13.09.2012

Справа № 22ц-2790/2121/12р. Головуючий у першій

інстанції Лушніков В.Ф.

Категорія 57 Доповідач у апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Моцного М.В., Лівінського С.В.,

при секретарі: Івченко М.О.,

за участю: позивача ОСОБА_3, представника відповідача ВАТ НАСК „Оранта" -

Автомонова Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта", Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" про визнання право чину недійсним, за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 12 червня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

06 грудня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ НАСК „Оранта", ПАТ „Укрсоцбанк", в якому просив суд визнати правочин - сплату ПАТ „Укрсоцбанк" страхового платежу в сумі 4 738 грн. 85 коп. на користь ВАТ НАСК „Оранта" за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 262140304674 від 03 квітня 2008 року недійсним, зобов'язати ВАТ НАСК „Оранта" повернути на розрахунковий рахунок ПАТ „Укрсоцбанк" 2 171 грн. 97 коп. для подальшого зарахування цих коштів на рахунок ОСОБА_3 в ПАТ „Укрсоцбанк".

Вимоги позову мотивовані тим, що оспорюваний правочин здійснений з перевищенням повноважень ПАТ „Укрсоцбанк" та не відповідає волі позивача.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 12 червня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ВАТ НАСК „Оранта" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як таке що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким просить відмовити у задоволені прозову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 03 квітня 2008 року ОСОБА_3 на виконання умов Кредитного договору № 945/08-301, укладеного 07 квітня 2008 року між ним та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», з ВАТ НАСК „Оранта" укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу № 262140304674. Вигодонабувачем за цим договором виступив кредитор позивача ПАТ «Укрсоцбанк».

Згідно пунктів 15.2., 15.3. названого договору страхування кожна зі сторін цього договору має право достроково розірвати цей договір без розголошення причин. Про намір достроково розірвати цей договір будь-яка сторона зобов'язана письмово повідомити іншу сторону не пізніше як за п'ятнадцять днів до дати припинення дії цього договору. Якщо цим договором визначено вигодонабувача, в якого застрахований транспортний засіб знаходиться у заставі, то дія цього договору в будь-якому випадку, не може бути достроково припинена на вимогу страхувальника без письмової згоди на це вигодонабувача, якщо на цей час є чинним договір застави застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до пункту 7.7. договору страхування при несплаті чергового річного страхового платежу (незалежно від причин) до закінчення поточного оплачуваного періоду страхування дія договору припиняється з 24 години 00 хвилин дня закінчення періоду дії договору в частині зобов'язань страховика, за який сплачено черговий річний страховий платіж відповідно до додатків до цього договору.

У березні 2011 року ОСОБА_3, не бажаючи продовжувати строк договору страхування на період з 04 квітня 2011 року, звернувся до виогодонабувача з проханням про надання дозволу на укладення договору страхування з іншою страховою компанією, та, не отримавши від останнього заперечень, уклав 14 березня 2011 року Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 25-177-11-02 з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», строк дії якого починався 04 квітня 2011 року, який надав ПАТ «Укрсоцбанк» 21 березня 2012 року, та у зв'язку з чим між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до Договору відновлювальної кредитної лінії (на оплату страхових платежів) № 945/08-302В від 07 квітня 2008 року. (а.с.69)

Однак, 01 квітня 2011 року меморіальним ордером № 1 банком були списані кошти з позичкового рахунку позивача у сумі 4 738 грн. 85 коп. та перераховані на рахунок ВАТ НАСК «Оранта», як черговий платіж за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 262140304674 за період страхування з 04 квітня 2011 року по 03 квітня 2012 року при тому, що 01 квітня 2011 року позивачем були надані банку копія нового договору страхування та квитанція про сплату страхового платежу, а банком - прийняте позитивне рішення про задоволення заяви позивача про надання дозволу на зміну страхової компанії (а.с.67,70).

Таким чином, діями ПАТ «Укрсоцбанк» щодо перерахування платежу на рахунок ВАТ НАСК «Оранта» при наявності вже укладеного позивачем іншого договору страхування порушені права позивача як споживача послуг банку, що надає підстави для визнання вчиненого банком правочину недійсним.

12 липня 2011 року ВАТ НАСК «Оранта» на рахунок банку було повернуто 2 566 грн. 88 коп. (з перерахованих на їх адресу за меморіальним ордером № 1 від 01 квітня 2011 року 4 738 грн. 85 коп.). Отже розмір неповернутої суми страхового платежу склав 2 171 грн. 97 коп. (а.с.68).

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача та обґрунтовано визнав недійсним правочин - сплату ПАТ „Укрсоцбанк" страхового платежу в сумі 4 738 грн. 85 коп. на користь ВАТ НАСК „Оранта" за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 262140304674, оскільки він вчинений банком з перевищенням повноважень та не відповідає волі позивача, отже є підстави для застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: В.О.Єфімова

Судді: М.В.Моцний

С.В.Лівінський