Справа № 2018/2-1358/11

н/п 2/2018/201/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2012 Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Божко В.В.

за участю секретаря Пащук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа - ВГІРФО Київського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області, про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», 3-тя особа -приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , про визнання угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-тя особа - ВГІРФО Київського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області, про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19 лютого 2009 р. він є власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, який зареєстрований у реєстрі права власності на нерухоме майно.

Згідно до п.14 вищезазначеного договору відповідачі, колишні власники будинку, були зобов'язані звільнити будинок та знятися з реєстраційного обліку, що не зробили до теперішнього часу у зв'язку із чим він вимушений звертатися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку та стягнення з відповідачів судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, пояснивши, що у зв'язку із невиконанням своїх обов'язків відповідачами, вони перешкоджають праву власності позивача в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4 та їх представник позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, звернулися до суду із зустрічною позовною заявою про визнання угоди -договору купівлі-продажу недійсним, посилаючись на те, що він був укладений під впливом тяжких для них обставин, а саме, тяжкими хворобами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які потребували багато витрат, вони погодилися на продаж будинку, в якому також була зареєстрована і проживає неповнолітня дочка ОСОБА_4, і на інші умови, запропоновані позивачем, ціна будинку на час його продажу не відповідала його дійсній вартості.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2, його представника , перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

19 лютого 2009 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, р.№ 779.

Вартість будинку відповідно до п.3 була зазначена 250 000 грн.

Відповідно до умов п.14 договору купівлі-продажу «продавці»ОСОБА_4 зобов'язалися звільнити будинок не пізніше 19 березня 2009 р., в цей же термін передати ключі від будинку і знятися з реєстраційного обліку, тобто через місяць після укладення договору.

У судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечувалося, що до теперішнього часу ОСОБА_4 не передали спірний будинок ОСОБА_1 для вільного користування, володіння, не звільнили його від речей домашнього вжитку, не знялися з реєстраційного обліку.

А позивач, у свою чергу, за весь час до звернення до суду, не ніс ніяких витрат на утримання спірного будинку.

Як вбачається з медичних довідок відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 вона перенесла операцію по видаленню гострого апендициту, наслідками якої сталася операційна непрохідність, яка потребувала локоротомію, усунення шлункової непрохідності та видалення лакнелевого відростка.

У зв'язку із виявленням каменів у жовчному міхурі, ОСОБА_3 перенесла операцію по видаленню жовчного міхура.

Також після діагнозування міоми матки, ОСОБА_3 перенесла операцію по видаленню кісти, наслідками якої був післяопераційний перетанит.

У другого відповідача ОСОБА_4 було виявлено онкологічне захворювання, вона пройшла курс хіміотерапії, досі перебуває на диспансерному обліку, і досі перебуває на обліку у онкодиспансері.

В спірному будинку проживають відповідачі ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_8 , дочка ОСОБА_4 Іншого житла у них немає. Квартира була продана дешевше її реальної вартості на час укладення угоди.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 233 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

В п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

При прийнятті рішення, суд бере до уваги наявність захворювань у позивачки ОСОБА_3 за первісним позовом та позивачки ОСОБА_4, що підтверджується медичними довідками, відсутністю іншого житла, крім житлового будинку, в якому вони зареєстровані та проживають з малолітньою дитиною, дочкою ОСОБА_4, відсутність необхідних на час лікування доходів, боргів, які виникли в цей час, і необхідність віддавати боргу на момент продажу спірного будинку.

Аби зазначені негаразди усунути чи хоча б пом'якшити скрутне становище сім'ї позивачів ОСОБА_4, вони були змушені під впливом важких для них обставин і на вкрай невигідних умовах укласти з відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 зазначений договір. У разі якби перелічені вище обставини не існували, позивачі такий договір і на таких умовах не уклали би взагалі.

В даному будинку позивачі за зустрічним позовом та неповнолітня ОСОБА_4 проживають і досі.

Первісний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має права в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_4 було надано докази, які довели що правочин вчинено ними під впливом тяжкої для них обставини і на вкрай невигідних умовах для них умовах, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу визнається недійсним з часу його укладення.

Виходячи з вищенаведеного, а також, що позивач не має права власності на спірний будинок, суд приходить до висновків про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення.

Крім того, вимога позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про зняття з реєстраційного обліку реєстрації ОСОБА_4 з вищезазначеної адреси також не підлягає задоволенню, оскільки зняття з реєстраційного обліку пов'язано з позбавленням права власності або користування житлом.

У зв'язку із тим, що відповідачі ОСОБА_4 не позбавлені права власності на спірний житловий будинок, ці вимоги не підлягають задоволенню.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України в п.10 своєї постанови № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що реституція, як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Оскільки суд задовольняє зустрічний позов та відмовляє у задоволенні первісного позову, підлягають застосуванню наслідки визнання договору недійсним, повернення сторін у первісний стан, у зв'язку із чим з відповідачів за первісним позовом та позивачами за зустрічним позовом стягується 250 000 грн., вартість житлового будинку на час укладення угоди згідно до п.3.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 203, 215, 233, 319 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, від 19 лютого 2009 р., укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, р.№ 779.

Повернути сторони у первісний стан.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч грн.) .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя-