Справа № 2604/11459/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"19" вересня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -Бірси О.В.
при секретарях -Гаєвському О.С., Кир'янчук Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку,
В С Т А Н О В И В :
18 травня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит»звернулось з позовом до суду, відповідно до заявлених позовних вимог просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки -двокімнатну квартиру, житловою площею 27, 4 кв.м., загальною площею 45,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управління житлового забезпечення від 16.04.2008 року серії САВ № 876451 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 11.04.2008 року №653-С, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстровій книзі №д. 187-235 від 12.05.2008 року за реєстровим №101/33522а, у рахунок часткового погашення заборгованості фізичної особи ОСОБА_3 за Кредитним договором №3ф/2007/02-98/2-1 від 22.02.2007 року перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит»(04053, м. Київ, Тургенєвська, 52/58; р/р 290959131 у ПАТ «Банк Національний кредит», МФО 320702, код ЄДРПОУ 20057663) в розмірі 744 000 (сімсот сімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп., що становить заборгованість за кредитом, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій. Стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по відшкодуванню судового збору у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 коп., мотивуючи тим, що відповідачами порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.
13 червня 2012 року в судовому засіданні представник позивача Скляров Д.М. подав заяву про уточнення розміру позовних вимог відповідно до поданої заяви Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит»просить звернути стягнення на предмет іпотеки -двокімнатну квартиру, житловою площею 27, 4 кв.м., загальною площею 45,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управління житлового забезпечення від 16.04.2008 року серії САВ № 876451 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 11.04.2008 року №653-С, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстровій книзі №д. 187-235 від 12.05.2008 року за реєстровим №101/33522а, у рахунок часткового погашення заборгованості фізичної особи ОСОБА_5 за Кредитним договором №3ф/2007/02-98/2-1 від 22.02.2007 року перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит»(04053, м. Київ, Тургенєвська, 52/58; р/р 290959131 у ПАТ «Банк Національний кредит», МФО 320702, код ЄДРПОУ 20057663) в розмірі 744 000 (сімсот сімдесят чотири тисячі) гривень 00 коп., що становить заборгованість за кредитом, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу предмету іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою незалежним експертом на стадії оцінки предмету іпотеки під час проведення виконавчих дій. Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1. Зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва ЖРЕО №411 та Голову Правління ЖБК «Арсеналець-13»(02138, м. Київ, вул. М. Кибальчича, 3-б, кв. 215) зняти з реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з Відповідачів на користь позивача витрати по відшкодуванню судового збору у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 коп. (а.с. 52-55)
Представник позивача Вдовиченко А.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, додатково пояснив, що 22 лютого 2007 року між Акціонерний комерційним банком «Національний Кредит»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит», що підтверджується Витягом зі статуту Публічного акціонерного товариства банк національний кредит»затверджений Загальними зборами акціонерів ПАТ «Банк національний кредит»протокол №47 від 15 вересня 2010 року (а.с. 45) та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №3ф/2007/02-98/2-1, відповідно до якого Банк надав Позичальнику на споживчі цілі кредит в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів, зі строком повернення кредиту не пізніше 21 лютого 2012 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13 % річних. Одночасно з укладанням кредитного договору, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань по кредитному договору між Акціонерний комерційним банком «Національний Кредит»та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір від 30 травня 2008 року. У зв'язку з тим, що відповідачі не виконують умови кредитного договору, не сплачують поточні платежі та відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору яка станом на 01.05.2012 року становить 4 557 291 (чотири мільйони п'ятсот п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 20 коп., тому представник позивача просить в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору звернути стягнення на предмет іпотеки -двокімнатну квартиру, житловою площею 27, 4 кв.м., загальною площею 45,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управління житлового забезпечення від 16.04.2008 року серії САВ № 876451 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 11.04.2008 року №653-С, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстровій книзі №д. 187-235 від 12.05.2008 року за реєстровим №101/33522а. Крім того, позивач просить одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки винести рішення про виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, та зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва ЖРЕО №411 та Голову Правління ЖБК «Арсеналець-13»(02138, м. Київ, вул. М. Кибальчича, 3-б, кв. 215) зняти відповідача ОСОБА_2 з реєстраційного обліку, а також відшкодувати за рахунок відповідачів судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 коп. та витрати пов'язані з публікацією оголошення в пресі оголошення про виклик до суду відповідачів у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 коп., що є предметом позову.
Представник відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі, з підстав, викладених у письмових поясненнях, які приєднано до матеріалів справи (а.с. 89), пояснила, що дійсно що 22 лютого 2007 року між Акціонерний комерційним банком «Національний Кредит»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №3ф/2007/02-98/2-1, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань по кредитному договору між Акціонерний комерційним банком «Національний Кредит»та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір від 30 травня 2008 року Факт укладення кредитного договору та договору іпотеки відповідачем не заперечується, кредитний договір та договір іпотеки в межах даного спору не оспорюється. Однак, відповідач ОСОБА_2 не відмовляється від виконання договірних зобов'язань, вважає, що пред'явлення позову, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за адресою, вказаною у позовній заяві, яка підтверджується даними адресного бюро, про причини неявки відповідач суд не повідомив, процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористався.
Заслухавши пояснення представника позивача Вдовиченко А.А., представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_8, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 22 лютого 2007 року між Акціонерний комерційним банком «Національний Кредит»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №3ф/2007/02-98/2-1, відповідно до якого Банк надав Позичальнику на споживчі цілі кредит в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13 % річних, а Позичальник зобов'язувався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені договором строки, та повністю погасити заборгованість та сплатити за кредитом не пізніше 21 лютого 2012 року.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, 30 травня 2008 р. між Акціонерним комерційним банком «Національний кредит»та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого, предметом іпотеки виступає нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1, загальною площею 45,80 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управління житлового забезпечення від 16.04.2008 року серії САВ № 876451 на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 11.04.2008 року №653-С, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в реєстровій книзі №д. 187-235 від 12.05.2008 року за реєстровим №101/33522а. (а.с. 31-36)
Згідно п.1.1 Іпотечного договору, передбачено, що дійсний договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 3ф/2007/02-98/2-1 року від 22 лютого 2007 року, Договору про внесення змін № 02-361/2-1 від 21 червня 2007 року до Кредитного договору № 3ф/2007/02-98/2-1 року від 22 лютого 2007 року, Договору про внесення змін № 02-578/2-1 від 20 вересня 2007 року до Кредитного договору № 3ф/2007/02-98/2-1 року від 22 лютого 2007 року та Договору про внесення змін № 02-319/2-1 від 15 травня 2008 до Кредитного договору № 3ф/2007/02-98/2-1 року від 22 лютого 2007 року (а також усіх договорів про внесення змін до нього) (далі Кредитний договір), укладеного між Іпотекодержателем та ОСОБА_3 -надалі Позичальник, за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути Іпотекодаржателю згідно графіку платежів, зазначеному в Додатку №1 до Кредитного договору, з кінцевим терміном погашення 21.02.2012 (двадцять перше лютого дві тисячі дванадцятого) року, кредит у розмірі 15 200 000 (п'ятнадцять мільйонів двісті тисяч) гривень 00 копійок, проценти за користування ним у розмірі 19 (дев'ятнадцять) відсотків річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов Кредитного договору у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України)
Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як передбачено у п.5.2.7 Кредитного договору, Позичальник зобов'язується, достроково погасити заборгованість за цим договором протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення банку про вимогу достроково виконати зобов'язання за даним Договором у випадках, передбачених п. 5.2.3 Договору.
Відповідно до положень п. 5.2.3. Кредитного договору Банк має право, вимагати від позичальника (незалежно від настання кінцевого терміну погашення кредиту) сплатити у повному обсязі заборгованість за кредитом та/або процентами за користування ним, суму неустойки і збитків, передбачених цим договором, у випадках які визначаються згідно з цим договором істотними та можуть негативно вплинути на стан кредитної заборгованості позичальника.
У зв'язку з порушенням умов договору та несплату чергових платежів по кредитному договору, 08 жовтня 2009 Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» направляло на адресу відповідача ОСОБА_3 вимогу про усунення порушення, якою повідомлялось про розмір наявної заборгованості та вимогою у тридцятиденний строк, сплатити в повному обсязі заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом, суми неустойки. (а.с. 39) однак відповіді на зазначену вимогу позивач не отримав.
Також, 29 липня 2011 року та 31 травня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит» направляло на адресу відповідача ОСОБА_2 вимоги про усунення порушень, з вимогою у добровільному порядку звільнити квартири, що ж предметом іпотеки протягом тридцяти днів з дня отримання вищевказаної вимоги.(а.с. 43,58)
Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується зібраними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_3 порушено договірні зобов'язання, суму кредиту та відсотки, нараховані за користування ним, у відповідності до графіку платежів, відповідач не сплачує, у зв'язку з чим станом на 01 травня 2012 року утворилася заборгованість по кредитним договором на загальну суму 4 557 291 (чотири мільйони п'ятсот п'ятдесят сім тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 20 коп., яка включає: заборгованість за кредитом -3 361 074, 74 грн.; заборгованість за відсотками -1 196 216, 96 грн. що підтверджується наданими позивачем розрахунками заборгованості по кредитному договору.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33 Закону України «Про іпотеку»в силу застави (іпотеки) кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою (іпотекою), одержати задоволення за рахунок заставленого майна. Частиною п'ятої ст. 3 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно ч.1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.
Із змісту ч.1 ст.38 та ч.1 ст.39 Закону випливає, що суд має право прийняти рішення про задоволення вимог іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому може передбачити право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, при цьому у рішенні суду має бути зазначено, зокрема: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Як роз'яснено у пункті 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»вимога про дострокове виконання кредитного договору навіть у разі належного його виконання, а якщо вимогу не буде задоволено - право звернення стягнення на предмет застави/іпотеки може бути заявлено заставодержателем лише в чітко визначених законом або договором випадках, наприклад при передачі заставодавцем/іпотекодавцем предмета застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя, якщо одержання такої згоди було необхідним (частина друга статті 586, пункт 2 частини другої статті 592 ЦК); порушення обов'язків, установлених іпотечним договором (частина перша статті 12 Закону України "Про іпотеку"); порушення споживачем умов договору про надання споживчого кредиту (частина десята статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів").
Порядок та процедуру проведення виселення громадян, що мешкають у житловому будинку чи житловому приміщенні, на які як на предмет іпотеки звернуто стягнення, врегульовані нормами ч. 4 ст. 9, ч. 3 ст.109 Житлового кодексу України та ч. 2 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщенні, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідно до жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статі 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадян з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку встановленою частиною третьою цієї статі.
Виходячи із аналізу наведеної правової норми, примусове виселення мешканців за зверненням іпотекодержателя у судовому порядку на підставі рішення суду із житлового будинку чи іншого житлового приміщення, що є предметом іпотеки і на яке вже звернуто стягнення, може мати місце лише за умови дотримання порядку та процедури виселення. А саме, обов'язкового надіслання іпотекодержателем таким мешканцям письмової вимоги про необхідність добровільного звільнення житлового будинку чи іншого житлового приміщення у місячний або інший погоджений між сторонами строк з дня отримання цієї вимоги у зв'язку з рішенням суду про зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариство «Банк Національний кредит»ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині заявлених позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення є обґрунтованими, та підлягають задоволенню, оскільки у відповідності ст. 35 Закону України "Про іпотеку", письмова вимога була направлена банком іпотекодавцю та/або боржнику, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями про її отримання, яка долучена до матеріалів справи та свідчить про дотримання позивачем позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, та дає підстави вважати пред'явлення такого позову вмотивованим.
Як вбачається з предмету позовних вимог, позивач просить зобов'язати Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва ЖРЕО №411 та Голову Правління ЖБК «Арсеналець-13»(02138, м. Київ, вул. М. Кибальчича, 3-б, кв. 215) зняти з реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, зазначена особа не була залучена до участі у справі, а тмоу суд позбавлений можливості вирішити питання про зобов'язання зазначеної особи вчинити будь-які дії.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд, виходячи з розміру позовних вимог, які підлягають задоволенню, присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219 гривень та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 420 гривень, а всього 3639 (три тисячі шістсот тридцять дев'ять) гривень.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 261, 526, 572, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.1, 4, 10, 11, 58, 60, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зобов'язання зняти з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності від 02 листопада 2005 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 11 квітня 2008 року № 653-С, зареєстрованого Київський міський бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12 травня 2008 року у реєстрову книгу № 187-235 за р.№ 101/33522а, у рахунок часткового погашення заборгованості фізичної особи ОСОБА_9 за кредитним договором №3ф/2007/02-98/2-1 від 22 лютого 2007 року перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит»в розмірі 744000 (сімсот сорок чотири тисячі) гривень, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1
Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219 гривень та витрати повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у розмірі 420 гривень, а всього 3639 (три тисячі шістсот тридцять дев'ять) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у праві, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати Апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я: