Справа №1490/3829/12 04.09.2012 04.09.2012 04.09.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/1490/661/12 Головуючий суду 1-ї інстанції:
Категорія: ст.15 ч.2,ст.185 ч.2, суддя Захарченко Д.В.
Ст.185 ч.2 КК України Доповідач апеляційної інстанції:
суддя Чернявський А.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 вересня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - ЧернявськогоА.С.,
суддів - Пісного І.М., Івченко О.М.,
при секретарі - Євтушенко М.М.,
з участю прокурора - Цибух Т.І.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2012 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Графське Шартандинського району Целіноградської області, Республіки Казахстан, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого:
13.10.2006 року Малиновським районним судом м. Одеси за ст.187 ч.1, ст. 263 ч.2, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 20.03.2008 року умовно-достроково на не відбутий термін покарання 9 місяців 27 днів;
01.10.2008 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 204 ч.1, ст. 216 ч.2, ст.14 ч.1. ст.216 ч.2, ст.70, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 18.07.2011 року умовно-достроково на не відбутий термін покарання 9 місяців 17 днів;
18.05.2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, засуджено:
- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 6 місяців арешту;
- за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання 1 рік позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.05.2012 року, шляхом часткового складання покарань призначено покарання - 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.2008 року, та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - 2 роки позбавлення волі, -
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду, 18 січня 2012 року близько 13 години, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по пр. Миру, 2-Д/2 в м. Миколаєві, повторно, таємно викрав пляшку лікеру «Sheridans», чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет», матеріальну шкоду на суму 167 грн. 99 коп.
Крім того, 18 січня 2012 року близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні того ж магазину, повторно, таємно викрав 3 банки лососевої ікри різних товаровиробників на загальну суму 183 грн. 97 коп., але злочин не довів до кінця по незалежним від нього причинам, оскільки при виході з магазину був затриманий охороною.
В апеляції прокурор просить вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2012 року скасувати, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання: за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України -1 рік позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.05.2012 року, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання - 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Апелянт не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає вирок суду незаконним в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
Зазначає, що ОСОБА_1 в період умовно-дострокового звільнення вчинив злочини, передбачені ст.185 ч.2 КК України, за один із злочинів він засуджений вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.05.2012 року. Відповідно до вказаного вироку, остаточне покарання засудженому призначено за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків - вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.2008 року та вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.05.2012 року. Але з резолютивної частини вироку, що оскаржується, вбачається, що Ленінський районний суд повторно застосував правила ст. 71 КК України, призначивши засудженому остаточне покарання за цим вироком та вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 01.10.2008 року.
Таку позицію суду, апелянт вважає помилковою, оскільки злочини, передбачені ст.15 ч.2. ст.185 ч.2, ст.185ч.2 КК України, вчинено до постановлення вироку Заводським районним судом м. Миколаєва від 18.05.2012 року і останнім вже застосовувалися правила ст. 71 КК України при призначенні засудженому остаточного покарання.
Тому вважає, що остаточне покарання підлягало призначенню лише за правилами ч.4 ст.70 КК України - за сукупністю злочинів, крім того, КК України не передбачає можливість повторного засудження винного за правилами ст.71 КК України, якщо такі правила вже були застосовані раніше, тобто 18.05.2012 року, а отже, повторно призначивши засудженому покарання за правилами ст.71 КК України, суд допустив неправильне застосування кримінального закону.
Крім того, на думку апелянта, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд недостатньо врахував вчинення ним корисливих злочинів за короткий проміжок часу, та те, що засуджений на момент вчинення злочинів не працював і не мав постійного джерела доходів, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; прокурора, який підтримав апеляцію прокурора прокуратури Ленінського району та просив її задовольнити; засудженого ОСОБА_1, який вважав, що апеляція задоволенню не підлягає, вивчивши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів знаходить апеляцію такою, що підлягає частковому задоволенню.
Апелянтом оскаржуються вирок суду першої інстанції за м*якість призначеного покарання та безпідставне, повторне застосування ст..71 КК України, а тому апеляція розглядається в межах призначеного покарання.
На думку апелянта, при призначенні покарання засудженому, суд не врахував вчинення ним корисливих злочинів за короткий проміжок часу, що ОСОБА_1 не працював, не мав постійного джерела доходів, та раніше неодноразово судимий за корисливі злочини.
З такими доводами апелянта колегія суддів погодитись не може, так як відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1, будучи затриманим в магазині за спробу крадіжки ікри, сам, добровільно, розповів про вчинення ним за декілька годин до цього крадіжки пляшки лікеру, та видав вкрадене.
Що стосується повторності скоєння крадіжок, то ця кваліфікуюча ознака врахована при кваліфікації злочинів, інкримінованих ОСОБА_1
Таким чином, колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено судом першої інстанції з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, його особи, обставин, що пом*якшують та обтяжують покарання, тобто, відповідно до вимог ст. 65 КК України та не знаходить підстав для задоволення апеляції в частині призначення більш суворого покарання.
Крім того, як вбачається з вироку Заводського районного суду міста Миколаєва від 18 травня 2012 року, призначивши ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України, суд обгрунтовано застосував правила ст.71 КК України, призначивши остаточне покарання за сукупністю вироків - вироку Солом*янського районного суду міста Києва від 01.10.2008 року.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд, призначивши ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів за ч.1 та ч.4 ст.70 КК України, повторно застосував ст..71 КК України, що до вироку Солом*янського районного суду міста Києва від 01.10.2008 року, що є недопустимим.
Вказівка суду про застосування ст..71 КК України підлягає виключенню з вироку.
На підставі викладеного, керуючись ст.365, ст.366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора прокуратури Ленінського району міста Миколаєва частково задовольнити.
Вирок Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26 червня 2012 року відносно ОСОБА_1 змінити.
Виключити з зазначеного вироку вказівку суду про застосування ст. 71 КК України та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 6 місяців арешту; за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, вважати ОСОБА_1 засудженим до 1 року позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.05.2012 року, шляхом часткового складання покарань вважати засудженим до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Головуючий:
Судді:
< Текст >