Справа № 2-238 2012 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2012 року Іванківський районний суд Київської області у складі : головуючої -судді Слободян Н.П., при секретарі Ашуркіну Р.М., за участю представників позивачки, відповідачки, її представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідачки про визнання її права власності на спадкове майно її померлих батьків, а саме на 13/16 частин будинку в с. Городещина Поліського району Київської області.
Свої позовні вимоги вона мотивувала тим, що вказаний будинок був збудований батьками під час шлюбу, тому було ї спільною сумісною власністю. Проте, документально ( у свідоцтві про право власності на нерухоме майно) його власником зазначено лише батька -ОСОБА_3
Мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті позивачка та її батько (ОСОБА_3.) прийняли спадщину у встановленому законом порядку. Проте, остаточно не оформила своїх спадкових прав.
Батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_2, залишивши заповіт, яким все своє майно заповів у рівних долях позивачці та відповідачці.
Позивачка, вважаючи, що має право на спадкове майно як після матері, так і після батька, просила визнати її право власності на 13/16 частин домоволодіння, а саме: ? частину домоволодіння, яке вона успадкувала після смерті матері, 3/8 частини цього ж домоволодіння, яке вона спадкує після смерті батька на підставі складеного ним заповіту та 3/16 частини цього ж домоволодіння, які вона спадкує після смерті батька як непрацездатна дитина спадкодавця на підставі ст. 1241 ЦК України.
У судовому засіданні представники позивачки позов підтримали, проте змінили позовні вимоги, і просили визнати спірне домоволодіння спільним сумісним майном подружжя (ОСОБА_3 та ОСОБА_4.), визнати право власності позивачки на 5/8 частин цього домоволодіння, що складається ? частини, успадкованої за законом після смерті матері та 3/8 частини, що вона спадкує за заповітом батька. Позовні вимоги обґрунтовують викладеними у позовній заяві фактами та доданими до позову документами.
У судовому засіданні відповідачка та її представник позов не визнали. Відповідачка свою позицію мотивувала тим, що за ОСОБА_3, який доводиться їй дядьком, вона доглядала до самої смерті, займалась його похованням. Відповідачка не цікавилась ні батьком, ні його майном. Саме вона (відповідачка) наполягла, щоб ОСОБА_3 при складанні заповіту включив туди і позивачку, бо вона ж його дочка. Відповідачка вважає, що позивачка має право лише на спадкування за заповітом, тобто на половина спірного домоволодіння.
Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши письмові докази приходить до наступного.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.6).
ОСОБА_4 (мати позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її смерть ( а.с.8). Заповіту вона не складала, тому після її смерті спадщину прийняли її чоловік (ОСОБА_3.) та дочка (ОСОБА_1.), які були спадкоємцями першої черги за законом ( а.с. 66). При цьому ОСОБА_3 після подачі заяви про прийняття спадщини, оформив свої спадкові права на ? частину земельної ділянки, а ОСОБА_1, подавши заяву про прийняття спадщини після смерті матері, далі спадкові права на оформляла.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть ( а.с.10). За життя він склав заповіт, яким все своє майно заповів своїй дочці (ОСОБА_1.) та відповідачці у рівних частках кожній (а.с.59) Після його смерті позивачка, як і відповідачка, подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини (а.с.56).
24.02.2012 року державний нотаріус Іванківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_5 відмовила ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва на частку у спільному майні подружжя спірного житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1, мотивуючи своє рішення тим, що обоє подружжя померли (а.с.18).
Як вбачається з Свідоцтва про одруження батьків позивачка, вони одружились 27.03.1965 року (а.с.67). Спірне домоволодіння збудовано цим подружжям за даними Технічного паспорта в період з 1968 по 1975 роки (а.с.16), тобто в період їх шлюбу, тому відповідно до ст. 22 КпШС України, який був чинним на час будівництва домоволодіння, було спільною сумісною власністю подружжя, і залишалось таким і за нормами нового Сімейного Кодексу України (ст.60). Той факт, що у реєстрі прав власності на нерухоме майно єдиним його власником зазначено лише ОСОБА_3 жодним чином не обмежував права власності його дружини на це майно. Тим більше, що його реєстрація проводилася ще за життя ОСОБА_4 ( а.с.64). Тобто спірне домоволодіння у рівних долях належало як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4
Отже, після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України входили усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на цей момент і не припинилися внаслідок його смерті, в т.ч. і право власності на ? частину домоволодіння в АДРЕСА_1 яке було спільною сумісною власністю подружжя. Тобто, її чоловік та дочка, подавши заяви про прийняття спадщини, спадкували у рівних частках зазначену ? частину цього домоволодіння ( по ? частині кожен). Відповідно частка ОСОБА_3 у праві власності на це домоволодіння становила, з урахуванням успадкованого після дружини, ? частини. Саме ця частина і має спадкуватися позивачкою та відповідачкою у рівних частках за заповітом, що становить 3/8 частини кожній спадкоємиці.
Оскільки позивачка успадкувала також ? частину домоволодіння після смерті матері (ОСОБА_4.), загалом її частка має складати 5/8 частини цього домоволодіння.
Слід також зазначити, що перші посилання позивачки на право на обов'язкову частку при спадкуванні у зв'язку тим, що вона є непрацездатною повнолітньою дитиною -інвалідом 1 групи -не ґрунтувалось на нормах закону. Так, ст. 1241 ЦК України передбачено право на обов'язкову частку у спадщині, що мають повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала їм у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). В даному випадку ОСОБА_3 своїм у заповіті зазначив рівні частки обох спадкоємиць, що як зазначено вище становить 3/8 частини домоволодіння кожній. Обов*язкова частка, яка визначається за правилами ст. 1241 ЦК України становить 3/16, тобто у заповіті право на спадкування обов'язкової частки у спадщині не порушено, так як за заповітом позивачка спадкує вдвічі більше ( а саме 3/8 частини домоволодіння).
Посилання відповідачки, її представника на те, що позивачка не опікувалася батьком, що підтверджено і показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не мають в даному випадку юридичного значення, оскільки її батько зазначив її у заповіті як спадкоємицю, тому відповідно до ст. 1223 ЦК України вона має право на спадкування. Підстави усунення від права спадкування визначені у ст. 1224 ЦК України, і жодної з них у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що остаточні позовні вимоги підлягають задоволенню. Позивачка як інвалід 1 групи була звільнена від сплати судового збору, тому, у зв'язку із задоволенням цивільного позову, він підлягає стягненню з відповідачки. Відповідно до даних Технічного паспорта вартість спірного домоволодіння становить 133391 грн. Ціна позову в даному випадку визначається як 5/8 від цієї вартості, а саме 83369,37 грн., і відповідно судовий збір згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір»становить 833,69 грн.
На підставі наведеного, ст. 1220, 1223, 1233, 1235, 1258, 1261, 1269, 1270, 1298 ЦК України, керуючись ст. 5, 6, 8, 57, 60, 64, 88,213- 215, 218 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 спільним сумісним майно подружжя, а саме : ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Визнати право приватної власності ОСОБА_1 на спадкове майно її батьків (ОСОБА_3 та ОСОБА_4), а саме: на 5/8 жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір у сумі 833,69 грн.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з моменту його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі її подання, якщо рішення не скасовано -після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: підпис
Копія вірна
Суддя:
Секретар: