АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6221/12 Справа № 2-6895/11 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів -Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Качур Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 вересня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та судових витрат, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 10 січня 2002 року надав відповідачу позику у розмірі 400,00 доларів США на строк до 20 лютого 2002 року, а 16 січня 2002 року -у розмірі 6000,00 доларів США на строк до 17 березня 2002 року, втім позичальник у визначений строк та у подальшому свої зобов'язання не виконала. Між ним та відповідачем існував спір, який з квітня 2004 року до 30 вересня 2010 року розглядався в судовому порядку. Предметом спору було визнання укладеного 16 січня 2002 року договору дарування домоволодіння -договором його купівлі-продажу за грошові кошти, що отримані ОСОБА_2 за означеними вище розписками. На підставі викладеного, просив поновити строк для звернення до суду з позовом та стягнути з відповідача на його користь борг за договорами позики в розмірі 50819 грн. 20 коп. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 вересня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову до неї.

Вислухавши сторони, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 10 січня 2002 року між сторонами було укладено договір позики, за яким відповідач отримала суму у розмірі 400,00 доларів США, яку зобов'язалася повернути до 20 лютого 2002 року, підтвердивши факт укладання угоди та отримання грошей відповідною розпискою (а.с.7), оригінал якої залучений до справи в суді апеляційної інстанції. В обумовлений строк та у подальшому сума позики повернута відповідачем не була.

16 січня 2002 року між сторонами було укладено договір позики, за яким відповідач отримала суму у розмірі 6000,00 доларів США, яку зобов'язалася повернути до 17 березня 2002 року, підтвердивши факт укладання угоди та отримання грошей відповідною розпискою (а.с.8), оригінал якої залучений до справи в суді апеляційної інстанції. В обумовлений строк та у подальшому сума позики повернута відповідачем не була.

Між сторонами існував спір, який з квітня 2004 року до 30 вересня 2010 року розглядався в судовому порядку. Предметом спору було визнання укладеного 16 січня 2002 року договору дарування домоволодіння -договором його купівлі-продажу за грошові кошти, що отримані ОСОБА_2 за означеними вище розписками. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2010 року, ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і Жовтневого РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання укладеного договору дарування домоволодіння договором купівлі-продажу, визнання незаконними дій з реєстрації місця проживання та виселення осіб без надання іншого житлового приміщення відмовлено, зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи позивача та дав їм належну правову оцінку, керуючись ст.ст.625, 1046-1050 ЦК України, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями позивача.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача про відсутність боргу перед позивачем спростовуються оригіналами розписок від 10.01.2002 року та від 16.01.2002 року, наданими позивачем і залученими до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на незастосування судом строку позовної давності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права. Судом першої інстанції це питання досліджувалося і суд прийняв відповідне рішення.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді