РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2006 р. | Справа № 5/306-3834 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрушків Г.З.
Розглянув справу
за позовом Прокурора Борщівського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі, вул. Шевченка, 2а, м. Борщів, Тернопільської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Нива" с. Стрілківці, Борщівського району, Тернопільської області,
За участю представників сторін:
Прокурора: Шимків А.Р. –прокурор відділу облпрокуратури
Позивача: Папамар О.Я. (дов.№922/04 від 19.10.2006р.)
відповідача: не з”явився
Суть справи :
В розпочатому судовому засіданні прокурору, представнику позивача роз”яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.
Прокурор Борщівського району Тернопільської області звернувся в господарський суд з позовом в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Нива" с. Стрілківці, Борщівського району, Тернопільської області, 17224грн.26коп. заборгованості для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
Пенсійне страхування відповідно до ст.ст.2,4 „Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 14.01.1998р. є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування і здійснюється в порядку, передбаченому законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні;
Відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні щодо порядку та розміру сплати збору на пенсійне страхування регулюються Законом України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. (далі-Закон), Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” від 06.06.1997р. ( далі - Закон про збір), Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (Далі –Закон про пенсійне страхування), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі