ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2012 року Справа № 8/5005/3760/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М.-доповідача
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
За участю представників сторін:
від відповідача: Шаверін Д.С., довіреність № б/н від 14.03.11;
від відповідача: Каплі Д.В., довіреність № б/н від 13.01.12;
прокурор та представник позивача не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.12р. у справі №8/5005/3760/2012
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро", м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди землі від 17.10.2007 року
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Дніпро", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської рад, м. Дніпропетровськ
про внесення змін до п.1.2, 4.2 договору оренди землі від 17.10.2007 року, -
В С Т А Н О В И В:
17 травня 2011 року до господарського суду Дніпропетровської області звернувся Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб»Дніпро»про зміну договору оренди землі від 17.10.2007 року, його п. 4.1, виклавши його в такій редакції: «орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 2.02.2011 року № 216/8 мінімального розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України».
Перший судовий розгляд. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.11р. у справі № 9/5005/6360/2011(суддя Подобєд І.М.) позовні вимоги задоволені .
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2011 року у справі № 9/5005/6360/2011(судді Євстигнєєв О.С., Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г.) апеляційна скарга ТОВ»Футбольний клуб»Дніпро»залишена без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.
Постановою ВГСУ від 28.09.11р. у цій справі (судді Черкащанко М.М., Кривда Д.С., Студенець В.І.) касаційна скарга ТОВ»Футбольний клуб»Дніпро»задоволена частково. Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. у цій справі та рішення господарського суду від 05.07.2011р. скасовані, а справа направлена на розгляд до суду першої інстанції. Постанова мотивована тим, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленою умовами договору. Однак, дійшовши по суті до правильного висновку про необхідність захисту прав позивача, суди першої та апеляційної інстанції при прийнятті судових рішень по справі, залишили поза увагою положення ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату є однією з істотних умов договору. Проте судовими рішеннями в даній справі не передбачено внесення змін до спірного договору, з урахуванням яких розмір орендної плати, форма її платежу тощо залишаться поза регулюванням договору, оскільки новою редакцією договору ці умови не визначені.
18.11.2011р. позивач пред'явив зустрічну позовну заяву про внесення змін до договору оренди землі до п.1.2, зазначивши у ньому цільове використання земельної ділянки - (УКЗВЦ) 1.12.7 (Фізична культура та спорт).
22.11.2011 року прокурором уточнені позовні вимоги, у яких п.4.1 викладений у такій редакції: «4.1 Річна оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі ( у гривнях). Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України».
Другий судовий розгляд. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.11р. (суддя Рудовська І.А.) задоволені первісні позовні вимоги в редакції уточнених вимог прокурора. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. у цій справі (судді Бахмат Р.М., Лотоцькі Л.О., Головко В.Г.). апеляційна скарга ТОВ «Футбольний клуб»Дніпро» залишена без задоволення, а рішення суду без змін.
Постановою ВГСУ від 09.04.2012р. у цій справі частково скасоване рішення господарського суду Дніпропетровської області і постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а саме в частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення залишено без змін, а в частині задоволення первісного позову рішення суду скасоване і справа направлена на новий судовий розгляд зі стадії суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив про необхідність перевірки дотримання сторонами порядку, передбаченого ст.188 Господарського кодексу України.
Третій судовий розгляд.07.06.2012р. прокурор уточнив позовні вимоги, зазначивши про нову редакцію п.4.1 договору, а саме Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1 522 351 грн. 80 коп.( 126 862, 65Х 12), не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі земельного податку, що встановлюється цим кодексом».
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 року у справі № 8/5005/3760/2012 (суддя Дубінін І.Ю.) відмовлено в задоволені позовних вимог.
Рішення мотивовано тим, що пропозиції щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки не були направлені відповідачеві, а також тим, що у відповідності до ч.2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель»дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Такий витяг видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Оскільки у матеріалах справи він відсутній, то розмір нормативної грошової оцінки, а відтак і розмір орендної плати не можна вважати встановленим.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить:
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 року у справі № 8/5005/3760/2012 скасувати;
- прийняти нове рішення, яким позовні вимоги міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 року апеляційна скарга призначена до розгляду.
На підставі розпорядження в.о. голови суду Паруснікова Ю.Б. від 07.09.2012 року № 1361 справ була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.
19.09.2012 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови у справі.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги скаржника, підтримали доводи зазначені в відзиві на апеляційну скаргу від 22.08.2012 року та просили оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора та представник Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.
Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що апеляційна скарга Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, п.4.1 договору укладеного між позивачем і відповідачем договору оренди викладений у такій редакції : річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі ( у гривнях) у розмірі 1.5 (одна ціла і п'ять десятих) відсотка від її нормативної грошової оцінки.
Необхідність внесення змін до договору прокурор обґрунтовує тим, що річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель- трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
У ст.15 Закону України «Про оренду землі», зазначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Стаття 288 Податкового кодексу України передбачає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
не може перевищувати:
а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;
б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;
в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. (ч.1 ст.289 Податкового кодексу України)
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до ч.2 ст.289 зазначеного кодексу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = [І - 10]:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. (ч.3 ст.289 ПК України)
Системний аналіз норм, що регулюють сплату орендної плати, показує, що базовою величиною для визначення як розміру земельного податку, так і орендної плати є нормативна грошова оцінка землі, яка може змінюватися .Це є істотною обставиною, яка не існувала на момент укладення договору оренди між сторонами, який на момент його укладення дійсно відповідав вимогам діючого законодавства.
Після прийняття Податкового кодексу України та внесення змін до інших законів, у тому числі і у ст.21 Закону України «Про оренду землі», змінилися умови господарювання в частині визначення розміру орендної плати за землю.
Згідно із статтею 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, підстава для внесення змін до умов договору дійсно існує. Разом з тим, для цього , враховуючи обґрунтування позову, необхідно- визначити трикратний розмір земельного податку , порівняти його з існуючим розміром, і тільки, якщо він менший , ставити питання про внесення змін до договору, оскільки це передбачено законом, чого прокурором і позивачем зроблено не було. Жодні розрахунки орендної плати відсутні. У таблиці, наданій заступником начальника податкової інспекції, де зазначена щомісячна орендна плата, не відображено , виходячи з якого розміру нормативної грошової оцінки землі виходила податкова інспекція, обчислюючи такий розмір земельного податку. Тому не доведено , що розмір орендної плати, який зазначений у договорі, менший від трикратного розміру земельного податку. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції і про відсутність належного документа, що підтверджує нормативну грошову оцінку.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24.04.2012р. суддя Дубінін І.Ю. прийняв справу до свого провадження і призначив її розгляд на 15.05.12р. на 11.30 год. В цей день було розпочато розгляд справи по суті, про що відображено в протоколі судового засідання ( т.3 а.с.27). А позовні вимоги прокурором були змінені тільки 07.06.2012р., тобто після початку розгляду справи, що законом не передбачено.
У п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізовано лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Початок розгляду справ по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. Оскільки уточнення позовних вимог прокурором відбулося після початку судового розгляду, то і підстави для задоволення позовних вимог прокурора в такій редакції відсутні.
Крім того, законним є і висновок суду першої інстанції щодо недотримання позивачем і прокурором вимог ст.188 ГК України, про що зазначав і суд касаційної інстанції при прийнятті рішення. У п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин»чітко рекомендовано, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися до уваги судом лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни(тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органів місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженими органами повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції і щодо висновку про недотримання позивачем вимог ст.188 ГК України в частині направлення відповідачеві пропозиції (і в якій саме редакції) щодо зміни умов договору. Судом першої інстанції правильно розцінено, що публікація в засобах масової інформації, яка адресована невизначеному колу осіб, не може вважатися пропозицією про зміну умов договору( і в якій саме редакції), адресованій відповідачеві в контексті зміни п. 4.1 договору.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 року у справі № 8/5005/3760/2012, оскільки суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, вірно застосував норми матеріального і процесуального права.
Наведені у апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не спростовують його висновків.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.12р. у справі №8/5005/3760/2012 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.12р. у справі №8/5005/3760/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.В. Тищик
Повний текст постанови складений 21.09.2012 року.