1/0538/337/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2012 місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Копилова Л. В.
при секретарі - Сагіровій Ю.В.
з участю прокурора - Луценка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народ ження, уродженця міста Мурманська, Мурманської області, громадянина України, освіта повна вища, непрацюючого, неодруженого, судимого: 11 березня 2004 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік; 27 січня 2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.310 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік 6 місяців; 08 листопада 2011 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст.128 КК України до громадських робіт строком на 200 годин, мешканця АДРЕСА_1,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, будучи засудженим 08 листопада 2011 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ст.128 КК України до громадських робіт строком на 200 годин, був залучений наказом директора Житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» з 09 грудня 2011 року для відбування покарання у вигляді громадських робіт.
В період з 25 січня 2012 року по 31 січня 2012 року ОСОБА_1 відбув 24 години, в період з 06.03.2012 року по 17.03.2012 року - відбув 40 годин громадських робіт.
Однак, з 18 березня 2012 року злісно ухилявся від відбування призначеного вироком суду покарання, тим, що взагалі не приступав для відбування громадських робіт, невідбувши 136 годин громадських робіт.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав повністю, пояснивши суду, що 09 грудня 2011 року він повинен був розпочати відбувати покарання у вигляді громадських робіт, однак для їх відбування на роботу не вийшов через те, що 01 грудня у нього трапилася травма коліна в автобусі. 02 грудня він звернувся в швидку допомогу, яка приїздила до нього додому, але від госпіталізації відмовився, так як у нього на утримання знаходиться інвалід, за яким треба доглядати. Потім він відвідував лікарню, був на прийомі у травматолога, який направляв його на рентген, але він не пройшов рентген, так як треба було платити гроші за аналізи. Пізніше він звертався до лікарні з проханням видати лікаряняний, однак йому його не видали. Коли саме він звертався до лікарні, він не пам'ятає. Також у нього не було грошей для того, щоб лікуватися стаціонарно. Він приходив на дільницю № 7 до ОСОБА_2, яка відправила його додому і повідомила, що коли він зможе відпрацьовувати роботи, тоді щоб і прийшов. Він 4 місяці проходив з палицею.
200 годин громадських робіт він вже відпрацював після порушення кримінальної справи та до розгляду справи судом.
Також пояснив суду, що знав, що необхідно відпрацьовувати громадські роботи, 200 годин, в кримінально-виконавчій інспекції він ознайомлювався з умовами і порядком відбування покарання, дав відповідну підписку. Дісйно, коли не з'являвся для відбування громадських робіт він усвідомлював те, що не виконує вирок суду.
Вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими при розгляді справи доказами.
Поясненнями свідка ОСОБА_3, яка пояснила суду, що вона працює старшим інспектором кримінально-виконавчої інспекції Орджонікідзевського району міста Маріуполя, на виконанні в інспекції знаходився вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріпуоля відносно ОСОБА_1 Йому в інспекції було роз'яснено порядок і умови відбування покарання у вигляді громадських робіт, відібрана відповідна розписка про те, що у випадку ухилення від відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України. ОСОБА_1 повинен був приступити до відбування покарання з 09 грудня 2011 року, але не зробив того, так як у нього була травма ноги. Інспекцією в лікарню був зроблений відповідний запит, на який надано відповідь, що підсудний дійсно звертався до лікарні, однак лікарняний йому не видавався, його направляли на проходження обстеження, однак він його не проходив. Крім того, лікар травматолог повідомляв, що хоча травма у ОСОБА_1 є, однак його стан здоров'я не впливає на відбування громадських робіт.
ОСОБА_1 було винесено попередження, так як документів, підтверджуючих хворобу він не надав. З 25 січня 2012 року ОСОБА_1 приступив до відбування покарання, декілька днів відпрацював, а в лютому 2012 року для відбування покарання не з'являвся. З його слів він лікувався вдома, в медичні заклади не звертався і відповідних тому документів не представляв. Для реєстрації він з'являвся своєчасно, однак після його неявок інспекцією було направлено подання про притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання. А 26 червня 2012 року ОСОБА_1 був знятий з обліку, так як повністю відбув покарання.
Поясненнями свідка ОСОБА_4, яка пояснила суду, що вона працює інспектором з кадрів в ЖКП «Азовжитлокомплекс». ОСОБА_1 був направлений на їхнє підприємство для відбування громадських робіт. Коли він прийшов для їх відбування то храмав і був з палицею, пояснював, що не може приступити для відбування громадських робіт через травму ноги. Вона йому сказала, щоб він приступав для відбування після одужання. 05 січня 2012 року ОСОБА_1 з'явився до неї, однак документів, які б підтверджували його хворобу він не представив, взяв направлення на роботу. 25 січня 2012 року приступив для відбування покарання та відбував його поетапно. В січні - 6 днів, в березні відпрацьовував, але не згідно графіку. При виконанні ним громадських робіт претензій до нього не виникало.
