ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про припинення провадження
"22" липня 2008 р. Справа № 17-6-10/02-6501
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,
при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.,
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача) –Новіков А.В., за дов.
від відповідача (боржника) –не з’явився, належним чином повідомлений
від відділу ДВС –Василенко А.О., за дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, м.Одеса
на ухвалу господарського суду Одеської області від 22 травня 2008 року
у справі №17-6-10/02-6501
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Зовнішньоекономічна компанія „Консул”, м. Севастополь
до Державного підприємства „Чорноморсько–Азовське виробничо–експлуатаційне Управління морських шляхів”, м. Одеса
про стягнення 76231,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ „Зовнішньоекономічна компанія „Консул” (далі –Стягувач (позивач)) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі -ВДВС) на постанову державного виконавця підрозділу останнього від 05 лютого 2008 року про повернення виконавчого документа Стягувачеві по примусовому виконанню рішення (наказу) по цій справі, виданого 16.08.2002р. господарським судом Одеської області, про стягнення з Державного підприємства „Чорноморсько–Азовське виробничо–експлуатаційне Управління морських шляхів” (Чоразморшлях) (далі –Боржник (відповідач)) 76581,28 грн., у тому числі 75706,06 грн. заборгованості, 757,06 грн. держмита і 118 грн. на ІТЗ судового процесу.
Подана скарга Стягувачем мотивована тим, що зазначена постанова державного виконавця є незаконною і необґрунтованою, оскільки не було підстав для прийняття оскаржуваної постанови від 05.02.2008р. про повернення виконавчого документу (наказу) господарського суду №17-6-10/02-6501 від 16.08.2002р. без виконання.
Також у поданій скарзі Стягувач заявив клопотання про відновлення йому строку для оскарження постанови від 05.02.2008р., посилаючись на поважність причин його пропуску.
Ухвалою місцевого господарського суду від 12.03.2008р. було відмовлено Стягувачу (позивачу) у прийнятті його скарги на постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 05.02.2008р., оскільки підрозділ не може бути суб’єктом оскарження, а таким органом згідно чинного законодавства про державну виконавчу службу і виконавче провадження є Відділ державної виконавчої служби.
Після повторного звернення з такою скаргою до суду вона була прийнята до розгляду ухвалою суду від 27.03.2008р.
У запереченнях на скаргу Стягувача (позивача) ВДВС її не визнав, вважаючи дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови від 05.02.2008р. про повернення виконавчого документа (наказу) Господарського суду від 16.08.2002р. у цій справі правомірними.
Ухвалою місцевого господарського суду від 22.05.2008 року (суддя Лєсогоров В.М.) Стягувачу (позивачу) відновлено процесуальний 10-денний строк на подання скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України, оскільки причину пропуску процесуального строку суд на підставі ст. 53 ГПК України визнав поважною, а оскаржену постанову від 05.02.2008р. підрозділу Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про повернення Стягувачу (позивачу) виконавчого документа (наказу) від 16.08.2002р. у справі №17-6-10/02-6501 суд визнав недійсною.
Визнаючи недійсною зазначену постанову ВДВС, суд першої інстанції обґрунтував свій висновок тим, що державний виконавець, приймаючи оскаржену постанову про повернення виконавчого документа Стягувачу в порушення ст.ст. 5 і 42 Закону України „Про виконавче провадження” не оголосив розшук майна Боржника (відповідача), на яке може бути звернено стягнення.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу суду скасувати і відмовити ТОВ „Зовнішньоекономічна компанія „Консул” у задоволенні скарги на дії органу державної виконавчої служби, посилаючись при цьому на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи і неправильне застосування норм матеріального права і , зокрема, ст. 42 та інших статей Закону України „Про виконавче провадження”.
Стягувач (позивач) у своїх запереченнях на апеляційну скаргу виконавчої служби вважає оскаржену ухвалу суду обґрунтованою і прийнятою судом без яких–небудь порушень норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, що стосуються виконавчого провадження у цій справі, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Під час розгляду апеляційної скарги Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в засіданні суду апеляційної інстанції було встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду Одеської області від 22 травня 2008 року про задоволення скарги Стягувача (позивача) на дії органу ДВС Головного управління юстиції в Одеській області подана Відділом ДВС останнього, яке не є юридичною особою.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про державну виконавчу службу” юридичними особами є районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби, які мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в органах Державного казначейства України, гербову печатку.
Таким чином, згідно цієї статті названого Закону відділи державних виконавчих служб обласних управлінь юстиції не є юридичними особами, що також вбачається із Положення про відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та підрозділ примусового виконання рішень цього відділу, які затверджені наказом Головного управління юстиції в Одеській області від 20.12.2007р. №444-о/д на підставі Примірного положення про відділ державної виконавчої служби Головного управління Міністерства юстиції в АР Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києва та Севастополя, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.06.2007р. №384/5.
Згідно пункту 1 Положення про відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області вказаний відділ є структурним підрозділом цього Головного управління. До цього відділу входить підрозділ примусового виконання рішень (п. 13). Цей відділ має тільки свою печатку (п. 12 Положення).
Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України встановлено, що за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ст.106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі.
Статтею 18 ГПК України встановлений склад учасників судового процесу, до якого входять сторони (позивач і відповідач), треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1 ГПК України до господарського суду можуть звертатись юридичні особи, у тому числі державні та інші органи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Оскільки Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, як встановлено судом, не є юридичною особою, то він не міг звертатись з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду, а тому апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 ст.80 ГПК України слід припинити, оскільки спір за участю не юридичної особи не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Такий спір може бути вирішений за участю Головного управління юстиції в Одеській області в особі його Відділу державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене , керуючись п. 1 ч.1 ст 80, ст.ст. 86, 99, 106, 121-2 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ухвалив:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області на ухвалу місцевого господарського суду Одеської області від 22 травня 2008 року у справі №17-6-10/02-6501 припинити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов