Справа № 1-217/11 Категорія: кримінальна

Провадження №11/0290/751/2012

Головуючий у суді 1-ї інстанції Татаурова І.М.

Доповідач Нагорняк Є.П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді Нагорняка Є.П.

суддів: Ковальської І.А., Мішеніної С.В.

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

адвоката ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула 25 вересня 2012 р. у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Староміського райсуду м. Вінниці від 16 травня 2012 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, з вищою

освітою, не працюючого, що

проживає у АДРЕСА_1,

раніше не судимого,

засудженого за ст. 368 ч. 3 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що будучи обраним Мізяківсько-Хутірським сільським головою та працюючи посадовою особою місцевого самоврядування 7 рангу, тобто займаючи відповідальне становище, 15.01.10 біля 14 год. 50 хв. в приміщенні відділення Вінницької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що розташований в м. Вінниці по вул. 50-річчя Перемоги, 35, отримав від ОСОБА_6 хабар, за сприяння у виділенні ОСОБА_7 земельної ділянки на території Мізяківсько-Хутірської сільської ради площею 1,85 га, в сумі 624000 грн., з яких: 155461 грн. -мав використати для реконструкції дитячого садка, а решта 468539 грн. -привласнити на свою користь.

Однак одержання хабара є корисливим злочином, об'єктивна сторона якого передбачає одержання службовою особою незаконної винагороди у будь-якому вигляді для себе особисто, або в інтересах близьких їй осіб.

Докази корисливого мотиву в діях ОСОБА_3 при отриманні 624000 грн. відсутні.

Мізяківсько-Хутірським сільським головою ОСОБА_3 гроші отримано не в якості хабара, а на потреби сільської громади після обговорення цього питання 04.08.09 на 26 сесії 5 скликання Мізяківсько-Хутірської сільради при прийнятті рішення про затвердження проекту відведення та передачу у власність 1,8 га землі під особисте селянське господарство матері ОСОБА_8 -ОСОБА_7, з розрахунку 450 доларів США за 1 сотку, що становило біля 700000 грн.

Допущені ОСОБА_3 порушення при отриманні цих коштів не містять ознак пред'явленого йому обвинувачення.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд із-за невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, засудженого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які заперечили проти її задоволення, наполягаючи на залишенні виправдувального вироку без зміни, вважаючи його законним, обґрунтованим та справедливим, а апеляцію побудованою на припущеннях, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, базується на досліджених у судовому засіданні доказах, які належним чином у вироку не проаналізовані та їм не дано відповідної оцінки, як того вимагає ст. 334 КПК України.

Так, посилаючись у вироку на показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, суд взагалі залишив поза увагою ту частину їх свідчень, де вони пояснювали, що ОСОБА_3, виносячи на розгляд 24 сесії сільської ради 5 скликання питання про надання 1,9 га земельної ділянки, повідомив, що особою, яка звернулась з заявою про виділення земельної ділянки, буде надано сільській громаді благодійну допомогу у розмірі близько 700 тис. грн., а вже на наступній сесії ОСОБА_3 повідомив, що було б добре отримати благодійну допомогу хоча б у розмірі 200 тис. грн.

Вибірковим виявився підхід суду до викладення у вироку та аналізу показань свідка ОСОБА_15 -начальника управління Державного казначейства у Вінницькому районі.

Суд послався лише на ту частину її показань, де вона пояснювала, що до неї звертався ОСОБА_3 з приводу використання коштів благодійної допомоги на соціально-економічний розвиток села, не давши належної оцінки тій частині показань про те, що у 4 кварталі 2008 року вона роз'яснила ОСОБА_3 порядок відкриття протягом 30 хвилин реєстраційного рахунку в казначействі, на який можна перевести кошти благодійної допомоги, однак з цього приводу ОСОБА_3 до неї більше не звертався і рахунок відкрито не було.

Також не дано належної оцінки показанням інших свідків, зокрема, показанням свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в частині відмови ОСОБА_3 відкрити рахунок в казначействі та у орендуванні ним індивідуального сейфу в банку та показанням самого підсудного, який з цього приводу нічого не міг пояснити.

Наведене, поряд з іншими доказами, до викладення та аналізу яких суд підійшов вибірково, свідчить про істотні порушення судом вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2012 року, яким ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368 КК України виправдано, скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд.

Судді:

Згідно з оригіналом: