ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2012 р. № 2а-5170/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Круглія Ю.Б.,

представника відповідача Дац Н.І.,

розглянувши справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дрогобицькому районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

13.06.2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області ( надалі -УПФУ в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дрогобицькому районі Львівської області (надалі - Фонд), в якому позивач просить зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: включити в Акт щомісячної звірки осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року на загальну суму 152 565,07 грн. для відшкодування їх Фoндом.

Ухвалою судді від 14.06.2012 року відкрито провадження у даній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що витрати Управління на виплату щомісячної адресної допомоги зараховано до основного розміру пенсій, що підлягають відшкодуванню, включено в Списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та подано на відшкодування Фонду. Сума, що підлягає до відшкодування становить 152 565,07 грн. Однак, Фонд не прийняв до відшкодування понесених Пенсійним фондом витрат по виплаті державної адресної допомоги та підвищення до пенсії інвалідам внаслідок трудового каліцтва відповідно до Списку осіб, яким виплачено таку пенсію. Вважає, що перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні і зазначених в узгодженій довідці. З цих підстав просить позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила. Вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дрогобицькому районі Львівської області не включені до Акту щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень-квітень 2012 року суми державної адресної допомоги на загальну суму 152 565,07 грн. (в тому числі 666,27 грн. -витрати з виплати на доставку пенсії).

Між управлінням Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі і Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дрогобицькому районі Львівської області було складено таблиці розбіжностей до довідки про відшкодування Фондом витрат на виплату допомоги.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (далі-постанова №265).

Аналіз положень постанови № 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з п. 4 цієї ж постанови виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до ст. 46 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Таким чином, оскільки законодавством передбачено виключно цільове використання цих коштів, а також те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідач не може нести витрати з виплати державної адресної допомоги.

Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. №376/7697 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до п. п. 3, 4 якого відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г»ст. 26, ст. ст. 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до ст. ст. 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до п. п. 7, 8 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду. Пенсійний фонд та Фонд соціального страхування від нещасних випадків до 30 числа місяця, наступного за звітним, складають у двох примірниках акт про проведене відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з ч.1 ст. 21 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Відповідно до цієї статті ж Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Водночас суд зазначає, що вказані норми права застосовуються виходячи з того, що страховиком, який має виплачувати відповідні суми, а в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. При цьому в разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися спори про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання підписати ці акти.

Таким чином, у випадку відсутності згоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків у судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення, тоді як пред'явлення вимог про спонукання до вчинення дій шляхом включення сум у акти звірки в судовому порядку не повинні здійснюватися, оскільки правило підписання актів звірки розрахунків стосується випадків, коли спір відсутній.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади повинні діяти лише в межах, в порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством, і зазначеними вище нормативними актами передбачено, як саме повинні діяти органи Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування під час відшкодування витрат, Суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі не має повноважень звертатися до суду з позовом про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування включити для відшкодування до актів щомісячної звірки суми пенсій, які є спірними.

Згідно з Порядком відшкодування витрат районні управління Пенсійного Фонду України та районні відділення Фонду соціального страхування позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні. У разі незгоди на підписання актів з боку відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції вирішуватись повинні вимоги про стягнення, а не про підписання актів звірки. Це питання повинно вирішуватися на централізованому рівні між Пенсійним Фондом України та Фондом соціального страхування. Позивачу ці повноваження не належать. З огляду на це у задоволенні позову про спонукання відповідача до вчинення дій (зобов'язання його підписувати акти звірки в редакції позивача) слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 17-19, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дрогобицькому районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій - відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 липня 2012 року.