ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2012 р. № 2а-7319/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сасевича О.М.
за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,
представника позивача Лозинської М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Самбірського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення надлишково виплачених коштів у сумі 5961,07 грн.,-
В С Т А Н О В И В :
Самбірський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 виплачену допомогу по безробіттю у сумі 5961,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач після отримання статусу безробітного та під час отримання допомоги по безробіттю надавав послуги на підставі договору цивільно-правового характеру без повідомлення позивача про таку обставину, що впливає на виплату допомоги по безробіттю.
Ухвалою судді від 17.08.2012 року провадження у даній адміністративній справі відкрито.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позовній заяві. Вказала, що відповідач перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та одночасно належав до категорії зайнятого населення та додатково пояснила, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У зв'язку з викладеним вище, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Письмових заперечень та доказів на спростування вимог позовної заяви суду не було надано.
З урахуванням визначених ст.122 Кодексу адміністративного судочинства строків розгляду справи, суд, відповідно до ч.4 ст.128 та ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за відсутності відповідача на основі наявних доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Самбірський міськрайонний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який, відповідно п.п.5 п.2 ст.12, п.п.8, п.1 ст.31, ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснює контроль витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви від 28.07.2010 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, заяви про виплату допомоги, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідача ОСОБА_2 (змінено прізвище на ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу 20.11.2010 року) визнано безробітним та призначено допомогу по безробіттю з 04.08.2010 року на підставі наказу №НТ100804 від 04.08.2010 року.
З вказаних вище заяв вбачається, що відповідач на час їх підписання про надання йому статусу безробітного не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та не займається трудовою діяльністю. Крім того, у заяві відповідач зазначив, що пенсії не отримує, права на отримання пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах не має та не виконує роботи відповідно до укладеного договору цивільно-правового характеру.
Суд зазначає, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється державною службою зайнятості шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
При цьому, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центром зайнятості шляхом звіряння наданої інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходи) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001 року №1266 (із змінами та доповненнями) заступником начальника відділу перевірок та розслідування страхових випадків Голосіївського районного центру зайнятості Кошман Л.М. проведено перевірку з метою підтвердження чи спростування факту перебування відповідача у трудових відносинах та отримання доходу у ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»у I кварталі 2011 року.
На підставі вказаної перевірки складено акт №226 від 17.05.2012 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 виконував роботу презентаційних послуг відповідно до цивільно-правового договору №НА-712128 від 21.08.2010 року. Згідно розрахунково-платіжної відомості за січень 2011 року, відповідачу нараховано та виплачено ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»кошти (дохід) у сумі 165,22 грн., згідно розрахунково-платіжної відомості за лютий 2011 року виплачено -139,46 грн. Таким чином, судом встановлено, що у звіті за Формою №1ДФ за I квартал 2011 року у колонках «сума нарахованого доходу»та «сума виплаченого доходу»відображено -304,68 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, сума виплаченого відповідачу матеріального забезпечення по безробіттю становить 5961 грн. 07 коп. за період з 21.08.2010 року по 12.04.2011 року, що підтверджується розрахунком позовних вимог.
Самбірським міськрайонним центром зайнятості на адресу відповідача -ОСОБА_5 надсилалась претензія щодо відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 5961 грн. 07 коп. Однак, дана вимога залишилась без задоволення та надлишково виплачені кошти не повернуто.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року №803-ХІІ, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Пункт 2 статі 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно із п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до пп.1 п.5.5 Розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
При цьому суд зазначає, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня укладення цивільно-правової угоди, за що отримують дохід, у даному випадку, ОСОБА_2 надавалися послуги з пошуку покупців і укладалися з покупцями договорів купівлі-продажу товарів фірми і за такі послуги отримував прибуток, а відтак, даний факт позбавляє відповідача права на отримання допомоги по безробіттю.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Положення ст.19 Конституції України закріплене у ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.3 ст.9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із змісту адміністративного позову, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Самбірського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які не здійснюють підприємницьку чи будь-яку іншу діяльність, пов'язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.
Розподіл судових витрат згідно ст.94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Самбірського міськрайонного центру зайнятості 5961 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 07 коп.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сасевич О.М.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 вересня 2012 року .