УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1215/2012Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.

"19" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.,

СуддівЛоманової Л.О.,Кустової І.В.,

При секретаріШиловій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_6 (зацікавлені особи - ОСОБА_7, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим) про надання права на побачення з дитиною, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 2 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою про надання права на побачення з дитиною, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2005 року вона була позбавлена батьківських прав відносно доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом ОСОБА_7, яка призначена її опікуном.

На теперішній час свою поведінку та ставлення до дитини позивачка змінила, зверталася до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Хоча рішенням Апеляційного суду АР Крим їй було відмовлено у задоволенні вказаних вимог, вона має намір та бажання виховувати дитину, утримувати та створювати необхідні для неї умови для розвитку. Посилаючись на те, що опікун відмовляє їй у періодичних побаченнях з дитиною, позивачка, на підставі статті 168 Сімейного кодексу України, просила суд надати їй дозвіл на побачення з дитиною Дар'єю три рази на тиждень.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 2 липня 2012 року заява задоволена частково. Суд вирішив: дозволити ОСОБА_6 побачення з ОСОБА_8 один раз на тиждень у суботу з 16 год. до 18 год. у присутності опікуна ОСОБА_7 та представника сектору опіки та піклування служби у справах дітей виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим. В іншій частині заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Як встановлено, ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2005 року ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав відносно дитини на підставі ст. 164 СК України у зв'язку з тим, що залишила дитину у пологовому будинку та ухилялася від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради АР Крим від 10 листопада 2005 року №1539 опікуном малолітньої ОСОБА_8 призначено ОСОБА_7 (а.с.46).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування щодо доцільності надання права на побачення з дитиною №02-27-1906 від 6 червня 2012 року орган опіки та піклування при виконавчому комітеті міської ради вважає доцільним надання права на побачення ОСОБА_6 з дитиною ОСОБА_8 (а.с. 37).

Частково задовольняючи заяву ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що право ОСОБА_6 на побачення дитиною засновано на законі; проведення побачень один раз на тиждень у присутності опікуна та представника сектору опіки та піклування служби у справах дітей не буде суперечить інтересам дитини.

Такий висновок суду слід визнати правильним.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Частина 8 статті 7 Сімейного Кодексу України встановлює, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (ч. 1 ст. 151 СК України).

Згідно статті 168 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, в присутності іншої особи.

Оскаржуючи рішення суду, апелянт зазначив, що надання ОСОБА_6 права на побачення з дитиною ОСОБА_8 завдасть шкоди інтересам дитини, яка виявляє гіперкінетичний розлад поведінки, дитина піддасться страху, стане нервовою і це погано вплине на її психологічний стан. Суд не врахував, що після зустрічей, проведених у червні 2012 року з ОСОБА_6 та її батьками, була відмічена тенденція погіршення психічного та психологічного стану здоров'я дитини. Проте, лікарь-психіатр ОСОБА_9, під наглядом якої перебуває дитина з 2009 року, не була заслухана з приводу наслідків зустрічей з біологічною матір'ю.

Зазначені доводи апелянта не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки ані висновком органу опіки та піклування, ані висновком Феодосійського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, та показаннями психолога ОСОБА_10, який проводив психологічне обстеження, не підтверджується, що побачення заявниці з дитиною завдасть шкоди інтересам останньої.

Доводи апелянта, які стосуються належного виконання нею обов'язків опікуна дитини та бажання її усиновити; залишення дитини заявницею у пологовому будинку та те, що вона не цікавилася нею, нерегулярно сплачувала аліменти на утримання дитини не мають правового значення для вирішення питання про надання матері, позбавленій батьківських прав, права на побачення з дитиною.

Той факт, що суд не заслухав думку дитини з приводу зустрічей з біологічною матір'ю також не можна визнати підставою для скасування рішення, оскільки вік дитини не дозволяє їй самостійно визначитися щодо доцільності побачень з матір'ю.

Оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не мають правових підстав для скасування оскарженого рішення, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 2 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.