ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "25" червня 2008 р.                                                                   Справа № 2/120

Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович при секретарі Косташ О.І., розглядаючи справу у відкритому судовому засіданні

за позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області

до Групи по господарському обслуговуванню та аудиту установ освіти області

про забезпечення відшкодування незаконно використаних коштів державного бюджету - 30603,18 грн.

за участю представників:

від позивача -

від відповідача –Чміль  С.І. –головний бухгалтер ; Стінський Ю.Ю. –наказ № 181-К від 10.10.05р.

СУТЬ СПОРУ: Контрольно-ревізійне  управління в Чернівецькій області звернулось з позовом до Групи по господарському обслуговуванню та аудиту  установ освіти області про спонукання виконання вимоги КРУ в Чернівецькій області  “Про усунення порушень та недоліків” від 01.02.08р. за № 24-03-09/484 в частині  повернення до бюджету видатків по виплаченій  матеріальній допомозі та відрахувань до державних цільових фондів на загальну суму  1744,72грн. та видатків по відшкодуванню витрат за послуги зв’язку та Інтернету в сумі 28858,46грн.

Відповідач  позовні вимоги  визнав частково в сумі 1744,72грн., як видатки по виплаченій матеріальній допомозі. Щодо вимог про  відшкодування 28858,46грн. витрат за послуги зв’язку та Інтернету, то відповідачем вони  заперечуються, посилаючись  на  їх  безпідставність.

У судовому засіданні 24.06.08р. було оголошено перерву до  25.06.08р. для ухвалення  судового  рішення.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши  докази, суд   встановив.

Так, проведеною  працівниками КРУ в Чернівецькій області ревізією  Групи по господарському обслуговуванню та аудиту установ  області  (надалі Група) щодо виконання кошторисів та стану збереження і використання майна за період з 01.07.2004 року по 01.12.2007 року встановлено, як вважає позивач, незаконні видатки за послуги міського і міжміського зв’язку та використання мережі Інтернет,  нарахування заробітної  плати і  нарахувань  на неї  до державних цільових  фондів  на загальну  суму  30603,18 гривень.

Одночасно позивач зазначає, що ревізією правильності нарахування та виплати  працівникам  допомог, премій, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, проведеною  суцільним  методом  за вказаний  ревізійний  період встановлено, що окремим  працівникам  Групи  надано  матеріальну  допомогу, в тому числі, на оздоровлення в сумі більше ніж їх один посадовий оклад на рік на загальну суму  1281,00 грн., а саме, інженеру з нагляду за експлуатацією  будівель і споруд  Групи Троцюку  В.П. –331,00 грн., які було виплачено  в  листопаді 2005 року, начальнику Групи Стінському  Ю.Ю. –490,00 грн. в серпні 2007 року. Відповідно, на зазначені вище  суми матеріальної допомоги було нараховано кошти на сплату обов’язкових платежів та сплачено їх до державних  цільових  фондів  на  загальну суму  463,72грн.

А тому, зазначені вище  дії  призвели до зайвої  виплати  коштів  в сумі 1744,72грн. та є порушенням п.п.б п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298  “Про оплату  праці  працівників на основі Єдиної тарифної  сітки  розрядів і коефіцієнтів  з оплати праці  працівників установ, закладів та організацій  окремих галузей  бюджетної  сфери” (надалі –Постанова № 1298) та ч. 5.п.4  наказу Міністерства освіти і науки України  від 26.09.2005  року № 557  “Про впорядкування умов оплати праці та затвердження  схем тарифних розрядів працівників  навчальних закладів, установ освіти та наукових установ (надалі - Наказ № 557), якими визначено, що керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого  самоврядування, при яких  створені  централізовані  бухгалтерії, керівникам  бюджетних  установ, закладів і організацій  надається право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати  працівникам  матеріальну  допомогу в тому числі, на оздоровлення в сумі не більше  ніж  один  посадовий  оклад  на рік.

Також, під час даної ревізії, як вказує позивач, встановлено, що згідно з укладеним  договором  від 10.04.2003 року  між Групою та Управлінням освіти і науки України Чернівецької обласної  державної  адміністрації (надалі –Управління)  Групою було  прийнято в тимчасове  користування  та обслуговування  номери  553659, 551819, 545059, 22669  та  послуги   мережі  Інтернет.

