СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
07 липня 2008 року | Справа № 20-5/108 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, Косарев Олексій Миколайович, довіреність № 4/01.1-20 від 14.01.08, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
представник відповідача, Єфремова Лариса Олексіївна, довіреність № 11074/285 від 05.10.06, Відкрите акціонерне товариство "Мусон";
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 22 травня 2008 року у справі № 20-5/108
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, Севастополь, 99008)
до відкритого акціонерного товариства "Мусон" (вул. Вакуленчука, 29, Севастополь, 99053)
про стягнення збитків в розмірі 18692,96 грн.
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Мусон" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про спонукання укласти договір.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовом до відповідача, відкритого акціонерного товариства "Мусон", про стягнення збитків в розмірі 18692,96 грн, мотивуючи позовні вимоги обов’язком відповідача нести матеріальну відповідальність за втрату державного майна - екранованих камер у кількості 15 одиниць, які знаходились на балансі ВАТ "Мусон".
Відповідач позовні вимоги не визнав, заявив зустрічний позов про спонукання укласти договір купівлі-продажу екранованих камер.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22 травня 2008 року у справі № 20-5/108 (суддя І.В. Євдокимов) відмовлено як у задоволенні первісного позову Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі до ВАТ "Мусон" про стягнення збитків в розмірі 18692,96 грн., так і в задоволенні зустрічного - про спонукання укласти договір.
Не погодившись з таким рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати частково, первісний позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що оскаржене рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному встановленні обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Заявник апеляційної скарги вважає, що стаття 226 Господарського кодексу України не порівнює прохання укласти договір купівлі-продажу камер з своєчасним попередженням про можливе невиконання зобов’язання, оскільки доказом своєчасного попередження позивача про можливе невиконання ВАТ "Мусон" зобов’язання може бути належним чином надісланий на адресу позивача лист про неможливість ВАТ "Мусон" виконувати зобов’язання про збереження камер, у зв’язку з чим є достатньо правових підстав для стягнення з ВАТ "Мусон" збитків, пов’язаних із відсутністю екранованих камер.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 07.07.2008 року, у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Голика В.С. на суддю Волкова К.В.
В судовому засіданні 07.07.2008 представники сторін підтримали свої вимоги й заперечення у повному обсязі. Представник ВАТ „Мусон” просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
При апеляційному перегляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як встановлено, згідно відомості інвентаризації державного майна, що увійшло до статутного фонду ВАТ "Мусон", на його балансі знаходяться об'єкти мобілізаційних потужностей та цивільної оборони, що не увійшли до статутного фонду товариства у процесі перетворення ДП "Завод ім. Колмикова", які є об'єктами державної власності, тобто мобілізаційних потужностей - екранованих камер у корпусі № 2 по вул. Вакуленчука, 29 у м. Севастополі (а.с.10 -15).
Згідно експертного висновку дослідження, проведеного приватним підприємством "Эдвайс", ринкова вартість мобілізаційних потужностей - екранованих камер, що були розташовані у корпусі № 2 по вул. Вакуленчука, 29 у м. Севастополі, станом на 31 липня 2006 складає 8600 грн. (а.с.9).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскарженого рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2006 року у ході підготовки до приватизації було проведено дослідження об'єкту - екранованих камер у кількості 15 одиниць, що були розташовані у корпусі № 2 по вул. Вакуленчука, 29 у м. Севастополі.
За результатами перевірки комісією регіонального відділення Фонду державного майна по місту Севастополю був зафіксований факт відсутності майна - екранованих камер у кількості 15 одиниць, що підтверджується актом обстеження від 01.12.2006 (а.с.5).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.04.2007 провадження по справі № 20-5/108 було зупинено для проведення перевірки на предмет наявності або відсутності у діях посадових осіб ВАТ "Мусон" ознак складу злочину передбаченого Кримінальним кодексом України.
На адресу господарського суду міста Севастополя від прокуратури м. Севастополя надійшла постанова про відмову у порушенні кримінальної справи у зв'язку з тим, що у діях посадових осіб ВАТ "Мусон" ознак складу злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, не виявлено (а.с. 29).
Також, встановлено, що відповідачем у вересні 2006 року камери з метою забезпечення їх зберігання були демонтовані та складені у окреме приміщення.
Матеріалами справи підтверджується, що до демонтажу камер відповідач за первісним позовом, починаючи з серпня 2004 року, неодноразово звертався до позивача з проханням укласти договір купівлі-продажу камер, у тому числі своїм листом від 08.12.2005 № 11074/387 ВАТ "Мусон", де зазначив, що екрановані камери не можуть використовуватися за їх цільовим призначенням в результаті їх фізичного і морального зносу.
Відповідно до ч. 3 статті 226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення первісного позову та стягнення з відповідача суми спричиненої шкоди та вважає необґрунтованими твердження апелянта щодо спричинення такої шкоди.
Разом з тим, судова колегія вважає цілком правомірним висновок суду про відсутність підстав для зобов'язання відповідача за зустрічним позовом на укладання договору купівлі-продажу державного майна, з огляду на наступне.
Встановлено, що 15.06.2007 сторони уклали договір зберігання № 27-ДХ, у відповідності до умов якого Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі передає, а ВАТ "Мусон" приймає фрагменти демонтованих 15 шт. екранованих камер, що раніше перебували у корпусі № 2 по вул. Вакуленчука, 29. Строк дії договору встановлений строком на один рік.
Відповідно до статті 146 Господарського кодексу України приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом: купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців.
Зважаючи на викладене, висновок суду щодо необгрунтованості зустрічної позовної заяви є вірним, рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до норм чинного законодавства, із врахуванням встановлених обставин справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі відсутні.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі залишити без задоволення.
Рішення господарського суду господарського суду міста Севастополя від 22 травня 2008 року у справі № 20-5/108 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді Ю.М. Гоголь
К.В. Волков