Справа №2009/649/12
№2-а/2009/10/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012р.
Дворічанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого -судді Буніна Є.О.,
за участю секретаря Будной О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Дворічна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-го взводу РДПС ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Гагіна Тараса Миколайовича про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
13 червня 2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просив скасувати постанову серії АХ1 №200118 від 06 червня 2012р. по справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором 1-го взводу РДПС ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Гагіним Т.М., згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255.00грн.
У постанові вказано, що 06 червня 2012р. о 11-51год. ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода Октавія А5 д/н НОМЕР_1, рухався на Московському проспекті м.Харкова зі швидкістю 85км/год., при обмеженні швидкості в населеному пункті 60км/год., чим перевищив швидкість на 25км/год. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM №ТС000762, чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Позивач вважає постанову у справі про адміністративне правопорушення незаконною та безпідставною.
Позивач заперечує факт правопорушення, та вказує, що 06 червня 2012р. в 11-51год. він рухався на Московському проспекті м.Харкова зі швидкістю 75-76км/год, як було вказано на спідометрі його автомобілю. Після цього, його зупинив працівник ДАІ, який пояснив, що він порушив Правила дорожнього руху, а саме вимоги щодо швидкісного режиму в населегому пункті.
Незважаючи на пояснення ОСОБА_1 щодо непорушення вимог Правил дорожнього руху, інспектор ДПС склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, а потім постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судовим розглядом справи встановлено, що 06 червня 2012р. інспектор 1-го взводу РДПС ДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Гагін Т.М. виніс постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень. Підставою для ухвалення постанови є складання протоколу про адміністративне правопорушення, позивачу було надано примірники цих документів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доказування по зазначеній адміністративній справі законом покладено на відповідача, тобто відповідач повинен довести суду правомірність складання вищезазначеної постанови, таким чином, відповідачем не виконано обов'язку, покладеного на нього законом. Навпаки викладеним обставинам у постанові, позивач зазначив суду, що постанова відносно нього винесена неправомірно, крім того, не відповідають фактичним обставинам, що мали місце 06 червня 2012р., викладені у постанові порушення, тобто доведено, що позивачем не порушено п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.
При цьому, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається, з матеріалів справи відповідачем не надано в суд доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач.
Враховуючи, що з протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови вбачається, що позивач був не згоден з наявністю факту вчинення ним відповідного правопорушення, суд вважає, що самі по собі протокол та постанова про адміністративне правопорушення не можуть бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.
Приймаючи до уваги приписи ч.1, 3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, суд вважає, що виносячи постанову по справі про адміністративне правопорушення відповідач діяв з порушенням норм КУпАП, що регламентують порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, тому позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови, і закриття провадження по справі.
Тому, задовольняючи позов, суд скасовує оскаржувану постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99-102, 159-163, 1712 КАС України, ст.ст.247, 288, 296 КУпАП,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 №200118 від 06 червня 2012р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАП України -закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя -
20.06.2012