ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"15" липня 2008 р. | Справа № 31/21-08-1569 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явився, належним чином повідомлений
від відповідача (апелянта) –Чіканчі Д.Д., голова правління,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Яровський”, с. Ярове Тарутинського району Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2008 року
по справі №31/21-08-1569
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт”, м Київ
до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Яровський”, с. Ярове Тарутинського району Одеської області
про стягнення 53 622 грн. 26 коп.
ВСТАНОВИВ:
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення і, крім того, це вбачається із відзиву позивача на апеляційну скаргу, в якому він повідомляє про прийняття судом апеляційної скарги до провадження, але ніяких клопотань від позивача не надходило, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Украгросвіт” (далі - позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) „Яровський” про стягнення з останнього 53622,26 грн., у тому числі 40000 грн. основного боргу за поставлені відповідачу засоби захисту рослин по договору купівлі –продажу № УАС –13.04.07/1Од від 13.04.2007р., 4471,65 грн. пені, 747,67 грн. три відсотки річних, 6902,94 грн. індексу інфляції за прострочку оплати поставленої продукції по вказаному договору купівлі –продажу і 1500 грн. витрат на юридичні послуги згідно укладеному договору № 66/03/08 від 24.03.2008р. про надання юридичних послуг.
У відзиві на позов відповідач його визнав у сумі основного боргу 40000 грн., а в решті позову просив суд першої інстанції врахувати форс –мажорні обставини в зв’язку з несприятливими погодними умовами (посухи), які спричинили загибель сільськогосподарських культур у 2007 році, що підтверджується висновками Торгово - промислової палати України, довідкою Гідрометцентру Чорного і Азовського морів і актом обслідування посівів врожаю 2007 року.
Рішенням місцевого господарського суду від 29.05.2008р (суддя ЛєсогоровВ.М.) позов задоволено частково в сумі 52088,55 грн. у зв’язку, як вказав суд в рішенні, з допущеними помилками позивача в розрахунку пені, інфляції і 3% річних і безпідставним пред’явленням позивачем збитків за надання юридичної допомоги, оскільки стаття 225 ГК України витрати по наданню юридичної допомоги до складу збитків не відносить.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду в частині стягнення штрафних санкцій, збитків від інфляції і 3% річних, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення суду скасувати посилаючись на відсутність своєї вини в невиконанні зобов’язань по своєчасній оплаті вартості поставленої позивачем продукції із-за форс – мажорних обставин (несприятливі погодні умови(посуха)), які мали місце у 2007 році, в зв’язку з чим загинуло близько 2000 га врожаю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає її необґрунтованою, а рішення суду таким, що відповідає обставинам справи і чинному законодавству.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Про несплату позивачу у повному обсязі вартості отриманих від останнього засобів захисту рослин по укладеному договору купівлі-продажу №УАС–13.04.07/1Од від 13.04.2007р. відповідач не заперечує і визнає, що ним не сплачено позивачу 40000 грн. заборгованості, але не погоджується з застосуванням до нього штрафних санкцій. до яких він відносить індекс інфляції і три відсотки річних.
За прострочку платежу позивач у відповідності з п.п. 8.1. і 8.2. договору і Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню у розмірі 4471,65грн., а у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу (ЦК) України збитки від інфляції і 3% річних.
Позов у стягненні з відповідача на користь позивача суми заборгованості 40000 грн. і сум пені, інфляції і 3% річних за прострочку платежу по укладеному договору купівлі –продажу судом задоволений, але з перерахунком судом сум пені, інфляції і 3% річних.
Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні з відповідача витрат в сумі 1500 грн. за надані юридичні послуги, за укладеним з юридичною фірмою договором, оскільки згідно ст.ст. 44, 48 судові витрати складають витрати, пов’язані з оплати послуг адвоката, які визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.
Судова колегія апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача у повному обсязі пені в сумі 4442 грн. 59 коп. за прострочку оплати, оскільки судом не були враховані обставини справи в цій частині позову і норми чинного законодавства щодо стягнення неустойки (штрафу і пені).
Дійсно, у відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Таке ж право суду надано ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу (ГК) України і п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
В даному випадку сільськогосподарський кооператив „Яровський” (відповідач) до пояснень на позов надав суду висновок Торгово –промислової палати України від 18.01.2008р. № 123/05-4 про форс –мажорні обставини на території Тарутинського району Одеської області, де розташований відповідач.
Із цього висновку вбачається, що внаслідок посухи у травні 2007 року на площах СВК „Яровський” загинули посіви сільськогосподарських культур, що є форс –мажорними обставинами (а.с. 42).
З цих обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне розмір стягуваної з відповідача пені за прострочку платежу зменшити до мінімального розміру –442 грн. 59 коп. Таким чином, рішення суду в цій частині позову підлягає зміні.
Що стосується стягнення з відповідача збитків від інфляції і 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України, то в цій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін на підставі ст. 617 ЦК України, якою встановлено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, як зазначено у цій статті, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тому спричинені боржником збитки, до яких відноситься індекс інфляції і 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України, підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони не є неустойкою, якою забезпечується зобов’язання, згідно ст.ст. 546 і 549 ЦК України.
Стягнуті судом судові витрати залишаються без змін.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Яровський” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2008 року у справі № 31/21-08-1569 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Яровський” (код ЄДРПОУ 00855457, р/р 260070010230185, Тарутинська філія „Чорноморський банк розвитку та реконструкції” МФО 328715 с. Ярове, вул. Тимошенко, 87 Тарутинський район, Одеської області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгросвіт” ( код ЄДРПОУ 31239796, м Київ, вул. Васильківська, 18, оф. 5, р/р 26001001001350 в ВАТ „Біг Енергія”, МФО 322603) 40000 (сорок тисяч) грн. заборгованості, 442 (чотириста сорок дві) грн. 59 коп. пені, 743 (сімсот сорок три) грн. 05 коп. три відсотки річних, 6902 (шість тисяч дев’ятсот дві) грн. 91 коп. збитків від інфляції, 520 (п’ятсот двадцять) грн. 88 коп. держмита, 114 (сто чотирнадцять) грн. 62 коп. витрат ІТЗ судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.
Визнати таким, що втратив чинність наказ господарського суду Одеської області від 11 червня 2008 року у справі № 31/21-08-1569 на примусове виконання рішення суду від 29.05.2008р., яке набрало законної сили 10.06.2008 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов