У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Василевича В.С., Мельника Ю.М.
секретар судового засідання : Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 09 серпня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 09 серпня 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/5 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.01.2012 року і до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність в частині відмови в її позовних вимогах по визначення розміру та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, оскільки суд не врахував, що неповнолітній син активно займається танцями, відвідує заняття у репетитора з англійської мови, що вимагає постійних витрат на оплату цих послуг, придбання костюмів, спеціального взуття і канцелярського приладдя. І тому, для забезпечення нормального виховання, піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створення належних умов для розвитку здібностей в рахунок аліментів на утримання ОСОБА_4 має бути стягнуто суму в розмірі 1/4 частки від розміру щомісячної заробітної плати ОСОБА_2
Просить рішення змінити та задовольни позов в повному обсязі.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність в
________________________________________________________________________ Провадження № 22-ц1790/1733/2012 Головуючий суддя 1 інстанції: Гордійчук І.О.
Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
частині стягнення з нього на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/5 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, оскільки суд не врахував, що його матеріальний стан є незадовільним і не дає йому можливості надавати матеріальну допомогу пов'язану з навчанням дочки. Він має ряд невиліковних захворювань, на лікування витрачає значні кошти. Крім того, його мати є непрацездатною особою, яка досягла пенсійного віку, інвалідом, а тому він змушений піклуватись про неї, що вимагає понесення фінансових витрат.
Просить рішення в частині стягнення з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 скасувати і ухвалити нове рішення в даній частині, яким відмовити в задоволенні вказаної позовної вимоги.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідач вказує, що рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог законне і обґрунтоване, і просить залишити його в цій частині без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається по договору на денній формі навчання на медичному факультеті Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Відповідач працюючий, має можливість утримувати свою дочку у відповідності до ст.ст. 199, 200 СК України.
Таким чином, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка навчається.
При визначенні розміру аліментів врахував матеріальне становище дитини та платника аліментів, його стан здоров'я, а також інші обставини, передбачені ст. 182 СК України.
Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що судом не враховано його стан здоров'я та матеріальний стан, який не дає можливості надавати матеріальну допомогу пов'язану з навчанням дочки не заслуговують на увагу, оскільки постановляючи зазначене рішення суд першої інстанції дані обставини врахував належним чином.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки від розміру щомісячної заробітної плати ОСОБА_2 суд першої інстанції правильно виходив з того, що підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Рівненського міського суду від 20 вересня 2005 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу)батька дітей. 14.01.2012 року ОСОБА_3 досягла повноліття.
Згідно з ч.3 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Таким чином, після досягнення дочкою повноліття розмір стягуваних на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 становить 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Як слідує з довідки про доходи відповідача (а.с. 30) розмір отримуваного ним за останні шість місяців з часу звернення з позовом ОСОБА_1 до суду заробітку, склав (в період з вересня 2011 року по лютий 2012 року ) -47 169 грн. 24 коп.
Таким чином, з врахуванням усіх обставин справи розмір аліментів, який підлягає до стягнення з відповідача в 1/6 частці усіх його заробітків (доходів), відповідає вимогам ч. 2 ст. 182 та ст.183 СК України та є достатнім для утримання неповнолітнього сина.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що нею несуться додаткові витрати на розвиток здібностей неповнолітнього ОСОБА_4, які слід було врахувати при визначені розміру аліментів, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Таким чином, окрім обов'язку батьків утримувати дітей до повноліття, зазначені норми СК України покладають на батьків також обов'язок сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину, які можуть бути викликані різними особливими обставинами, як негативними, так і позитивними, зокрема, розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, схильністю дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат на форму і спорядження, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті тощо. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відтак додаткові витрати не є додатковим стягнення коштів на утримання дитини і можуть мати місце лише за наявності вищевказаних чи інших особливих обставин, а аліменти за своєю правовою природою необхідні для забезпечення звичайних нормальних матеріальних умов для життя дитини і їх виплата не пов'язується із настанням будь-яких особливих обставин.
Вказані апелянтом витрати в контексті положень ст. 185 СК України саме і є додатковими витратами на дитину, викликаними розвитком її здібностей, а тому не є в розумінні закону аліментами, відтак суд підставно не врахував їх при визначені розміру стягуваних аліментів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 09 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :