ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 р. № 2а-4815/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Торонні А.М.,

представника відповідача Цицик О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 року №000672302/7458, -

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2012 року Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 року №000672302/7458, посилаючись на те, що висновки відповідача щодо проведення ДП МА «Львів»безтоварних господарських відносин з ТзОВ «Латифа»не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність встановлена законом або визнання його судом недійсним, і аж ніяк не визнання його таким актом податкової перевірки, незалежно від фактів, які в ньому викладені. Зазначає, що правочин є правомірним і це підтверджується договором між ТзОВ «Латифа»та позивачем, актом приймання виконаних робіт, рахунками на оплату, платіжним дорученням. Вважає, що податковим органом не доведено проведення безтоварних господарських відносин з ТзОВ «Латифа», а тому винесенне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 05 червня 2012 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечив повністю, вказав про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення та надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Встановлено, що Державною податковою інспекцією в Залізничному районі м.Львова в період з 06.02.2012 року по 10.02.2012 року на підставі Наказу про проведення позапланової виїзної перевірки ДП «МА «Львів»від 03.02.2012 року №269 (виданого у відповідності до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПКУ та Постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 03.01.2012 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ДП «МА «Львів»по кримінальній справі №41/11/8074), проведено перевірку Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТзОВ «Латифа»за період з грудня 2009 року по грудень 2011 року.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.198.2, 198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, а саме: завищення значення р.24 Декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»по взаєморозрахунках, проведених з ТзОВ «Латифа»всього в сумі 1666,48грн., про що складено акт №317/23-2/33073442 від 17.02.2012 року.

На підставі вищезазначеного акту ДПІ в Залізничному районі м.Львова було винесено податкове повідомлення-рішення №000672302/7458 від 05.03.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1666,48грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі -ПК України), такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду (п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 4 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст.198 вказаного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до п.201.4 ст.201 цього Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 зазначеного Кодексу).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої накладної, сплата грошових коштів контрагенту у сумі, визначеній у податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, на підставі якої у платника ПДВ виникає право на формування податкового кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»та ТзОВ «Латифа»укладено договір від 28.07.2011року №06/07-Б.О./194/11 щодо очищення сітей Д-400мм протяжністю 80м.(прочищення каналізації шляхом очистки із застосуванням гідромоніторної установки на території ДП «МА «Львів»).

Проведення зазначених робіт підтверджується наявними у справі податковою накладною від 29.08.2011 року №76 (а.с.25), випискою з банку (платіжним дорученням) №00011454 від 19.08.2011 року про сплату 9998,86грн. за очистку каналізаційних трубопроводів (а.с.26), актом №1/194-11 про прийом виконаних будівельних робіт за 05.08.2011 року (а.с.28).

Таким чином, господарські операції між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»та ТзОВ «Латифа»проведені у повній відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача про те, що зазначена господарська операція є безтоварною та нікчемною суд вважає безпідставними та необґрунтованими виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Позивачем не надано доказів визнання вказаних правочинів фіктивними відповідно до ст. 234 ЦК України. Також суду не надано доказів визнання господарського зобов'язання, відповідно до вимог ч.1 ст.207 ГК України недійсним, як такого, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що договори укладені Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»та ТзОВ «Латифа»відповідають вимогам, встановленим ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України та вважаються укладеними.

Під час розгляду справи позивачем також було надано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2012 по справі №2н-1363/12 згідно якої, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів Товариством з обмеженою відповідальністю «Латифа», викладених в акті №470/23-20/36810950 від 14.11.2011 року та в акті №471/23-20/36810950 від 14.11.2011 року за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року до 30.09.2011 року та за червень 2011 року. Вказане рішення вступило в законну силу.

За таких обставин, оскільки договір від 28.07.2011 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»та ТзОВ «Латифа»укладено у відповідності до чинного законодавства, а його виконання підтверджується матеріалами справи (зокрема податковою накладною, платіжним дорученням, актом прийому виконаних будівельних робіт) позивач в силу положень ст.198 ПК України мав право на віднесення сум податку за вищевказаною господарською операцією до податкового кредиту.

Також судом не беруться до уваги посилання відповідача на досудове слідство у кримінальній справі №41/11/8074, що проводиться у відношенні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за ч.3 ст.212 , ч.2 ст.205 КК України, оскільки дані особи не є посадовими особами ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», а предметом даного спору є скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000672302/7458 від 05.03.2012 року.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'ктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 року № 000672302/7458 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1666,48 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів»імені Данила Галицького»109 (сто дев'ять) грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 липня 2012 року.