ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.12 р. Справа № 5006/22/129/2012

За позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

(83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38)

до державного підприємства «Красноармійськвугілля»

(85323, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, 1)

про стягнення 206283,48 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Базелюк Т.В., довіреність від 01.08.2012 б/н;

від відповідача - не з'явився.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до державного підприємства «Красноармійськвугілля» (Відповідач) про стягнення 206283,48 грн, з яких: 193740,33 грн - сума основного боргу; 4390,95 грн - пеня; 4099,23 грн - сума 3% річних; 4052,97 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, статті 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов Договору від 01.11.2004 №97 про постачання теплової енергії в частині здійснення своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.08.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/22/129/2012.

Ухвалою суду від 04.09.2012 розгляд справи відкладено на 20.09.2012.

20.09.2012 Позивач подав через канцелярію господарського суду Донецької області заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати в розмірі 1858,25 грн, решту позовних вимог - розглянути згідно з позовною заявою.

Враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України

(далі - ГПК України), суд приймає до розгляду зазначену заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представника у судові засідання не забезпечив.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2004 між обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (Постачальник) та державним підприємством «Красноармійськвугілля» (Споживач) був укладений договір №97 про постачання теплової енергії, з протоколом погодження розбіжностей (далі - Договір), згідно з умовами якого, Постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (розділ 1 Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.01.2006).

Відповідно до пункту 5.1 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою

від 30.09.2011), облік споживання теплової енергії проводиться:

- Споживачам, що мають прилади обліку - за приладами обліку;

- Споживачам, що не мають прилади обліку - згідно з договірними навантаженнями.

Тариф на опалення з 01.01.2010 склав: 19,55 грн за 1 кв.м. опалювальної площі без ПДВ (додаткова угода від 23.12.2009 до Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору (в редакції, яка діяла до 01.10.2011) розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Тариф на опалення з 01.01.2010 склав: 19,55 грн за 1 кв.м. опалювальної площі без ПДВ (додаткова угода від 23.12.2009 до Договору).

Додатковою угодою від 30.09.2011 до Договору сторони погодили викласти пункт 6.1 Договору в наступній редакції: розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011 та складають: - теплова енергія 1 Гкал - 905,70 грн (без ПДВ). Споживачі, що не мають приладів обліку сплачують за спожиту теплоенергію згідно з договірними навантаженнями.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 Договору).

Оплата здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим за фактично надані послуги, згідно з рахунками Постачальника. Можлива часткова попередня оплата за згодою сторін (пункт 6.3 Договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011 (пункт 10.1 Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.06.2010).

Відповідно до підпункту 10.1.1 Договору, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку договору жодна зі сторін не заявила про його припинення, договір вважається укладеним на наступний термін.

З урахуванням зазначеного вище, у зв'язку з відсутністю доказів про заперечення сторін щодо продовження строку дії Договору після 31.12.2011, суд визнає строк дії Договору продовженим до 31.12.2012.

Відповідно до актів, складених представниками сторін, датами початку та закінчення опалення приміщень за адресою Відповідача є:

- в опалювальний сезон 2010-2011 - відповідно 08.12.2010 та 01.04.2011;

- в опалювальний сезон 2011-2012 - відповідно 19.11.2011 та 15.04.2012.

Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював постачання теплової енергії Споживачу та своєчасно виставляв відповідні рахунки для оплати Відповідачем (арк.с. 45-54).

Загальна вартість поставленої Позивачем Відповідачу у період з 08.12.2010 по 15.04.2012 теплової енергії, згідно виставлених рахунків, становить 666915,36 грн.

Натомість, Відповідач, у свою чергу, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію. Так, за твердженням Позивача, залишок заборгованості по оплаті отриманої на підставі Договору теплової енергії складає 193740,33 грн.

