ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
03.06.08 Справа № 3/348
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі Гунька О. П.
за участю представників сторін:
від позивача (скаржника) –не з’явився
від відповідача –Галайко Р. Й. –представник
від третьої особи –Микитюк О. П. –юрисконсульт
розглянув апеляційну скаргу ДПІ у Золочівському районі Львівської області № 1173/10/10-006 від 31.01.2008 р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2008 р.
у справі № 3/348
за позовом ДПІ у Золочівському районі Львівської області
до відповідача ТзОВ «Золочівагробуд», м. Золочів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Львівської області», м. Львів
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
рішенням господарського суду Львівської області від 23.01.2008 р. у справі № 3/348 відмовлено у задоволенні позову ДПІ у Золочівському районі Львівської області про визнання недійсним договору підряду № 2 від 04.01.2000 р., укладеного між Золочівською МДПІ та ТзОВ «Золочівагробуд».
Рішення суду мотивоване тим, що не може бути визнаний неукладеним договір, який фактично виконаний підрядником, про що свідчать акти виконаних робіт, довідки про вартість робіт, акт здачі об’єкта в експлуатацію, завірені печатками та підписами сторін, з тих підстав, що замовник не бажає здійснювати оплату, використовуючи при цьому збудований позивачем будинок.
У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення повністю скасувати та припинити провадження у справі, вказуючи на зміну предмету позову, просить визнати спірний договір неукладеним, посилається на те, що договір підряду № 2 від 04.01.2000 р. суперечить інтересам держави, а саме через ненарахування відповідачем суми ПДВ на договірну суму та невидання замовнику податкових накладних доходи державного бюджету зменшилися на суму ПДВ –69 099, 80 грн.
У поясненнях по справі ДПІ у Золочівському районі зазначила, що дозвільні документи на будівництво будинку видавалися на ім’я ДП «Управління по експлуатації адміністративних будинків ДПА у Львівській області», акт державної технічної комісії підписаний за участю цього ж підприємства, яке, в свою чергу, укладало з громадянами договори про пайову участь в будівництві, що, на думку апелянта, свідчить про фіктивність договору. Скаржник також зазначив, що спірний договір не числиться в бухгалтерському обліку ДПІ, а кредиторська заборгованість перед ТзОВ «Золочівагробуд»не рахується. Позивач вказує на незрозумілість та невизначеність умов договору, а також вважає, що даний спір повинен розглядатися за правилами КАС України, а не ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення господарського суду Львівської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що спірний договір підписаний першими посадовими особами обох юридичних осіб та скріплений їхніми печатками, що свідчить про його укладення. Підтвердженням виконання зобов’язань по договору відповідачем є також акти виконаних робіт та довідки про вартість робіт. Крім цього, відповідач повідомляє, що ним складена декларація про сплачений ПДВ, нарахована та виплачена заробітна плата працівникам та сплачені платежі до Пенсійного фонду.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, поясненнях по справі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами даної справи встановлено, що 04.01.2000 р. між Золочівською МДПІ, правонаступником якої є ДПІ у Золочівському районі, (замовник) та ТзОВ «Золочівагробуд»(підрядник) укладено договір на виконання підрядних робіт по будівництву 12-ти квартирного житлового будинку № 2, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов’язується виконати будівельно-монтажні роботи (п. 1), вартість яких встановлена, згідно динамічної договірної ціни, в сумі 100 000 грн. (п. 2.1).
Даний договір підписаний обома сторонами та засвідчений їхніми печатками.
На виконання укладеного між сторонами договору, ТзОВ «Золочівагробуд»за період з жовтня по листопад 2000 року виконало роботи по будівництву 12-ти квартирного житлового будинку на загальну суму 67 291 грн., за період з січня по грудень 2001 року –246 235 грн., за період з січня по лютий і у вересні 2002 року –31 973 грн., тобто всього на суму 345 499 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаними сторонами та скріплені їхніми печатками (а. с. 36 –51) та актами форми № 2, підписаними посадовими особами сторін та скріпленими гербовими печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Золочівському районі звернулась до суду з позовом на підставі ГПК України про визнання недійсним господарського зобов’язання, стороною якого вона є, як господарюючий суб’єкт, з підстав того, що договір № 2 від 04.01.2000 р. укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на ст.ст. 49, 58 ЦК Української РСР.
Заявою від 22.01.2008 р. (а. с. 117 –119) ДПІ у Золочівському районі змінила підстави позову і просить спірний договір визнати неукладеним.
В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що ним була подана заява про зміну предмету позову, а не підстав. Проте, слід зазначити, що в господарському процесі не передбачено можливості заявлення такого предмету спору, як визнання неукладеним договору. І лише, коли в процесі вирішення спору про недійсність угоди буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарський суд на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України припиняє провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до п.п. 7, 9 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред’явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Відповідно до ст.. 332 ЦК Української РСР, що кореспондується із ст. 837 ЦК України, за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.
Із матеріалів справи вбачається, що будинок споруджувався ТзОВ «Золочівагробуд»на замовлення податкової інспекції, що підтверджується дозволом № 50 від 10.09.2002 р., виданим інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Золочівського району, на виконання будівельних робіт з будівництва 12-квартирного житлового будинку по вул. Шашкевича у м. Золочів, де зазначено, що будівельні роботи проводяться ТзОВ «Золочівагробуд»(а. с. 87).
Також як вбачається з листа-звернення Золочівської МДПВ та листа кооперативу «Караван»(а. с. 88 –89), розрахунки за виконані проектно-кошторисні роботи по даному об’єкту проведені ТзОВ «Золочівагробуд», якому і передана проектно-кошторисна документація по акту здачі-приймання від 30.01.2002 р. Технічні умови на телефонізацію і радіофікацію зазначеного житлового будинку видано 26.02.2000 р., а 19.02.2002 р. надано висновок № 4 Золочівської районної санітарно-епідеміологічної служби.
Виконання робіт щодо спорудження трьох поверхів будинку по вул. Шашкевича у м. Золочеві підтверджується двосторонніми актами прийому виконаних робіт форми № 2 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних представниками і скріплених печатками податкового органу і підрядника.
Крім цього, виконання даних робіт також підтверджено Листом Регіонального управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби № 110/27-005 від 08.02.2006 р.
У матеріалах справи відсутні будь-які документи чи інші докази, які б свідчили про наявність претензій щодо виконаних ТзОВ «Золочівагробуд»підрядних робіт.
21.10 2004 р. головою Золочівської районної державної адміністрації Львівської області прийнято розпорядження № 438 про призначення державної приймальної комісії з прийняття 15-ти квартирного житлового будинку по вул. Шашкевича у м. Золочеві.
У матеріалах справи міститься акт державної технічної комісії від 22.10.2004 р. про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації, затверджений розпорядженням № 443 від 28.10.2004 р. голови Золочівської районної державної адміністрації Львівської області.
Слід зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 р. від позивача та третьої особи витребовувались докази будівництва з нульового циклу та понесення витрат на спорудження житлового будинку по вул. Шашкевича, 24 у м. Золочеві. Натомість, ДП «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Львівської області»надало акт про виділення до знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню від 17.03.2008 р.
Вищевикладене спростовує твердження апелянта про те, що податковим органом з ТзОВ «Золочівагробуд»договір про виконання підрядних робіт не укладався, роботи по будівництву об’єкта по вул. Шашкевича у м. Золочеві здійснювались не відповідачем, а ДП «Управління по експлуатації адміністративних будинків податкових органів Львівської області»з нульового циклу.
Скаржник посилається також на невизначеність істотних умов у договорі, а саме невстановлення договірної ціни. Проте, п. 2.1 спірного договору передбачено, що вартість робіт встановлюється згідно з динамічною договірною ціною в сумі 100 000 грн., а фактична вартість робіт буде врахована за їх фактичним виконанням по акту форми № 2 та № 3 (п. 2.3).
Крім цього, згідно п.п. 6.2.3, 6.2.7, замовник зобов’язувався забезпечити прийняття від підрядника виконаних робіт і проведення з ним розрахунків в порядку, передбаченому договором. Вартість доручених підряднику робіт попередньо підлягає уточненню. Замовник зобов’язується компенсувати підряднику його фактичні витрати, пов’язані з впливом ринкових відносин.
За даних обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не може бути визнаний недійсним чи неукладеним договір, який фактично виконаний підрядником, тільки з тих підстав, що замовник не бажає здійснювати оплату за виконані роботи, використовуючи при цьому даний спірний об’єкт.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2008 р. у справі № 3/348 залишити без змін, апеляційну скаргу ДПІ у Золочівському районі Львівської області –без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути на адресу місцевого господарського суду;
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.