Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6425/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каюди А.М.,

при секретарі судового засідання - Опейкіній Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1842,58грн., -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1842,58грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

ОСОБА_1 зареєструвалася у Алчевському міському центрі зайнятості 12.12.2011 року. 19.12.2011 року їй було надано статус безробітного. Наказом №НТ1111219 від 19.12.2011 року Відповідачу було призначено допомогу по безробіттю. Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року, спеціалістом АМЦЗ було проведено перевірку інформації, яка надійшла з Пенсійного фонду України, щодо отримання доходу Відповідачем. Перевіркою встановлено (акт №92 від 14.06.2012), що відповідач на момент реєстрації в Алчевському міському центрі зайнятості виконувала роботу на підставі цивільно - правового договору №5409411038 з ТОВ «Гербалайф - Україна» про дистриб'юторську діяльність від 07.05.2010, який не було розірвано на момент реєстрації у центрі зайнятості і отримала дохід у травні, липні, вересні 2011 року у вигляді комісійної винагороди з утриманням єдиного соціального внеску та податку на дохід з фізичних осіб, що відповідно до норм діючого законодавства є порушенням, зокрема ч.ч.2,3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 14.02.2007 №219.

Позивач зазначає, що під час реєстрації кожна особа ознайомлюється з вимогами законодавства про зайнятість населення на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки», в тому числі і про те, що безробітний під час одержання допомоги по безробіттю зобов'язаний своєчасно подавати центру зайнятості відомості про обставини, що впливають на умови іі виплати. ОСОБА_1 була ознайомлена з вищезазначеними вимогами, що підтверджується її особистим підписом на листі від 19.12.2011.

30.03.2012 при прийомі у спеціаліста АМЦЗ ОСОБА_1 своєю заявою підтвердила, що вона є незалежним дистриб'ютором компанії ТОВ «Гербалайф України» та зобов'язалась надати копію договору. Однак в подальшому відповідач до центру зайнятості не з'являлась та була знята з обліку 31.03.2012.

В зв'язку з тим що відповідач при реєстрацій не повідомив спеціаліст АМЦЗ про факт здійснення ним дистриб'юторської діяльності, порушив п.2 абз.14 пп.1 п.20 Порядку №219 та ст..2 Закону України»Про зайнятість населення»

21.06.2012 Алчевським МЦЗ було прийнято наказ про повернення відповідачем одержаних коштів, в зв'язку з порушенням зазначених норм, в сумі 1842,58грн. 22.06.2012 позивачем на адресу відповідача було направлено листа №02/2-1436 щодо добровільного відшкодування суми заборгованості у розмірі 1842,58грн. Але відповідач відмовилась сплатити суму заборгованості.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману суму допомоги по безробіттю в розмірі 1842,58грн в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду 04 вересня 2012 року клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_1 (паспорт серія ЕН №546709) була зареєстрована в Алчевському міському центрі зайнятості Луганської області 19.12.2011, як така що шукає роботу, що підтверджується заявою останньої від 19.12.2011 та персональною карткою №120211121200011 (а.с.8,10,12)

19 грудня 2012 року наказом Алчевського міського центру зайнятості №НТ111219 відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю у розмірі встановленому законодавством з 19.12.2011 по 12.12.2012 (а.с.9)

Також судом встановлено, що відповідач при реєстрації в якості безробітного був ознайомлений з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки» (а.с.11)

07 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гербалайф -Україна» було укладено договір про дистриб'юторську діяльність №5409411038, згідно якого ОСОБА_1 є дистриб'ютором (а.с.19)

На виконання договору про дистриб'юторську діяльність сторонами було складено акти виконаних робіт, згідно до яких дистриб'ютор надавав, а Замовник, - ТОВ «Гербалайф Україна» прийняв Послуги про дистриб'юторську діяльність відповідно до договору. Також зазначеним актами було підтвердження отримання дистриб'ютором комісійної винагороди за надані послуги (а.с.20-22)

В судовому засіданні відповідач не заперечував про факт укладення договору про дистриб'юторську діяльність та надання послуг згідно нього. Відомостей про розірвання цього договору, чи закінчення строку його дії суду не надав.

Як вбачається з матеріалів справи 14 червня 2012 року фахівцями Алчевського міського центру зайнятості було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відносно ОСОБА_1, яке оформлено актом №92 від 14 червня 2012 року. Зазначеним встановлено, що ОСОБА_1 є дистриб'ютором компанії ТОВ «Гербалайф -Україна» згідно договору про дистриб'юторську діяльність від 07 травня 2010 року, який не було розірвано на момент реєстрації у центрі зайнятості та отримано дохід у травні, липні, вересні 2011 року у вигляді комісійної винагороди (а.с.16-17)

На підставі встановлених даних, директором Алчевського міського центру зайнятості винесено наказ №54 від 21 червня 2012 року яким було наказано направити ОСОБА_1 пропозицію щодо добровільного компенсування Алчевському міському центру зайнятості зайво виплаченого матеріального забезпечення в сумі 1842,58грн, відповідно до ст..36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.26)

Зазначений наказ №54 було направлено листом від 22 червня 2012 року вих. №02/2-1436 на адресу відповідача з пропозицією про добровільне повернення незаконно отриманої матеріальної допомоги по безробіттю за період з 19.12.2011 по 30.03.2011 на загальну суму 1842,58грн. (а.с.27-28). Однак незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 1842,58 грн. відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку повернута не була.

Неповернення відповідачем в добровільному порядку отриманої допомоги по безробіттю і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону від 01 березня 1991 року № 803-XII до зайнятого населення в Україні належать громадяни, що проживають на її території на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Сторонам роз'яснено зміст статті 72 КАС України відповідно до якої обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так відповідач не заперечує факту звернення 19.12.2011 до позивача з метою набуття статусу безробітного, пошуку роботи та отримання допомоги по безробіттю. Також відповідач наданими у судовому засіданні поясненнями підтверджує факт укладання угоди про співробітництво з ТОВ «Гербалайф - Україна» від 07.05.2010, отримання комісійної винагороди за цим договором та не повідомлення про вказані факти позивача у справі.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується платити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, укладений відповідачем та ТОВ «Гербалайф - Україна» договір про співробітництво №5409411038 від 07.05.2010 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Матеріалами справи підтверджено та визнається відповідачем, що ним було надано послуги за даним договором та отримано комісійну винагороду.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач був обізнаний про цей обов'язок, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 8).

Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач не виконав свого обов'язку щодо повідомлення позивача про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, а саме не повідомив про укладення договору про надання послуг від 07.05.2010.

Відповідно до приписів чинного законодавства з моменту укладення зазначеного договору відповідач повинен був бути знятий з обліку як безробітний та відповідно втратив право на отримання допомоги по безробіттю. Однак, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного повідомлення позивача про укладення цивільно-правової угоди, він продовжував безпідставно отримувати допомогу по безробіттю з 19 грудня 2011 по 30 березня 2012 року включно.

Згідно п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнім, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 13 лютого 2009 року №60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248 (далі - Порядок №60/62), у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно п.7 Порядку №60/62 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Даних про добровільну сплату відповідачем ОСОБА_1 суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1842,58грн. та про повернення до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття незаконно отриманих коштів, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю 1842,58 коп.

Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення залишається судом без задоволення оскільки відповідачем, не надано докуме6ннтлантх підтверджень важкого фінансового стану. Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з зазначеною заявою у встановленому законом порядку після набрання постанови законної сили.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1842,58грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь держави в особі Алчевського міського центру зайнятості (94214, Луганська область, м.Алчевськ, вул..Леніна,114) суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1842,58грн. (одна тисяча вісімсот сорок дві гривні 58коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 24 вересня 2012 року

СуддяА.М. Каюда