ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2012 р. № 2а-4941/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Козенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім»до Державної Екологічної інспекції у Хмельницькій області, головного Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюка Віталія Васильовича про визнання дій протиправними та скасування Рішення про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності № 43/12 від 16.05.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Галнафтохім»(надалі - ПрАТ «Галнафтохім») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюка Віталія Васильовича, в якому просить:

- визнати дії Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо винесення Рішення про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ПрАТ «Галнафтохім» за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Черняховського, 64 № 43/12 від 16.05.2012 року (надалі - Рішення) незаконним;

- визнати дії головного Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюка Віталія Васильовича щодо винесення Рішення незаконними;

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 43/12 від 16.05.2012 року про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім»за адресою: м. Камянець-Подільський, вул. Черняховського, 64.

Ухвалою судді від 07 червня 2012 року відкрито провадження у справі.

Одночасно із позовною заявою, позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Рішення про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ПрАТ «Галнафтохім»за адресою м. Кам'янець-Подільський, вул. Черняховського, 64 № 43/12 від 16.05.2012 року.

У задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову позивачу було відмовлено з підстав, викладених в ухвалі з питань забезпечення позову від 22 червня 2012 року.

На підставі листа суду від 22.06.2012 року Державну Екологічну інспекцію у Хмельницькій області було зобов'язано надати у встановленому законом порядку Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, належним чином завірену копію акта перевірки від 06.04.2012 року № 15/04 та перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на 2012 рік у м. Кам'янець-Подільському. Проте, відповідачем було скеровано на адресу суду лише копію Положення про державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області та акт перевірки від 06.04.2012 року № 15/04.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним не порушено вимог статтей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та Закону України «Про відходи»та згідно вимог діючого природоохоронного законодавства, ПрАТ «Галнафтохім»не зобов'язане отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарного джерела та отримувати дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення відходів, а тому оскаржуване рішення вважає незаконним та безпідставним.

Крім того зазначає, що всупереч вимогам статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, який було складено за результатами перевірки, в ході якої виявлені порушення вимог законодавства, відповідачем не було складено припис про усунення порушень, виявлених під час заходу, що позбавило позивача можливості оскаржити відповідний припис та домогтись його скасування, що, в свою чергу, на думку позивача, запобігло б винесенню відповідачем оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі не забезпечили явки уповноважених представників у судове засідання проте про час, дату та місце судового засідання були повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення .

Окрім того, відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги. У відповідності до ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачі вважаються такими, що їх повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності представника Державної Екологічної інспекції у Хмельницькій області та у відсутності головного Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюка Віталія Васильовича.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

З 06.04.2012 р. по 17.04.2012 р. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Якубашем Р.А. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Галнафтохім» за адресою діяльності: м. Камянець-Подільський, вул. Черняховського, 64. За результатами цієї перевірки складений акт перевірки від 06.04.2012 р. № 15/04.

23.04.2012 р. Державний інспектор з ОНПС Хмельницької області Якубаш Р.А. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення № 40/95/02/05, якою визнав керуючого агроцентром м. Камянець-Подільський ПрАТ «Галнафтохім»Шупарського Олександра Анатолійовича винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп.

16.05.2012 р. головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюк В.В. прийняв Рішення № 43/12, яким тимчасово заборонив (зупинив) з 23 травня 2012 р. господарську діяльність ПрАТ «Галнафтохім»за адресою діяльності: м. Камянець-Подільський, вул. Черняховського, 64 до усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Згідно ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Однак, з пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було направлено ПрАТ «Галнафтохім» повідомлення про проведення планового заходу, що являється порушенням вимог зазначеного Закону.

Відповідно до п. «ж»ч.1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року N 2751-XII, ч.5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 6.14. Положення про Державну екологічну інспекцію в Хмельницькій області, затвердженого, Інспекція, як спеціальний підрозділ Мінприроди, має повноваження (викладені у законі в імперативній формі) щодо прийняття в установленому порядку рішень про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств, установ та організацій, експлуатацію об'єктів у разі порушення вимог природоохоронного законодавства.

Згідно пп. «в»п. 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється), зокрема, у разі використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, перевищення гранично допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забруднююча речовина це - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища, викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Згідно ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», винні особи несуть відповідальність згідно з законом, зокрема, за перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону

Таким чином, підставою для прийняття рішень про тимчасову заборону (зупинку) діяльності суб'єктів господарювання є здійснення ними без дозволу викидів до атмосферного повітря речовин хімічного або біологічного походження, що можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоровя людини та стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в акті, складеному за результатами здійснення державного контролю зазначається детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно мотивувальної частини рішення, яке прийняте на підставі акта перевірки від 06.04.2012 р. № 15/04, підставою для його складення зазначено те, що господарська діяльність ПрАТ «Галнафтохім»за адресою діяльності: м. Камянець-Подільський, вул. Черняховського, 64 здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу влади та всупереч вимогам ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; відсутній дозвіл на розміщення відходів на 2012 р. та ліміт на утворення і розміщення відходів на 2012 р., що у свою чергу, суперечить вимогам ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи».

При цьому в самому акті перевірки будь-які дані про здійснення підприємством викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря загалом та їх обсяг, нормативи (перевищення встановлених нормативів) відсутні.

Згідно п. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зупинення виробництва допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника.

Як зазначено в самому спірному рішенні, підставою для його прийняття був акт перевірки від 16.05.2012 р. Безпосередньо в акті перевірки не зафіксовано факту здійснення підприємством викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу влади. За таких обставин суд вважає, що висновок головного Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюка В.В. про наявність таких викидів у позивача, як і прийняте у зв'язку із цим спірне Рішення про зупинення господарської діяльності ПрАТ «Галнафтохім»є безпідставними.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1780 затверджений Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел (надалі - Порядок).

Відповідно до п.1 вказаного Порядку, визначено вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря із стаціонарних джерел.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Міністерством екології та природних ресурсів України (Мінприроди).

Згідно з Переліком типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004р. № 317, нормативи викидів встановлюються для теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт.

Як вбачається з доказів, наданих позивачем, зокрема паспортів на опалювальні прилади, які були предметом перевірки, їх номінальна теплова потужність не перевищує 50 МВт і є значно меншою.

Відповідачами вказаний факт не оспорювався.

Крім того, судом встановлено, що позивач займається оптовою та роздрібною торгівлею агрохімікатами та хімічними засобами захисту рослин, що відповідачем не заперечується. Як зазначено в самому акті перевірки, підприємство не здійснює виробництво, перефасування та фасування пестицидів в іншу тару, а лише реалізовує їх гуртом і в роздріб у фірмовій упаковці з інструкцією використання.

За таких обставин суд приймає до уваги твердження позивача про те, що котел, що встановлений у приміщенні ПрАТ «Галнафтохім», не є невід'ємним виробничим засобом його господарської діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачена можливість зупинення (до виконання необхідних природоохоронних заходів) як підприємства в цілому, так і окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Зважаючи на те, що опалювальний котел, не є невід'ємним виробничим засобом господарської діяльності позивача, а також беручи до уваги той факт, що спірне Рішення прийняте відповідачем 17.05.2012 р., тобто після закінчення опалювального сезону, суд вважає, що відповідач, зупиняючи господарську діяльність позивача повністю діяв безпідставно.

Також суд приймає до уваги, що відповідно до Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 року № 1655, визначено єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об'єктів ( підприємств, установ, організацій та громадян -суб'єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

В п. 2 Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 року № 177, визначені критерії, за якими здійснюється взяття на державний облік, а саме: об'єктів, - якщо в їх випадках присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої або перевищує величину, зазначену в переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік (додаток 1); видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря , - за умови, що обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за окремою речовиною або групою речовин, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.

