АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1907/1368/2012Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р.
Провадження № 22-ц/1990/1172/12 Доповідач - Бахметова .Х.
Категорія - 48
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бахметової В.Х.
суддів - Ткач О. І., Гірського Б. О.,
при секретарі - Майка Р.Ю.
з участю ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду від 24 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зборівського районного суду від 24 липня 2012 року позов задоволено частково:
зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на дочок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 до 400 грн. на кожну дитину щомісячно;
стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 214,60 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким, зменшити розмір аліментів до 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, посилаючись на те, що на даний момент він не працює, проживає із батьками - пенсіонерами, тому враховуючи важке, нестабільне матеріальне становище не може сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі, визначеному судом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, пославшись на обставини викладені в ній.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
В липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зменшити розмір аліментів, які він повинен сплачувати на утримання неповнолітніх дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно вищезазначеного рішення суду посилаючись на погіршення матеріального становища та відсутність стабільного заробітку.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що хоча ОСОБА_1 офіційно не працює, проте за станом здоров'я може виконувати обов'язок з утримання дітей та сплачувати аліменти в сумі 400 грн. щомісячно на кожну дитину. Крім цього, відповідачка не заперечувала проти зменшення розміру аліментів до 400 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що за час спільного проживання у сторін народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з матір'ю та перебувають на її повному утриманні.
Рішення Зборівського районного суду від 1 березня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі по 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 13 лютого 2012 року до досягнення ними повноліття.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений за судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи із встановлених судом обставин і наведених вимог закону, суд першої інстанції мотивовано прийшов до висновку про недоведеність вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів до 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячно, оскільки ним не подано, а судом не здобуто доказів про зміну його матеріального чи сімейного стану, погіршення стану здоров'я, наявності на його утриманні інших осіб, а також наявності інших обставин, що мають істотне значення і які можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Доводи апелянта про те, що згідно з вимогами законів, які регулюють стягнення аліментів на утримання дітей, він повинен сплачувати 275 грн. на утримання кожної дочки щомісячно, не можуть бути взяті до уваги, оскільки мінімальний розмір аліментів на одну дитину дійсно не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 СК. Але це не означає, що суд зобов'язаний саме в такому розмірі визначати аліменти, оскільки максимальний їх розмір обмежений половинним розміром заробітку.
При вказаних обставинах, судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Зборівського районного суду від 24 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних на протязі двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова