ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" жовтня 2006 р. | Справа № 5-8/201-06-5049 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп”, м. Одеса.
До відповідачів: 1. Одеської залізниці, м. Одеса.
2. Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”, Луганська область, м. Антрацит.
Про стягнення 5 070, 00 грн.
Суддя Могил С.К.
Представники:
Від позивача: не з’явився
Від відповідачів: 1. Кірічек С.В. за довіреністю
2. не з’явився
СУТЬ СПОРУ: про стягнення 5 070, 00 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, у відповідності до якої просить стягнути з відповідача 5 070, 00 грн., відшкодування збитків завданих нестачею вантажу.
Відповідачем надано до суду відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав та міркувань викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 11.08.2006 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ВАТ Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”.
Ухвалою суду від 30.08.2006 року Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” залучено до справи як іншого відповідача.
З боку відповідача ВАТ „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” надано до суду відзив на позовну заяву в якому відповідач також позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
30.06.2005 р. між приватним підприємством „Неофіт-Д” та товариством з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” було укладено договір № 300605/Ну-05, відповідно до якого приватне підприємство „Неофіт-Д” зобов’язалось постачати товариству з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” вугільну продукцію, а товариство з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” в свою чергу зобов’язалось оплатити на прийняти зазначену продукцію.
Як видно з матеріалів справи зі станції відправлення на адресу позивача було направлено вугілля марки АМ у вагоні № 67382309 за залізничною накладною № 52665445.
У відповідності до п. 2.2. договору № 300605/Ну-05 постачання товару за договором відбувається залізничним транспортом. Перевізником вантажу виступила Одеська залізниця. Кількість та вартість відправленого вугілля, яка зазначена позивачем, підтверджується рахунком № 194Н/У від 30.11.2005 р. Як видно з комерційного акту БО № 706145 від 03.12.2005 на адресу позивача –поступило вугілля з нестачею у 2800 кг.
Згідно з розрахунком вартість нестачі 1 тони вугілля марки АМ становить 325 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до статті 114 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Як встановлено статтею 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Таким чином можна зробити висновок про те, що відповідачем - Одеською залізницею не виконано зобов`язань щодо забезпечення схоронності і цілісності вантажу, як перевізником.
У відповідності до ст. 15 Правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, у разі витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акта, складається акт про технічний стан вагона (контейнера). Акт про технічний стан вагона (контейнера) складається в день виявлення несправності вагона (контейнера) і не пізніше дня складання комерційного акта. Про виявлену несправність і складений акт про технічний стан вагона (контейнера) зазначається в комерційному акті.
Як вбачається з комерційного акту БО № 706145, що міститься у матеріалах справи, вагон в якому відбувалось перевезення вантажу був у технічно несправному стані.
Відповідно до статті 5 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи Одеської залізниці, та Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська” викладені у відзивах на позовну заяву, судом приймаються до уваги, проте відхиляються у повному обсязі, оскільки є необґрунтованими, та такими що спростовуються наявними документальними доказами які є у матеріалах справи.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із віднесенням витрат пов’язаних з втратою вантажу пропорційно на Одеську залізницю та Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”.
Судові витрати віднести на рахунок відповідачів, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” задовольнити.
2. Стягнути з Одеської залізниці, р/р 26038200003 в Одеській філії АБ „Експрес –Банк”, МФО 328801, код 01071315, м. Одеса, вул. Пантеліймонівська, 19 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп”, р/р 26007311158 в АБ „Південний” в м. Одеса, МФО 328209, м. Одеса, вул. Морська, 5, код 23991045, 2 535 (дві тисячі п’ятсот тридцять п’ять) грн. вартості нестачі вантажу, 51 (п’ятдесят одна) грн. держмита, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Нагольчанська”, р/р 26005301150552 в ПІБ м. Антрацит, МФО 304331, код 00179648, Луганська область, м. Антрацит, с. Дубовський на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп”, р/р 26007311158 в АБ „Південний” в м. Одеса, МФО 328209, м. Одеса, вул. Морська, 5, код 23991045, 2 535 (дві тисячі п’ятсот тридцять п’ять) грн. вартості нестачі вантажу, 51 (п’ятдесят одна) грн. держмита, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Рішення підписано 24.10.2006 року.
Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.