Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"7" липня 2008р. Справа № 37/319-07
Судова колегія у складі:
головуючого судді Бондаренко В.П., судді Лакізи В.В., судді Камишевої Л.М.
при секретарі Шубіній Ю.Є.
за участю представників сторін:
позивача –Поліщук В.Г. - директор,
1-го відповідача – Бабич О.Є., дов. у справі, (після перерви не з’явився)
2-го відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 999Х/1-10 на рішення господарського суду Харківської області від 03.04.08 по справі № 37/319-07
за позовом ПВКФ "Істок", м. Харків
до 1. Харківської міської ради, м. Харків
2. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків
про визнання права власності
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.04.2008 р. по справі № 37/319-07 (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю - магазин літ. «З-1»загальною площею 62,6 м2, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 18.
Позивач з рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими , невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що він є замовником та забудовником спірної будівлі, у зв’язку з чим відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України йому налужить право власності з моменту прийняття будівлі до експлуатації. Також зазначає, що технологічні характеристики та стан будівельних конструкцій дозволяють класифікувати будівлю магазина як капітальну споруду, а не тимчасову, що не було прийнято до уваги судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
1-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує на те, що спірна нежитлова будівля є тимчасовою спорудою - магазином продовольчих товарів, у зв’язку з чим не підлягає реєстрації. Відповідно до рішення Харківської міської ради № 18/04 від 25.02.2004 року та договору оренди землі позивачу надавалася згода на будівництво саме тимчасового магазину продовольчих товарів.
2-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу також зазначає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник 2-го відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є повідомлення про вручення ухвали суду від 02.06.2008 року, у зв’язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника 2-го відповідача за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 02.07.2008 р. було оголошено перерву до 10:15 год. 07.07.2008 р. для виготовлення повного тексту постанови.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та 1-го відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне. Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю –магазин літ. «З-1»загальною площею 62,6 м2, розташовану по вул. Скрипника, 18 у м. Харкові.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ХІХ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання № 18/04 від 25.02.2004 р. «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об’єктів»ПВКФ «Істок»було надано в оренду земельну ділянку площею 90,7 м2 для будівництва тимчасового продовольчого магазину по вул. Скрипника, 16 строком до 01.02.2007 р. (т. 1, а.с. 19).
На підставі вказаного рішення 19.03.2004 р. між Харківською міською радою та позивачем був укладений договір оренди землі, відповідно до п. 15 якого земельна ділянка передана позивачу в оренду для будівництва тимчасового продовольчого магазину.
З матеріалів справи також вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова позивачу був наданий дозвіл № 669 від 05.11.2004 р. (т. 1, а.с. 149) на будівництво тимчасового продовольчого магазину по вул. Скрипника у Київському районі.
Після закінчення будівництва, об*єкт тимчасового продовольчого магазину по вул. Скрипника, 16 «тимчасовий продовольчий магазин по вул. Скрипника, 16»був прийнятий в експлуатацію. 28 грудня 2004 р. був складений Акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію, відповідно до якого рішенням державної технічної комісії було встановлено: «пред’явлений для прийняття об’єкт –тимчасовий продовольчий магазин по вул. Скрипника, 16 у Київському районі ПВКФ «Істок»прийняти до експлуатації».
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 175 від 02.03.2005 р. було затверджено вказаний Акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію, в п.1.9 рішення зазначено об’єкт: тимчасовий продовольчий магазин по вул. Скрипника, 16 приватної виробничо-комерційної фірми «Істок»загальною площею 62,6кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова № 22 від 06.02.2007 р. нежитловій будівлі тимчасового продовольчого магазину літ. «З-1», розташованій по вул. Скрипника, 16 присвоєно нову адресу: вул. Скрипника, 18. (т. 1, а.с. 18).
Таким чином, з наданих суду доказів вбачається, що позивачу було надано земельну ділянку та дозвільні документи саме під будівництво тимчасової, а не капітальної споруди.
Відповідно до п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., реєстрації підлягає право власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на викладене позивачем не надано доказів того, що відповідачами були порушені його права щодо визнання за ним права власності на нежитлову будівлю.
Слід також зазначити, що в позовній заяві та апеляційній скарзі позивач стверджує, що ним була побудована саме капітальна, а не тимчасова споруда, у зв’язку з чим має правові підстави для визнання за ним права власності на спірну будівлю. Однак вказані твердження позивача не можуть бути підставою для скасування рішення, виходячи з наступного.
Статтею 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Як вже зазначалося вище, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова ПВКФ «Істок»був наданий дозвіл № 669 від 05.11.2004 р. (т. 1, а.с. 149) на будівництво тимчасового продовольчого магазину по вул. Скрипника у Київському районі.
Таким чином, позивач вийшов за межі наданого йому дозволу.
Крім того, з умов договору оренди землі від 19.08.2004 р. не вбачається, що земельну ділянку було відведено для будівництва капітальної споруди, навпаки, в п. 15 договору зазначено, що земельна ділянка відведена для будівництва тимчасового продовольчого магазину строком до 01.02.2007 р.
Позивач не надав суду доказів про надання йому земельної ділянки в установленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно, тому у нього відсутні правові підстави для звернення з позовом про визнання за ним права власності на будівлю тимчасовий продовольчий магазин загальною площею 62,6 м2, розташовану по вул. Скрипника, 18 у м. Харкові, у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 03.04.08р. по справі № 37/319-07 прийняте у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2008р. по справі № 37/319-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
суддя Лакіза В.В.
суддя Камишева Л.М.
Постанову підписано 07. 07.2008 р.