму В СУ "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2007 р., ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що розпорядження голови районної державної адміністрації від 21 лютого 2008 № 222 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації" таким, що не суперечить чинному законодавству тому, що: по-перше, цим розпорядженням не припинено право власності на землю, а лише скасовано документ, який посвідчує це право; по-друге, скасування Державного акта на право приватної власності на землю передбачалось договором купівлі - продажу земельної ділянки за взаємною згодою сторін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.06.08 р. до 01.07.08 р.

За згодою представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

За клопотанням сторін даний спір вирішується у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Між Відкритим Акціонерним Товариством Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК", в особі Херсонської філії, (надалі - Позивач) та гр. Золотовим Віталієм Володимировичем (надалі за текстом - Позичальник) 30 січня 2007 року було укладено Кредитний договір № 11/К-07 (надалі за текстом - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позивач надав Позичальнику кредит в сумі 150 000, 00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), на споживчі цілі, на строк до 29 січня 2010 p., зі сплатою 20 % (двадцять процентів) річних.

Для забезпечення своєчасного повернення Позичальником отриманих кредитних коштів та процентів за вказаним кредитним договором, Приватним підприємцем Кряжевим Ігорем Юрійовичем (Іпотекодавець), згідно до Договору іпотеки № 1-295 від 06.02.2007 p., було передано в іпотеку Позивачу (Іпотекодержатель) земельну ділянку площею 2, 5 га, що знаходиться на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серї ЯБ № 882869.

За змістом ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений права власності. Право власності на землю може бути припинено у випадках передбачених законом.

Положеннями ст. ст. 140, 143 Земельного кодексу встановлено вичерпний перелік підстав для припинення права власності на земельну ділянку і підстав для примусового припинення права власності. При цьому примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється виключно у судовому порядку.

Згідно ч. 1 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2007 р. вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку  чи права користування нею,  суди повинні враховувати,  що орган виконавчої влади  або  орган  місцевого  самоврядування  має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями   140-149   ЗК  (2768-14).  У  випадках, визначених цими нормами,  припинення права власності на  землю  чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу  місцевого  самоврядування  в  судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.  У разі пред'явлення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування позову про незаконність припинення права землекористування через  відсутність судового рішення про вилучення земельної ділянки відповідач вправі пред'явити  зустрічний  позов  про  таке  вилучення,  а  суд   має розглянути його разом із первинним позовом.

Таким чином орган виконавчої влади або місцевого самоврядування не мають права приймати рішення що пов'язані з припиненням права власності (користування) на земельну ділянку.

У зв'язку із невиконанням ПП Кряжовим умов щодо розрахунків за землю, головою районної державної адміністрації видано розпорядження від 21.12.2008 року № 222 яким (п. 1) визнано таким, що втратив чинність пункт 4 розпорядження голови районної державної адміністрації № 1260 від 21.12.2006 року (щодо видачі Державного акту на право власності на землю ПП Кряжеву І.Ю.), а також скасовано Державний акт Серії ЯБ № 882869 від 22 грудня 2006 року (п. 2), зобов'язано Відділ земельних ресурсів внести відповідні зміни до обліку земель (п. 3), зобов'язано Херсонську регіональну філію Центру державного земельного кадастру внести зміни до державного реєстру (п. 4), контроль за виконанням спірного розпорядження покладено на заступника голови райдержадміністрації Урсала В.В. (п. 5).

Спірне розпорядження  обґрунтоване прийняттям господарським судом Херсонської області рішення по справі № 16/126-ПД-07, відповідно до якого було розірвано договір купівлі - продажу земельної ділянки, на підставі якого було видано Іпотекодавцю державний акт на право власності на земельну ділянку.

Вказаним рішенням господарського суду було лише розірвано договір купівлі - продажу, тобто умови договору купівлі - продажу до прийняття рішення господарським судом не були визнані недійсними, отже і умова договору про те, що за взаємною згодою сторін право власності Покупця на земельну ділянку та право одержання Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку виникає у покупця з моменту сплати першого внеску за 2006 рік не була визнана недійсною.