Як зазначено у спірному Рішенні: «викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за відсутності дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, всупереч вимогам ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

У той же час, відповідачами суду не надано доказів, які б точно вказували, у який період, які забруднюючі речовини та в якій кількості викинуто позивачем в атмосферне повітря і що це свідчить про необхідність отримання позивачем дозволів.

Статтею 11 Закону України «Про атмосферне повітря»встановлений порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел. Нормативно-правовими актами, вказаними вище, визначений механізм такого регулювання, а також визначені стаціонарні джерела з їхніми технічними характеристиками, які підпадають під таке регулювання.

З аналізу вищевказаних норм законодавства судом встановлено, що ні за потужністю побутових теплових котлів, ні за їх цільовим використанням, а також за кількістю шкідливих викидів в атмосферне повітря, перевірені у позивача стаціонарні джерела не підпадають під регулювання, визначене вимогами ст. 11 закону України «Про атмосферне повітря»та прийнятим на їх реалізацію нормативно-правовим актам. Тому, вимога відповідачів щодо отримання дозволів є неправомірною.

Крім того, як вбачається з мотивувальної частини спірного Рішення, підставою його прийняття, зокрема, є і те, що у позивача відсутній дозвіл на розміщення відходів на 2012 р. та ліміт на утворення та розміщення відходів на 2012 р., що у свою чергу, порушує вимоги ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи»розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Згідно п. «а»ст. 32 цього ж Закону з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Пунктами 10, 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. № 1218, місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 01 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік. Органи Мінекоресурсів на місцях до 01 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

З пояснень представника позивача випливає, що ПрАТ «Галнафтохім» не отримувало повідомлення про необхідність подання на погодження лімітів.

Із матеріалів справи вбачається, що проведеною перевіркою не встановлено наявність у позивача відходів, для яких повинні встановлюватися ліміти.

У судовому засіданні також з'ясовано, що ПрАТ «Галнафтохім» не здійснює діяльності з розміщення відходів, а утворення відходів носить разовий характер, і для утилізації цих відходів укладені договори з відповідними установами на їх збирання та розміщення. Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності в отриманні ліміту на обсяги утворення та дозволу на розміщення відходів.

Пунктом 3 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008р. № 342 «Про затвердження типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ»Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари»та Інструкції щодо її заповнення, передбачено, що первинний облік за типовою формою та Інструкцією, затвердженими цим наказом, здійснюється юридичними особами всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізичними особами-підприємцями, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.

Судом встановлено, що ПрАТ «Галнафтохім» не здійснює діяльності, що входить до переліку виробничих та технологічних процесів, не має технологічного устаткування, не використовує пакувальні матеріали та тару, інші матеріали, облік яких передбачений затвердженою вищезазначеним наказом Інструкцією. Також через відсутність відходів, від своєї господарської діяльності, товариство не може здійснювати їх облік.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи, відповідачем не доведена правомірність винесення ним Рішення № 43/12 від 16.05.2012 року про тимчасову заборону господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім»за адресою: м. Камянець-Подільський, вул. Черняховського, 64.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачами не враховані приписи ч.2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до яких органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж. Відповідачем не доведено в діяннях позивача фактів загрози життю та здоров'ю людей, та спричинення небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж.

Суд також бере до уваги те, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з аналізу викладених обставин та відповідних нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи».

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов є обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 160, 162, 163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо

винесення Рішення про тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності ПрАТ «Галнафтохім»за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Черняховського, 64 № 43/12 від 16.05.2012 року незаконним.

Визнати дії головного Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Гуменюка Віталія Васильовича щодо винесення Рішення незаконними.

Визнати протиправним та скасувати Рішення № 43/12 від 16.05.2012 року про тимчасову заборону господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім»за адресою: м. Камянець-Подільський, вул. Черняховського, 64.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Галнафтохім»судовий збір в сумі 32,19 гривень.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений 12 липня 2012 року.