КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2012 № 7/097-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Федорчука Р.В.
за участю представників:
від прокуратури: Козаченко В.І.,
від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області: не з'явився,
від позивача: Прокопова Т.В.,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області
на рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2012 р.
у справі № 7/097-11 (суддя Антонова В.М.)
за позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Прокопової Тетяни Валеріївни
до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області,
третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»,
про визнання права власності на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2008 р. фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності Прокопова Тетяна Валеріївна звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Набережна, 7. а саме склад літ. «А» площею 575,0 кв. м.; прибудова літ. «А1» площею 392,0 кв. м.; склад літ. «Б» площею 140,9 кв. м.; прибудова літ. «Б1» площею 915,1 кв. м.; гараж, мансарда, сходи, балкон разом літ. «В» загальною площею 129,5 кв. м.; прибудова літ «В1» площею 18,9 кв. м.; будиночок охорони літ. «Д» площею 8,3 кв. м.; № 1, 2 огорожа та колодязь, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем порушуються її законні права, шляхом невизнання за позивачем права власності на самочинно забудоване нерухоме майно.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.03.2012 р. у справі № 7/097-11 позов задоволено повністю; визнано за Фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності Прокоповою Тетяною Валеріївною право власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Набережна, 7, а саме: склад літ. «А» площею 575,0 кв.м.; прибудова літ. «А1» площею 392,0 кв.м.; склад літ. «Б» площею 140,9 кв.м.; прибудова літ. «Б1» площею 915,1 кв.м.; гараж, мансарда, сходи, балкон разом літ. «В» загальною площею 129,5 кв.м.; прибудова літ «В1» площею 18,9 кв.м.; будиночок охорони літ. «Д» площею 8,3 кв.м.; № 1, 2 огорожа та колодязь.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач та відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Представник прокуратури в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» до апеляційного господарського суду надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.
Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представників Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Однак з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з порушенням норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції, 30.05.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МетаGmbH» та Прокоповою Тетяною Валеріївною укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення.
Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору нежиле приміщення, що відчужується за даним договором розташоване за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Юрівка, вул. Набережна, буд. 7, а саме, склад - літ. «А» пл. -547,9 кв. м., склад -літ. «Б» пл. 131,1 кв. м., разом по гаражу «В» пл. 45, 1 кв. м.
Договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.05.2006 р. в установленому законом порядку нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 3625.
28.07.2006 року вказаний договір від 30.05.2006 р. зареєстрований у Віто-Поштовій сільській раді за № 1320.
Право приватної власності Прокопової Т.В. на вищевказане нерухоме майно зареєстровано в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.06.2006 р. за № 10995910, що виникло на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 30.05.2006 р.
14.05.2007 року між Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та СПД Прокоповою Т.В. було укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 2.1. договору оренди від 14.05.2007 р. об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування -вул. Набережна, 7 с. Юрівка Києво-Святошинського району Київської області;
- розмір -2000,00 (дві тисячі) кв. м.;
- цільове призначення -для розміщення складських приміщень;
- кадастровий номер -3222481202:02:005:0014.
Згідно п. 3.1. договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років.
Зазначений договір оренди в установленому законом порядку нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1111.
26 липня 2007 року між Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (Орендодавець) та ПП Прокоповою Т.В.(Орендар) складено Акт приймання-передачі земельної ділянки.
Відповідно до вказаного Акту приймання-передачі земельної ділянки Орендодавець передав, а Орендар прийняв, згідно рішення 7 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради від 19.04.2007 року, в довгострокове платне користування земельну ділянку площею 0,20 га. під розміщення складських приміщень, яка розташована в селі Юрівка, вул. Набережна, 7, Києво-Святошинського району Київської області в межах населеного пункту села Юрівка на території Віто-Поштової сільської ради.
23.11.2007 року проведено державну реєстрацію прав на землю та нерухоме майно за № 040732900092.
02.07.2010 року між Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та ФОП Прокоповою Т.В. було укладено ще один договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 2.1. договору оренди від 02.07.2010 р. об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування -вул. Набережна, 7 с. Юрівка, Віто-Поштова сільська рада, Києво-Святошинського району Київської області;
- розмір -1500,00 (одна тисяча п'ятсот) кв. м.;
- цільове призначення -під розширення території складських приміщень;
- кадастровий номер -3222481202:02:005:0143.
Згідно п. 3.1. договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років.
Зазначений договір оренди в установленому законом порядку нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1010.
02 липня 2010 року між Віто-Поштовою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (Орендодавець) та ФОП Прокоповою Т.В.(Орендар) складено Акт приймання-передачі земельної ділянки.
Відповідно до вказаного Акту приймання-передачі земельної ділянки Орендодавець передав, а Орендар прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку:
- місце розташування -вул. Набережна, 7 с. Юрівка, Віто-Поштова сільська рада, Києво-Святошинського району Київської області;
- розмір -1500 (одна тисяча п'ятсот) кв. м.;
- цільове призначення -під розширення території складських приміщень;
- кадастровий номер -3222481202:02:005:0143.
11.04.2011 року проведено державну реєстрацію прав на землю та нерухоме майно за № 322248124000013.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за власні кошти, однак без отримання відповідних узгоджень і дозволів, в подальшому було здійснено добудову вищевказаних об'єктів нерухомого майна, як складських приміщень, що фактично є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України.
Згідно технічного паспорту на нежилі приміщення №635, виготовленого за замовленням ФО -СПД Прокопової Т.В. комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» станом на 31.05.2011 року нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Набережна, 7, а саме склад літ. «А» площею 575,0 кв.м.; прибудова літ. «А1» площею 392,0 кв.м.; склад літ. «Б» площею 140,9 кв.м.; прибудова літ. «Б1» площею 915,1 кв.м.; гараж, мансарда, сходи, балкон разом літ. «В» загальною площею 129,5 кв.м.; прибудова літ «В1» площею 18,9 кв.м.; будиночок охорони літ. «Д» площею 8,3 кв.м.; № 1, 2 огорожа та колодязь є в наявності.
01.07.2011 року ФО - СПД Прокопова Т.В. звернулася з листом б/н від 01.07.2011 року до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з проханням визнати за нею право власності на самовільно побудовані позивачем складські приміщення в с. Юрівка, вул. Набережна 7, що розміщені на земельних ділянках, якими позивач користується згідно договору оренди земельної ділянки від 14.05.2007 року площею 0,20 га та згідно договору оренди земельної ділянки від 02.07.2010 року площею 0,15 га.
Листом від 05.07.2011 року №1345 Віто-Поштова сільська рада повідомила ФО - СПД Прокопову Т.В. про те, що дане питання підлягає розгляду в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Приписами ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
У відповідності до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Державна реєстрація права власності здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Між тим, матеріали справи не містять даних про оспорення або невизнання відповідачем Віто-Поштовою сільською радою права власності позивача. У листі від 05.07.2011 р. відповідач повідомляє позивача, що дане питання підлягає розгляду в судовому порядку, що є лише самостійним тлумаченням відповідачем норм законодавства, яке регулює порядок визнання права власності на самочинне будівництво, та не може бути розцінено як невизнання або оспорення відповідачем права власності позивача.
Крім того, колегія суддів зазначає, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватись за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати наявність спору про право.
Так у відповідності до Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. N 225, Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.
До функції Держархбудінспекції та її територіальних органів віднесено, зокрема, видача замовникам (забудовникам) та реєстрація в установленому порядку дозволів на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівельні роботи).
Позивачем не надано доказів звернення до компетентних органів щодо введення в експлуатацію самочинного будівництва та його реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За огляду на викладені обставини, позовні вимоги про визнання права власності на самочинне будівництво є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права.
З огляду на викладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові повністю.
Згідно з приписами ст. 49 ГПК України з позивача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.03.2012 р. у справі № 7/097-11 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Прокопової Тетяни Валеріївни до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», про визнання права власності на нерухоме майно відмовити повністю.
4. Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Прокопової Тетяни Валеріївни (м. Київ, вул. Воровського, 45-Б, кв. 1, іпн 3117120362) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 804 (вісімсот чотири) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп.
5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.
6. Матеріали справи № 7/097-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Авдеєв П.В.
Федорчук Р.В.