ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2012 р. № 2а-7566/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Сасевича О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2364,47 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області (надалі -УПФУ в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2364,47 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що приватний підприємець ОСОБА_1, своєчасно не сплатила суму єдиного соціального внеску до УПФУ в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області, у зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 2364 грн. 47 коп.
Згідно ухвали судді від 29 серпня 2012 року скорочене провадження у даній справі відкрито.
Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження разом із копією позовної заяви і додатками до неї та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову і необхідні документи або заяву про визнання позову. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, направлені судом документи, отримані відповідачем 06 вересня 2012 року.
Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1, зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області і відповідно до ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»є платником єдиного соціального внеску.
Приватним підприємцем ОСОБА_1 до УПФ України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, у таблиці 2 якого страхувальником самостійно визначено суму внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті, у розмірі 4010 грн. 30 коп.
Однак відповідачем вказану суму єдиного внеску в добровільному порядку сплачено лише частково, а заборгованість у розмірі 2364,47 грн. залишається непогашеною, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення недоїмки.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№2464-VІ від 08 липня 2010 року (надалі - Закон №2464-VІ).
Згідно положень статті 1 Закону №2464-VІ - єдиний внесок -це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як визначено пунктами 4, 5 частини першої статті 1 зазначеного Закону, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Згідно з частиною 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.
За змістом статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2011 року становила 941 гривня, з 1 квітня 2011 року - 960 гривень, з 1 жовтня 2011 року - 985 гривень, з 1 грудня 2011 року - 1004 гривні.
З огляду на вищевказане, відповідачем самостійно обчислено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, недоплата суми якого, що виявлена Управлінням, становить -2364 грн. 47 коп. У відповідності до п.3.2. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
В силу положень абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 статті 9 вказаного Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу була надіслана вимога №Ф-307 від 19.04.2012 року. Вказана вимога отримана відповідачем 05.05.2012 року. Однак боржник протягом десяти робочих днів після отримання вимоги не сплатив суми, зазначеної у вимозі та не оскаржив її.
Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати недоїмки суду не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
З урахуванням положень ст.94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 47 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сасевич О.М.