Також, відповідно до ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. Однак, такої умови не було закріплено у зазначеному договорі купівлі - продажу земельної ділянки.

При цьому, виходячи з приписів вищезазначених норм права, умова договору про скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку реалізується не шляхом прийняття рішень однією із сторін договору, а виключно у судовому порядку.

Приймаючи спірне рішення, Відповідач послався також на ст. 17, 128, п. 12 розділу X Земельного кодексу України, якими передбачено повноваження місцевих державних адміністрацій щодо розпорядження землями та порядку продажу земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також послався на норми Закону України "Про місцеві державні адміністрації", які в свою чергу теж не містять положень щодо можливості позбавлення права власності шляхом скасування державного акту на право власності на земельну ділянку за рішенням місцевої державної адміністрації.

Згідно положень ст. 8 Конституції України норми Конституції України мають найвищу юридичну силу та є нормами прямої дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 та ст. 119 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання Конституції, законів України, законність тощо.

Також, виходячи з положень ст.ст. 14, 41 Конституції України, право власності на землю гарантується , набувається і реалізується виключно відповідно до закону, а право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Розпорядженням Відповідача порушуються майнові права Позивача, адже відповідно до п. п. 4.1.5., 6.1., 6.2. Договору іпотеки Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Позичальником основного зобов'язання.

Факт порушення Позичальником основного зобов'язання підтверджується рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 04.04.2008 р. про стягнення заборгованості за Кредитним договором, однак реалізувати Позивачем своє право на задоволення вимог за рахунок земельної ділянки (право на звернення стягнення на предмет іпотеки), яка знаходиться в іпотеці неможливо у зв'язку з прийняттям Відповідачем рішення про скасування державного акту на земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності Іпотекодавцю, адже із прийняттям такого рішення кредит стає незабезпеченим, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення місцевого суду і робить фактично неможливим повернення кредиту.

Таким чином, зміна суб'єкта права власності на земельну ділянку всупереч встановленому законодавством судовому порядку, тягне в свою чергу за собою порушення прав Позивача, передбачених положеннями ст. 33 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, відповідно до ст. 58 Закону України "Про заставу", якщо в результаті видання органом державної виконавчої влади акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя, такий акт визнається недійсним судом.

З огляду на викладене, розпорядження Відповідача про скасування державного акту на земельну ділянку, яка належить Іпотекодавцю є незаконним та таким, що винесене із перевищенням меж повноважень суб'єкта владних повноважень, що в свою чергу порушує права та інтереси Позивача.

За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій органу державної влади, їх посадових і службових осіб, а також відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 1 ГПК України гарантовано право звернення юридичної особи до господарського суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних інтересів.

Згідно з п. 15 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"  якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Разом з тим, пункт перший спірного розпорядження відповідача не пов'язаний з позбавленням права власності на землю, оскільки не стосується скасування Державного акту, а лише визнає таким, що втратив чинність пункт іншого розпорядження відповідача. Крім того, відповідно до ч. 2 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2007 р. виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. У цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується у судовому порядку.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 Розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області № 222 від 21.02.2008 р. "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від від 21.12.2006 р. № 1260 та скасування державного акту", а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними пункти 2, 3, 4, 5 Розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області № 222 від 21.02.2008 р. "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від від 21.12.2006 р. № 1260 та скасування державного акту".

3.          В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4.          Стягнути з Білозерської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код - 04059993, адреса - 75000, Херсонська область, смт Білозерка, вул. К. Маркса, 87, р\рахунок –не відомий на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" в особі Херсонської філії, ідентифікаційний код –33642567, адреса –73000, місто Херсон, вул. Петренка, 18, р\рахунок не відомий, 85грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

         Суддя                                                                                      Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України                                                            "11" липня 2008 р.