26.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22ц/2090/5438/2012р.

Справа № 2011/6325/2012 Головуючий 1 інстанції Лазюк С.В.

Категорія: виселення Доповідач: Овсяннікова А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.,

суддів: - Бездітко В.М., Коваленко І.П.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 19 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з самоправно зайнятого житлового приміщення.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідно до посвідчення 11.06.1991 року ОСОБА_3 на склад сім'ї 3 особи (він, дружина, дочка) тимчасово надана житлова площа маневреного фонду Дзержинського РВК за адресою: АДРЕСА_1. Ордер на спірне приміщення не видавався, рішення Дзержинським РВК не приймалося.

На час видачі посвідчення ОСОБА_3 мешкав та був зареєстрований у гуртожитку по АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорту відповідача.

20.02.2002 року відповідачі знялись з реєстрації в гуртожитку по АДРЕСА_2 та 13.03.2002 року зареєстрували своє місце мешкання в квартирі АДРЕСА_3, що підтверджується копіями паспортів.

Однак, отримавши квартиру у смт. Пісочин, останні квартиру АДРЕСА_1 не звільнили, у добровільному порядку звільняти її відмовляються і тому позивач вимушений був звернутися з позовом до суду про виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення.

Просить виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Відповідач ОСОБА_3 та представник ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позов не визнали. Вказують, що вселилися в квартиру на законних підставах. Після отримання квартири в с. Пісочин довгий час відкрито проживають в спірній квартирі і ніяких претензій до них не було.

Позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову і про застосування позовної давності ними заявлялося в суді першої інстанції.

Вони двадцять років користуються цим житлом, що свідчить про укладення усного договору найму з житлово-експлуатаційною організацією.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 19 червня 2012 року позовні вимоги Харківської міської ради задоволено.

Виселено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь позивача Харківська міська рада судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 107 (сто сім) гривень ЗО копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову, оскільки вони 20 років живуть в спірній квартирі і позивач пропустив строк позовної давності .

Вони сплачують всі платежі, що свідчить про укладення з ними усного договору найму.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги Харківської міської ради та виселяючи відповідачів без надання іншого житла суд першої інстанції обгрунтовано виходив з тих обставин, що правових підстав для проживання відповідачів в спірній квартирі не вбачається.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 на склад сім'ї три чоловіка: він, дружина та донька 11.06.1991 року згідно посвідчення тимчасово з маневреного фонду Дзержинського райвиконкому м. Харкова була надана квартира АДРЕСА_1.

В спірній квартирі відповідачі не були зареєстровані. Їх місце реєстрації було в гуртожитку в жилому будинку АДРЕСА_2

В 2002 році відповідачу на сім'ю була виділена квартира АДРЕСА_3, куди вони і перепрописалися 13 березня 2002 року, про що свідчать їх паспорти та не заперечується відповідачами.

Виселяючи відповідачів з спірної квартири суд першої інстанції виходив з тих обставин, що вони отримали житло за іншою адресою, а тому законних підстав для проживання в квартирі немає.

Відповідно до вимог ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

В спірну квартиру відповідачі вселилися на підставі посвідчення, в якому чітко зазначено, що житло надається тимчасово з маневреного фонду виконкому.

Той факт, що після отримання у 2002 році житла вони продовжують проживати в спірній квартирі, що є на думку відповідачів доказом укладення з ними усного договору найму, не свідчить про набуття ними права на проживання в ній.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Укладання усного договору найму житловим законодавством не передбачено.

Оплата комунальних послуг також не свідчить про укладення договору.

Відповідачі проживали в цій квартирі, їм надавалися послуги, оплату яких вони повинні здійснювати.

Посилання відповідачів на пропуск позовної давності позивачем, що є також підставою для відмови в задоволенні позову, судовою колегією не приймається.

Відповідачі і зараз проживають в спірній квартирі, тобто, право позивача продовжується порушуватися і до цього часу.

В посвідченні вказано, що спірне житло надається тимчасово, а відповідно до вимог ст. 99 ЖК України тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

Крім того, як вказує представник Харківської міської ради вони, як власники житла, довідалися про проживання відповідачів в квартирі тільки в кінці 2011 року при перевірці цього факту.

Отже, висновок суду про задоволення позову відповідає обставинам по справі та вимогам закону.

Рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 19 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: -