На підставі вказаного вище договору Групою укладено договори з ВАТ “Укртелеком” від 01.05.2003 року № 1197 та спільним українсько-німецьким підприємством “Інфоком” від 17.02.2004 року щодо надання  послуг  зв’язку на всі  вказані вище номери. Проте, ревізією  встановлено, що фактично номерами абонентів 553659, 551819, 545059, 22669 та послугами  мережі Інтернет користувалося Управління,  а не  Група.

А тому, як стверджує позивач, внаслідок  зазначеного вище, за рахунок  асигнувань, затверджених на утримання Групи, в період з липня 2004 року по березень 2007року здійснювалися  видатки  на утримання  Управління  освіти на загальну суму 28858,46грн., в тому числі, на міжміські  переговори в сумі 22445,62грн., послуги  мережі  Інтернет - 5070,00 грн. та абонентна  плата 1342,84грн.

Суд вважає, що позовні вимоги є правомірними лише в частині  відшкодування відповідачем  видатків  по виплаченій  матеріальній  допомозі та  відрахувань до державних  цільових  фондів на загальну суму  1744,72грн.

Проте, як встановлено у процесі  розгляду  спору,  відповідачем кошти в сумі 1744,72грн. добровільно повернуто до бюджету, що підтверджується  відповідними  платіжними  документами, що є підставою для відмови у вимогах в цій частині.

Щодо позовних вимог про повернення до бюджету видатків по відшкодуванню витрат на  послуги зв’язку та Інтернету  в сумі 28858,46грн., то вони  задоволенню  не підлягають, з наступних  підстав.

Так, 10 квітня 2003 року  між Управлінням освіти і науки та Групою був укладений договір “Про користування послугами зв’язку”, тобто, вказаними вище  телефонами та послугами  мережі  Інтернет. Згідно  п.3.2.1  вказаного договору Група має право встановлювати необхідне обладнання, здійснювати будь-які поліпшення якості зв’язку, які потрібні для забез-печення діяльності  Групи.

Відповідно до п.4.2.1 оплата за послуги  зв’язку здійснюється  згідно з  рахунками  ВАТ “Укртелеком” та СП  “Інфоком”.  Група протягом дії даного договору виконувала  свої зобов’язання  відповідно до його умов.

Відповідно до угоди з Чернівецькою  філією ЦТП  ВАТ “Укртелеком”  останнім надано телекомунікаційні  послуги та надавався  дозвіл на їх  оплату, згідно  виставлених  щомісяця  рахунків  по особовому  рахунку  №  3976.

Листом від 26.03.2007 року № 42/40 Управління освіти і науки облдержадміністрації звернулось до Чернівецької філії ЦТП ВАТ  “Укртелеком” про перенесення  телефонних  номерів 52-26-69, 57-32-84, 55-18-19 з  особового рахунку № 3976 на рахунок № 1533, що закріплений за Управлінням.

3 травня 2007 року послуги  по вищевказаних номерах надавались  вже  Управлінню освіти і науки  облдержадміністрації,  а не Групі.

Листом  від 11.01.2008 року № 42/2 Управління освіти і науки облдержадміністрації звернулось до Чернівецької філії ЦТП ВАТ  “Укртелеком” про перенесення  телефонного  номера 55-36-59 з особового  рахунку  №  3976  на рахунок  № 1533, по якому з 31.01.08р. Управління і отримує  послуги.

Вищевказане  підтверджується  Управлінням  освіти і науки  у листі  № 42/61  від  15.05.08р., в якому одночасно зазначає, що відповідач  (Група по господарському  обслуговуванню та аудиту установ освіти  області) фактично знаходився у приміщенні за адресою: вул. Грушевського, 1, м.Чернівці  по березень 2007 року і її працівники використовували вказані  вище  номери  телефонів.

Отже,  правових  підстав для  задоволення  позову  немає.

З огляду  на викладене, керуючись ст.ст. 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 185, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних  положень  КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ  :

У позові відмовити.

Постанова  набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення  цього строку.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи у апеляційній інстанції та залишенні даної постанови у силі.

Відповідно до ст. 185, ч.1-3, 5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 цього Кодексу, з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання  заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для  подання  заяви про апеляційне оскарження.

           Суддя                                                                                       І.В. Скрипничук