Невиконання Відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду із даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як раніше встановлено судом, оплата за спожиту теплову енергію повинна здійснюватися Відповідачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З урахуванням викладеного, Відповідач повинен був сплатити отриману теплову енергію: за рахунком від 09.12.2010 на суму 49207,88 грн - до 10.01.2011; за рахунком

від 13.01.2011 на суму 63560,18 грн - до 10.02.2011; за рахунком від 14.02.2011 на суму

63560,18 грн - до 10.03.2011; за рахунком від 14.03.2011 на суму 36320,11 грн - до 10.04.2012; за рахунком від 30.11.2011 на суму 33079,85 грн - до 10.12.2012; за рахунком від 26.12.2011 на суму 110943,22 грн - до 10.01.2012; за рахунком від 20.01.2012 на суму 95950,96 грн - до 10.02.2012; за рахунком від 08.02.2012 на суму 101238,46 грн - до 10.03.2012; за рахунком від 15.03.2012 на суму 94951,34 грн - до 10.04.2012; за рахунком від 18.04.2012 на суму 18103,18 грн - до 10.05.2012.

Відповідач не надав суду доказів погашення у повному обсязі заборгованості по оплаті отриманої в період з 08.12.2010 по 15.04.2012 теплової енергії, тоді як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, станом на 01.08.2012 Відповідач повністю визнав наявність заборгованості за отриману теплову енергію у розмірі

193740,33 грн.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 193740,33 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення оплати за поставлену в період з 08.12.2010 по 15.04.2012 теплову енергію Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 4390,95 грн (за прострочення оплати теплової енергії, поставленої в період лютий-квітень 2012 року), 3% річних у розмірі 4099,23 грн та інфляційні втрати в розмірі 1858,25 грн. Вказані розрахунки здійснені Позивачем станом на 01.08.2012.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.3 Договору сторони встановили, що Відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки Нацбанку від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов до висновку про його арифметичну невірність. За власним розрахунком суду, здійсненим за допомогою системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН, пеня за відповідні періоди прострочення оплати отриманої в період лютий-квітень 2012 року теплової енергії складає 4378,93 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4390,95 грн підлягають задоволенню частково в сумі 4378,93 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені Позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що вони відповідають вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 4099,23 грн та інфляційних втрат у розмірі 1858,25 грн також підлягають задоволенню.

Таким чином, позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» підлягає задоволенню частково: з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі 193740,33 грн, пеня в сумі 4378,93 грн, 3% річних у розмірі 4099,23 грн та інфляційні втрати у розмірі 1858,25 грн, всього - 204076,74 грн.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Справляння судового збору в Україні регулюється Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон), із відповідними змінами і доповненнями.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог.

За приписами частини шостої статті 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Як раніше встановлено судом, заявою від 19.09.2012 №07/129-1 Позивач зменшив розмір позовних вимог з 206283,48 грн до 204088,76 грн, тобто на 2194,72 грн.

Таким чином, у зв'язку із зменшенням Позивачем розміру позовних вимог, сума судового збору у розмірі 43,89 грн (2% від суми, на яку зменшено позовні вимоги), перерахована згідно з платіжним дорученням від 08.08.2012 №1175341035 на суму 4125,67 грн, підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 ГПК України решта витрат по сплаті судового збору покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення суми боргу за поставлену теплову енергію в розмірі 193740,33 грн, пені в розмірі 4390,95 грн, 3% річних в розмірі 4099,23 грн та інфляційних втрат в розмірі 1858,25 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Красноармійськвугілля» (85323, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, 1, ідентифікаційний код 32087941) на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ідентифікаційний код 03337119) суму боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 193740,33 грн (сто дев'яносто три тисячі сімсот сорок грн 33 коп.), пеню у розмірі 4378,93 грн (чотири тисячі триста сімдесят вісім грн 93 коп.), 3% річних у розмірі 4099,23 грн (чотири тисячі дев'яносто дев'ять грн 23 коп.), інфляційні втрати у розмірі 1858,25 грн (одна тисяча вісімсот п'ятдесят вісім грн 25 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4081,54 грн (чотири тисячі вісімдесят одна грн 54 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ідентифікаційний код 03337119) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 43,89 грн, сплаченого на підставі платіжного доручення від 08.08.2012 №1175341035 на суму 4125,67 грн.

Повне рішення складено 24.09.2012.

Архипенко О.М.