Спра ва № 221/2830/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРА Ї НИ
27.09.2012 Староміський районний суд м. Вінниці в складі:
головуючого судді: Нечипорук Л.Ф.,
при секретарі: Курутіній О.В.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
представника позивачки: ОСОБА_2,
відповідачки: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.11.2011 року між нею та відповідачкою укладено договір дарування частки квартири №3-215 від 18.11.2011 року. За вказаним договором позивач подарувала, а відповідач прийняла в подарунок 2\3 частки квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.
Після укладення даного договору, між сторонами була усна домовленість, про те, що позивач залишається проживати в даній квартирі і що при її житті квартира нікому не буде відчужена, проте відповідач почала шукати покупців, збирає документи щодо її відчуження, чим порушує взяті на себе зобов'язання.
З 1998 року і по теперішній час позивачка перебуває під диспансерним наглядом спостереженням з діагнозом: „Шизофренія, параноїдна форма" в Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенко.
Позивачка вважає, що відповідачка скористалась її довірою, викликаною даною хворобою та має намір продати квартиру і при цьому залишити її на вулиці, оскільки в неї немає іншого місця проживання, а тому договір дарування повинен бути розірваний.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, про сила суд за обставин, викладених в ньому, його задовольнити та розірвати укладений між нею ОСОБА_3 договір дарування №3-215 у зв'язку з тим, що відповідачка має намір продати квартиру.
Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд розірвати договір дарування, оскільки відповідачка має намір продати квартиру до якої ОСОБА_1 звикла та адаптувалась, в силу свого захворювання.
Відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Просила суд відмовити в позові, оскільки наміру продавити квартиру у неї немає, вона разом зі своєю дитиною зареєстрована за вказаною адресою. В силу захворювання позивачки вона може змінювати свої дії, розірвати договір, потім знову комусь подарувати. В результаті чого вона з донькою залишаться проживати на вулиці.
Ви слу ха в ши по яс нен ня сторін, покази свідків, до слі ди в ши ма те рі а ли спра ви, оцінивши докази в їх сукупності, суд вва жає, що по зов за до во лен ня не під ля гає.
Судом встановлено, що 18.11.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування частки квартири, посвідчений державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори Юкіш О.П. і зареєстровано в реєстрі за № 3-215 (а.с. 8).
Відповідно до зазначеного договору позивач подарувала, а відповідач прийняла в дарунок, належне їй на праві приватної власності 2/3 частки квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.
Встановленим судом фактичним обставинам відповідають правовідносини, що є зобов'язальними та регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини першої ст. 717 ЦК одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Стаття 727ч.2 ЦК України встановлює підстави для розірвання договору. Зокрема, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що дійсно існує сімейний конфлікт між позивачкою та відповідачкою, в результаті якого між ними виникли неприязні стосунки, в ході яких ОСОБА_3, яка приходиться йому сестрою, має намір продати спірне житло, позбавивши таким чином їх матір ОСОБА_1 постійного місця проживання.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що їй відомо про конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з приводу квартири, остання має намір продати квартиру, хоча в усній формі була домовленість про те, що позивачка буде проживати в даній квартирі.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала покази, аналогічні показам ОСОБА_7
Твердження позивачки та її представника про те, що відповідачка має намір продати квартиру, яка має для неї велику майнову так і немайнову цінність, заключається у тому, що їй як хворій людині важко змінювати місце проживання, їй подобається проживати в даній квартирі і вона боїться, що зміна місця проживання, негативно вплине на її здоров'я.
В матеріалах справи наявна довідка Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка про те, що ОСОБА_1 перебуває під диспансерним спостереженням з діагнозом: „Шизофренія, параноїдна форма"(а.с. 10).
Рішення про визнання ОСОБА_1 недієздатною судом не виносилось.
В силу ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем та її представником в судовому засіданні не оспарюється недійсність укладення даного договору дарування, а тому дані обставини не є предметом даного судового слідства.
Так, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що відповідачка знищила або пошкодила подаровану їй квартиру, внаслідок чого остання втратила свої властивості.
До того ж, як вбачається з договору дарування подарована квартира є нерухомістю, яка являє собою матеріальну цінність, а не немайнову цінність, як того вимагає приведена норма матеріального закону.
Доводи ж позивачки про те, що відповідачка намагається продати квартиру, чим створює загрозу безповоротної втрати вказаної квартири, є необґрунтованими з наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як вбачається з договору дарування, в ньому відсутні умови щодо встановлення будь-яких обмежень відповідачці у розпорядженні подарованої їй квартири чи укладення даного договору під умовою, що є обов»язковою його складовою при наявності даних обставин та в силу ст. ст.. 628 ч.1, 719 ч.2 ЦК України повинні бути відображеними в самому договорі.
За даних обставин, суд відхиляє доводи свідків, про те, що даний договір укладався під умовою.
З огляду на викладене, суд вважає, що розпорядження належним відповідачці на праві власності дарунком (2/3 частки квартири) є її правом, обмеження якого є порушенням ст. 316 ЦК України щодо здійснення права власності за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Таким чином, вказані позивачем обставини не створюють загрози безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність, у зв'язку з чим, її позовні вимоги про розірвання договору дарування з цих підстав задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316,319, 628, 719, 717, 727 ЦК України, ст. ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 110, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору дарування - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивачки.
Рішення суду може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду.
Суддя: