Судове рішення #2479798
46/71-08

                                           Україна

    Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"7" липня  2008р.                                                           Справа № 46/71-08  


Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Лакіза В.В. , суддя Камишева Л.М.


при секретарі  Березка О.М.

за участю представників:

прокурора –  Мірошниченко М.Л.,

позивача – Браташ О.А., дов. №01-40/217 від 29.01.2008 р.,

відповідача - Гордєєв  В.І.


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора вх. № 1299Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.08 по справі № 46/71-08

за позовом  Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської  обласної ради, м. Харків,

до  Товариства з обмеженою відповідальністю " Кінотеатр ім.. Орджонікідзе" м. Харків

про  розірвання договору оренди  та виселення


встановила:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.08 по справі № 46/71-08 (суддя Черленяк М.І.)  в задоволенні позовних вимог про  розірвання договору  оренди   комунального майна №5/19 від 1 вересня 2002р. та виселення  відповідача з орендованих  приміщень відмовлено.

          Прокурор  з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому посилаючись на порушення судом норм  матеріального   права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.05.08 по справі № 46/71-08 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги  заступника прокурора Харківської області. В обґрунтування апеляційного  подання   заступник прокурора посилався на те, що судом першої інстанції  при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано, те що актом перевірки від 10.03.06 щодо ефективності використання майна, розташованого по пр.Орджонікідзе,8 у м. Харкові, складеного посадовими особами позивача та відповідача у справі встановлено, що частина приміщень, в порушення п.1.2 договору оренди від 01.09.02. ТОВ "Кінотеатр ім. Орджонікідзе" надана не за цільовим призначенням в суборенду іншим комерційним структурам, а саме: Харківській регіональній організації "Народний союз України" - 48,6 кв.м., 1111 "Гант" - 41,4 кв.м.

          Позивач  у відзиві на апеляційне  подання, вказав про те, що підтримує апеляційне подання заступника прокурора  в повному обсязі, просить суд  скасувати  рішення господарського суду Харківської області  від 12.05.08 по справі № 46/71-08 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги  заступника прокурора Харківської області.  

          Відповідач у відзиві на апеляційне подання заступника прокурора  просив суд рішення господарського суду Харківської області від 12.05.08 по справі № 46/71-08 залишити без змін, а апеляційне  подання заступника прокурора  залишити без задоволення, мотивуючи тим, що вказане рішення є законним та обґрунтованим. У відзиві на апеляційне подання відповідач посилався на те, що правові підстави для дострокового розірвання договору оренди відсутні, оскільки відповідач у повному обсязі виконує взяті на себе зобов'язання за договором оренди та використовує орендоване приміщення виключно за цільовим призначенням та умовами договору оренди комунального майна.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційного  подання, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  встановила наступне.

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду з позовом і інтересах держави в особі Харківської обласної ради до ТОВ «Кінотеатр ім. Орджонікідзе»про  розірвання договору  оренди   комунального майна №5/19 від 1 вересня 2002р. та виселення  відповідача з орендованих  приміщень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нежитлові приміщення, надані відповідачу в оренду, використовуються відповідачем всупереч укладеному договору оренди, тобто використовується не за цільовим призначенням, що створює загрозу інтересам громади Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2002 року управлінням майном комунальної власності облдержадміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр імені Орджонікідзе»було укладено договір оренди комунального майна № 5/19 . Відповідно до вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 254,9 м. кв., які знаходяться за адресою: м. Харків, пр. Орджонікідзе, № 8. Вказане майно, згідно пункту 1.2 договору передано: 93,0 м. кв. - під майстерню по пошиттю, ремонту швейних виробів, 161,9 м. кв. - під перукарню (побутові послуги).

Зазначені нежитлові приміщення, відповідно до акту прийому-передачі орендованого майна, 01 вересня 2002 року були передані від орендодавця орендарю.

Відповідно до п.10.1  договір було укладено строком на 3 роки, тобто з 1 вересня 2002 року до 1 вересня 2005 року.

Відповідно до пункту 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. В подальшому строк дії договору було продовжено відповідно до пункту 10.6 договору на строк, зазначений в договорі 5/19.

Як зазначено в позовній заяві підставою пред’явлення позову було те, що 23 травня 2007 року спеціалістами відділу Харківської обласної ради  проведено перевірку виконання умов договору оренди № 5/19 від 01.09.2002 року нежитлових приміщень, загальною площею 254,9 кв. м.  Перевіркою встановлено, що зазначені приміщення орендарем не використовуються. Частина приміщень загальною площею 93,0 кв. м. передана в суборенду ФОП Трояковій Н. В. для розміщення швацького виробництва, приміщення знаходиться в задовільному санітарно-технічному стані. Інша частина нежитлових приміщень загальною площею 161,9 кв. м. вільна. Згідно умов договору оренди вказана частина приміщень повинна використовуватись для розміщення перукарні, зазначені приміщення потребують ремонтних робіт.

Оскільки, як встановлено перевіркою спеціалістами Харківської обласної ради, частина приміщень орендарем не використовується та потребує ремонту, прокурор дійшов висновку про те, що орендар використовує приміщення не за цільовим призначенням, що є підставою для розірвання договору  оренди   комунального майна №5/19 від 1 вересня 2002р. та виселення  відповідача з орендованих  приміщень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитора має право вимагати від боржника його обов'язку.

Договором, згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 вказаного кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 року № 2269-12 (з подальшими змінами та доповненнями) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. До основних обов'язків орендаря, згідно статті 18 вищевказаного Закону, віднесено, зокрема обов'язок використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням. Частиною 2 статті 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як свідчать матеріали справи, орендоване відповідачем приміщення було передано з дозволу орендодавця в суборенду (аркуш справи 52-57).

З акта перевірки ефективності використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області  та виконання умов договорів оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. .Харків, пр. Орджонікідзе, 8 від 10 березня 2006р.  не вбачається, що приміщення розташовані за  адресою пр. Орджонікідзе, 8  використовувались  відповідачем з порушенням умов договору. Крім того, у вказаному акті було також зазначено про те, що усі приміщення знаходяться у задовільному стані та потребують поточного ремонту.

Слід також зазначити, що в доповідній спеціалістів відділу Харківської обласної ради,  наданій позивачем суду,  вказано, що «за результатами перевірки виконання умов договору оренди № 5/19 від 01.09.2002 року встановлено, що частина приміщень -93,0 кв. м. передана для використання швацького виробництва,  приміщення знаходяться в задовільному санітарно - технічному стані». Інша частина орендованого приміщення вільна та не використовується, що не заперечується представником відповідача.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що сам лише факт тимчасового невикористання  частини приміщення не свідчить про використання його не за цільовим призначенням, оскільки зміст визначення нецільового використання не може зводитись лише до фактичної відсутності будь-якого використання предмету оренди. Нецільовим використанням є таке використання предмету оренди, що суперечить умовам договору оренди та вимогам законодавства, тобто використання орендованих приміщень під відповідну мету, що прямо суперечить змісту договору та вимогам закону щодо відповідного предмету оренди.

Відповідно до ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при  укладенні договору.

При цьому слід зазначити, що орендна плата за користування орендованим приміщення вноситься  відповідачем своєчасно та у повному обсязі, інші обов'язки орендаря, визначені змістом договору оренди, виконуються у повному обсязі.

Підстави для розірвання договору найму на вимогу наймодавця визначені статтею 783 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем своєчасно та у повному обсязі виконуються взяті на себе зобов'язання по договору оренди комунального майна № 5/19 від 01 вересня 2002 року.  Таким чином, прокурором і позивачем не доведено факт порушення зобов'язань з боку орендаря,  тому підстави для дострокового розірвання договору оренди, укладеного позивачем та відповідачем,  відсутні.

Посилання прокурора на те, що орендовані приміщення, які не використовуються орендарем, знаходиться в незадовільному стані та потребують капітального ремонту через невикористання приміщення за визначеним договором метою є необґрунтованими. З доповідної записки спеціалістів Харківської обласної ради вбачається, що частина нежитлових приміщень (161,9 кв. м.) потребує не капітального ремонту, а взагалі ремонтних робіт, отже конкретний факт знаходження приміщення в незадовільному технічному стані з вини відповідача суду не доведено.

Посилання в апеляційному поданні на те, що відповідачем  порушуються вимоги Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік» стосовно перегляду орендної плати,  є також необґрунтованими. Оскільки прокурор та позивач не надали суду доказів того, що на адресу  відповідача був направлений проект  додаткової угоди  чи проект змін до договору оренди 5/19 від 01 вересня 2002 року, які б стосувалися зміни розміру орендної плати відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік»,  при цьому відповідач  не підписав   таку додаткову угоду чи відмовився від внесення змін до договору.   

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що вимоги, викладені в позові, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, в зв'язку з чим позовні вимоги  задоволенню не підлягають.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від області від 12.05.08 по справі № 46/71-08 прийняте у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим апеляційне подання  задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -


постановила:


Апеляційне   подання залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Харківської області від області від 12.05.08 по справі № 46/71-08  залишити без змін.



         Головуючий суддя                                                    Бондаренко В.П.  


                                 суддя                                                   Лакіза В.В.  


                                суддя                                                   Камишева Л.М.



Постанову підписано 09. 07.2008р.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація