ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.06 | Справа №АС 5/603-06. |
за позовом відкритого акціонерного товариства "Глухівська фабрика по переробці вторинної сировини", м. Глухів
до відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові, м. Глухів
про визнання нечинним рішення
Суддя Гудим В.Д.
За участю представників сторін:
Від позивача – предст. Воєйко В.Л..(дов. № 5224 від 11.10.06р.)
Від відповідача – предст. Нестеренко А.Ю. (дов. № 2-08/10 від 10.01.06р.)
За участю секретаря судового засідання Ткаченко І.М.
Суть спору: Позивач подав позовну заяву про визнання нечинним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Глухові від 14.08.06р. № 287 в частині накладення на позивача фінансових санкцій в сумі 18 431 грн. 20 коп. за період з 21.02.05р. по 14.02.06р. та нарахування пені в сумі 5 994 грн. 43 коп. за вказаний період.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, оспорюване рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив:
Рішенням начальника управління Пенсійного фонду в м. Глухові № 287 від 14 серпня 2006 року на ВАТ "Глухівська фабрика по переробці вторинної сировини" накладено штраф у сумі 30 081 грн. та нарахована пеня у сумі 9 055,30 грн. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням і вважає його таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства в частині нарахування пені в сумі 5 994,43 грн. та накладенням фінансових санкцій в сумі 18 431,20 грн. за період з 21 березня 2005 року по 14 лютого 2006 року, посилаючись на те, що минув строк застосування фінансових санкцій, встановлений законодавством України, зокрема ст. 250 Господарського кодексу України, згідно з якою Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
В заперечення проти позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Стаття 5 зазначеного Закону передбачає, що відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються цим Законом. Дія інших нормативних актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить йому.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003р. позивач є страхувальником. Відповідно до ч. 1 ст. З та ст. 15 Закону, страхувальники є суб'єктами солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні, платниками страхових внесків до солідарної системи пенсійного забезпечення.
Частиною 2 ст. 17 Закону встановлені обов'язки страхувальників, серед яких нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, які підлягають сплаті в строки, визначені ст. 20 Закону, а саме: страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 Закону, зокрема для позивача, є календарний місяць.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону, у випадках, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум – у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум – у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.3.2 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних особового рахунку платника.
Господарський суд не може прийняти до уваги посилання позивача на пропущення відповідачем строків позовної давності для нарахування санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 4 зазначеного кодексу не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, тобто строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст. 250 Господарського кодексу не поширюються на правові відносини між управліннями Пенсійного фонду України та платниками страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування до бюджету Пенсійного фонду України..
Крім того, частиною 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що позивач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду, які зобов'язаний сплачувати в строки, встановлені чинним законодавством і за порушення яких законодавством встановлена відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені, а позивач в судовому засіданні не заперечував факт порушення ним строків сплати страхових внесків, господарський суд вважає, що відповідачем правомірно винесене рішення № 287 від 14.08.06р. про застосування до позивача штрафу у сумі 30 081 грн. та пені в сумі 9 055,30 грн., тому підстав для скасування зазначеного рішення не має, в зв’язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 157-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Д.Гудим