УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4193/2012Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Горбань В. В.

"17" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіГорбань В.В.

СуддівКурської А.Г., Макарчук Л.В.

При секретаріТорєханові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний», треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

07 вересня 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, Приватного акціонерного товариства «Пансіонат «Прибережний» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності. Вимоги мотивовані тим, що у травні 2011 року позивачеві стало відомо про наявність рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12.10.2001 року № 382 /30/ «Про оформлення права власності на домоволодіння АДРЕСА_2 за ЗАТ «Пансіонат Прибережний», яке позивач просить визнати незаконним та скасувати в частині оформлення права власності за ЗАТ «Пансіонат Прибережний» та видачу свідоцтва про право власності ЗАТ «Пансіонат Прибережний» на будівлю одноповерхового гуртожитку літ. «Т'», гаражу літ. «Ф''» по АДРЕСА_2. Також просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради від 02.04.2008 року № 124 «Про привласнення нових поштових адрес житловим будинкам літ. «Е», «Т», «Т'» по АДРЕСА_2 та видачу свідоцтв про право власності» в частині оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності ЗАТ «Пансіонат Прибережний» на житловий будинок АДРЕСА_3, загальною площею 647,4 кв.м. Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 07.04.2008 року ЗАТ «Пансіонат Прибережний» на житловий будинок АДРЕСА_3, видане на підставі рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради від 02.04.2008 року № 124. Позивач посилається на те, що йому, ОСОБА_7, ОСОБА_8 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 в рівних частках, кожному по 1/3, згідно зі свідоцтвом про право власності від 18.04.2008 року. ПАТ «Пансіонат Прибережний» оспорює його право власності на житло, хоча, на думку позивача, ЗАТ «Пансіонат Прибережний» /правонаступником якого є ПАТ «Пансіонат «Прибережний»/ право власності на спірний будинок набув незаконно, оскільки як убачається з інвентарної справи на будинок, в якому розташована квартира позивача, станом на 1995 рік цей будинок значився як корпус НОМЕР_1 В акті прийому-передачі нерухомого профспілкового майна переданого відповідачеві такого будинку та гаражу не значиться, а тому позивач вважає, що будинок та гараж не передавалися відповідачеві, а тому у Ялтинського БТІ не було законних підстав для видачі висновку про належність відповідачу ПАТ «Пансіонат Прибережний» права власності на будинок, в якому знаходиться квартира позивача та на споруджений позивачем гараж, що призвело до винесення незаконних рішень виконавчими комітетами Ялтинської міської ради та Масандрівської селищної ради.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просять рішення суду скасувати, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, по неповно з'ясованим обставинам, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство «Пансіонат «Прибережний» просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_6, його представника та представника ПАТ «Пансіонат «Прибережний», колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому суд першої інстанції визнав встановленим, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що на час прийняття оспорюваних рішень виконкомом Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року та виконкомом Масандрівської селищної ради № 124 від 02 квітня 2008 року позивач був власником квартири у будинку АДРЕСА_3 та гаража літер «Ф"», тому не можна вважати, що прийняттям зазначених рішень були порушені його права або охоронювані законом інтереси.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Одним із таких способів може бути визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 посилався на те, що оспорювані рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року та виконавчого комітету Масандрівської селищної ради № 124 від 02 квітня 2008 року суперечать актам цивільного законодавства та порушують цивільні права та інтереси позивача, як власника квартири АДРЕСА_1 та гаража літер «Ф"», тому просив визнати зазначені рішення незаконними та скасувати на підставі ст. ст. 15, 16, 391, 393 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок правового акту органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Закон України "Про власність" (ст. 57), який діяв на час прийняття оспорюванного рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року, також передбачав визнання недійсним акта місцевого органу, який не відповідає закону й порушує право власника та інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження належним їм майном.

З аналізу зазначених норм закону слідує, що обов'язковою умовою визнання правового акта органу місцевого самоврядування незаконним є порушення, у зв'язку з його прийняттям, прав власника. Позивачем за даним позовом може бути саме власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушене виданням такого акта.

Як убачається з матеріалів справи, на реалізацію постанови Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 року № 606 «Про передачу профспілкам санаторіїв і будинку відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР» з метою поліпшення організації відпочинку та санаторно-курортного обслуговування працюючих і підвищення ролі профспілок, Українській республіканській Раді профспілок було передано у відання всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних), будинки відпочинку, пансіонати, курортні поліклініки, які знаходилися у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР. Також профспілкам передано Головне республіканське і територіальні управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходилися на той час у їх віданні, штати управлінського апарату, обладнання, транспорт, земельні ділянки, жилі будинки, парки, асигнування на їх управління, плани з праці, капіталовкладення, фонди на всі види матеріалів і ліміти на проектування та інші кошти.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки БТІ від 09 грудня 2011 року (а.с. 94) спірний будинок був побудований вже після 1960 року і не належав до об'єктів, які передавалися профспілкам Міністерства охорони здоров'я УРСР відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 року № 606. Ця ж сама обставина підтверджується також додатком до оспорюваного рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року.

Пансіонат «Прибережний» було створено на базі пансіонату ім. Моріса Тореза відповідно до рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 55(1) від 11 лютого 1994 року Усі організаційні перетворення, які сталися із пансіонатом ім. Моріса Тореза після винесення рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 55(1) від 11 лютого 1994 року і до моменту перетворення його у ПАТ «Пансіонат «Прибережний» відображені у статутних документах.

Рішенням ради АТ лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 11.11.1993 року погоджено створення акціонерного товариства закритого типу «Прибережний» на базі основних фондів та земельної ділянки пансіонату ім. Моріса Тореза.

Отже, Приватне акціонерне товариство «Пансіонат «Прибережний» є правонаступником пансіонату ім. Моріса Тореза.

21.09.2005 року між Закритим акціонерним товариством «Пансіонат Прибережний» та Масандрівською селищної радою був укладений договір оренди земельної ділянки рекреаційного призначення, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 Відповідно до пункту 2.1 договору об'єктом оренди є земельна ділянка, загальною площею 9,8565 га.

Договір оренди укладено на підставі рішення Масандрівської селищної ради № 30 від 23.12.2004 року, яким затверджено проект землеустрою з відводу земельної ділянки ЗАТ «Пансіонат Прибережний» за адресою: АДРЕСА_2, а також надано ЗАТ «Пансіонат Прибережний» в довгострокову оренду строком на 50 років для обслуговування пансіонату земельну ділянку із земель рекреаційного призначення.

До 2005 року вказана земельна ділянка знаходилася у постійному користуванні пансіонату на підставі акта на право користування землею, виданого пансіонату ім. Моріса Тореза виконкомом Ялтинської міської ради у 1972 році на виконання рішення виконкому Ялтинської міської ради № 739 від 13 грудня 1972 року.

Будинок АДРЕСА_3 та гараж літ. «Ф"» побудовані на вказаній земельній ділянці, яка належала пансіонату «Прибережний» на праві користування.

12 жовтня 2001 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийняте рішення № 382 (30) «Про оформлення права власності на домоволодіння АДРЕСА_2 за ЗАТ «Пансіонат Прибережний». В додатку до рішення виконкому № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року зазначено перелік будівель, які передаються у власність ЗАТ «Пансіонат Прибережний», зокрема і гараж літ. «Ф"».

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке було видано 30.11.2004 року на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року, ЗАТ «Пансіонат Прибережний» є власником об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, в описі об'єкта нерухомості був зазначений, в тому числі, гараж літ. «Ф"».

Згодом дане свідоцтво було погашено та видане 12.08.2010 року Приватному акціонерному товариству «Пансіонат «Прибережний» окремо свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості - гараж літ. «Ф"» загальною площею 54,7 кв. за адресою: АДРЕСА_2. Підставою видачі даного свідоцтва є рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 530 від 27 листопада 2007 року спірний будинок НОМЕР_2 був досліджений міжвідомчою комісією Ялтинського міськвиконкому і визнаний придатним для постійного проживання (а.с. 90-93).

Рішенням виконавчого комітету Масандрівської ради № 56 від 12 березня 2008 року затверджено спільне рішення адміністрації і профспілки ЗАТ «Пансіонат Прибережний» та видано ордер на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6 на склад його сім'ї (а.с. 87-89).

02.04.2008 року виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради було прийнято рішення № 124 «Про привласнення нових поштових адресів житловим будинкам по АДРЕСА_2», а саме: житловому будинку літер Е - № 15, житловому будинку літ. Т - № 30, житловому будинку літ. Т - № 32 (а.с. 85-86).

На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, 07.04.2008 року ЗАТ «Пансіонат Прибережний» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме : житловий будинок АДРЕСА_3, загальною площею 647,4 кв.м, житловою площею 296, 2 кв. м (а.с. 22).

З матеріалів справи вбачається, що позивач разом з членами сім'ї був зареєстрований у квартирі НОМЕР_3 спірного будинку НОМЕР_2 у 2008 році.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не надано допустимих доказів, які б свідчили про те, що на час прийняття рішень виконавчим комітетом Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року та виконкому Масандрівської селищної ради № 124 від 02 квітня 2008 року позивач був власником квартири АДРЕСА_1 та гаража літер «Ф"» або у нього виникло право законного володіння та користування спірним майном, яким є будинок НОМЕР_2 та гараж літер «Ф"».

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки позивач не надав доказів того, що він є власником спірного житлового будинку і гаража літер «Ф"», на які оспорюваними рішеннями виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року та виконкому Масандрівської селищної ради № 124 від 02 квітня 2008 року оформлено право власності за ЗАТ «Пансіонат Прибережний» та правильно зазначив, що право позивача у зв'язку з прийняттям даних рішень не порушено і не підлягає судовому захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Всупереч вимогам статті 60 ЦПК України позивач ОСОБА_6 та його представник не надали доказів, які могли б спростувати висновки суду.

Так, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи колегія суддів до уваги взяти не може, оскільки судом першої інстанції фактичні обставини з'ясовані повно та всебічно і висновки суду відповідають встановленим фактам.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не можуть бути визнані обґрунтованими.

Довід скарги про те, що спірний гараж літер «Ф''» і будинок, в якому проживає сім'я позивача, збудовані ними за їх власні кошті, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки він спростовується матеріалами справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що одноповерховий гуртожиток літ. «Т» площею 477,1 кв.м та гараж літер «Ф''» площею 54,7 кв.м незаконно зазначені в переліку будівель, що належать ЗАТ «Пансіонат Прибережний» в додатку до рішення виконкому Ялтинської міської ради № 382 (30) від 12 жовтня 2001 року, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки на час прийняття зазначеного рішення зазначені будівлі були розташовані на земельній ділянці, що знаходилася у постійному користуванні пансіонату імені М.Тореза та при проведенні інвентаризації об'єктів нерухомого майна в 1996 році були взяти на баланс СП АТЗТ "Прибережний", яке було створено на базі цілісного майнового комплексу пансіонату імені Моріса Тореза.

У 2001 році була проведена повторна інвентаризація об'єктів нерухомості СП АТЗТ "Прибережний" у зв'язку з утворенням ЗАТ "Пансіонат Прибережний", які були передані на баланс ЗАТ.

Дані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду АР Крим від 17 жовтня 2011 року, яке набрало чинності, тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України мають преюдіційне значення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зазначені будівлі були правомірно включені в перелік майна, що належить ЗАТ «Пансіонат Прибережний».

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції незаконно відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, суд першої інстанції, враховуючи підстави позову та фактичні обставини справи, дійшов правильного висновку, що витребування доказів, на яких полягає представник позивача, не стосуються суті даного спору. Крім того, ряд документів, які представник позивача просить витребувати, стосуються інших рішень виконавчих комітетів Ялтинської міської ради та Масандрівської селищної ради, які не є предметом даного спору.

Оскільки даний позов заявлений позивачем на захист його права власності на спірне нерухоме майно, довід апеляційної скарги, що дана справа має розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суперечать вимогам пункту 1 частини 1 статті 15 ЦПК України, згідно з яким справи, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядаються судами у порядку цивільного судочинства.

Що стосується посилання в апеляційні скарзі на необхідність постановлення окремої ухвали відносно судді Кайро І.А., який, на їх думку, ухвалив неправосудне рішення, то колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку про законність та обґрунтованість судового рішення, тому не знаходить правових підстав для постановлення окремої ухвали відповідно до правил статей 320, 211 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, рішення по справі ухвалено на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Горбань В.В. Курська А.Г. Макарчук Л.В.