Поясненнями свідка ОСОБА_2, яка пояснила суду, що вона працює майстром в ЖКП «Азовжитлокомплекс». В січні 2012 року до них на підприємство прийшов ОСОБА_1 з палицею для відбування громадських робіт. Він повинен був виконувати роботу двірника. Однак підтверджуючих документів хвороби він не представив. Вона йому повідомила, що якщо він не може відпрацьовувати роботи, то треба повідомити кримінально-виконавчу інспекцію. Коли він приходив для відпрацювання робіт, то працював, ніяких претензій до нього не було.
Вироком від 08 листопада 2011 року Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області, яким ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за ст.128 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на 200 годин (а.с.5).
Письмовою підпискою ОСОБА_1 від 08.12.2011 року про ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт та відповідно до якої був попереджений про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України в разі ухилення від відбування призначеного йому за вироком суду покарання у виді громадських робіт (а.с.8).
Наказом від 09 грудня 2011 року № 235-л директора житлово-комунального підприємства «Азовжитлокомплекс» про залучення ОСОБА_1 для відбування покарання у вигляді 200 годин громадських робіт (а.с.6).
Графіком виходу на роботу в грудні 2011 року та табелем виходу на громадські роботи в грудні 2011 року засудженого ОСОБА_1, відповідно до якого засуджений з 09 грудня по 31 грудня 2011 року відпрацював 24 години з призначених за вироком суду громадських робіт, а решту не відбував без поважних причин (а.с.7,13).
Довідкою про кількість відпрацьованих годин громадських робіт ОСОБА_1 в грудні 2011 року, згідно якої він без поважних причин не відбував в грудні 2011 року громадські роботи (а.с.14).
Графіком виходу на роботу в січні 2012 року та табелем виходу на громадські роботи в січні 2012 року засудженого ОСОБА_1, відповідно до якого засуджений з 01 січня по 31 січня 2012 року відпрацював 24 години, більше не виходив для їх відбування без поважних причин (а.с.17,21).
Довідкою про кількість відпрацьованих годин громадських робіт ОСОБА_1 в січні 2012 року, згідно якої він без поважних причин не відбув в січні 2012 року 76 годин громадських робіт (а.с.22).
Графіком виходу на роботу в лютому 2012 року та табелем виходу на громадські роботи в лютому 2012 року засудженого ОСОБА_1, відповідно до якого засуджений з 01 лютого по 29 лютого 2012 року не відпрацював жодної години з призначених за вироком суду громадських робіт, не виходив для їх відбування без поважних причин (а.с.23,27).
Довідкою про кількість відпрацьованих годин громадських робіт ОСОБА_1 в лютому 2012 року, згідно якої він без поважних причин не відбував в лютому 2012 року громадські роботи (а.с.28).
Графіком виходу на роботу в березні 2012 року та табелем виходу на громадські роботи в березні 2012 року засудженого ОСОБА_1, відповідно до якого він з 01 березня по 31 березня 2012 року відпрацював 40 годин, призначених за вироком суду громадських робіт (а.с.29, 33).
Довідкою про кількість відпрацьованих годин громадських робіт ОСОБА_1 в березні 2012 року згідно якої він без поважних причин не відбув у березні 2012 року 64 години громадських робіт (а.с.32).
Попередженнями від 11 січня 2012 року, 28 лютого 2012 року, 23 квітня 2012 року ОСОБА_1, відповідно до яких його попереджено що у випадку подальшого порушення порядку відбування покарання він буде притягнутий до кримінальної відповідальності (а.с.20,26,34).
Допитавши підсудного та дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вина підсудного в інкримінованому йому діянні доведена повністю, та його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.389 КК України, так як він ухилявся від відбування громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення і його наслідки, особу винного, який за місцем свого проживання характеризується посередньо, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин для підсудного судом не встановлено.
Невизнання підсудним своєї вини суд розцінює як намагання уникнути від встановленої законом кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
З урахуванням обставин справи, даних про особу підсудного, суд вважає, що достатнім для виправлення та перевиховання підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у вигляді арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.65,66,67 ч.2 ст.389 КК України, ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць.
Строк покарання обчислювати з дня фактичного затримання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили не змінювати.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Орджонікідзевського районного суду
міста Маріуполя Донецької області Л.В.Копилова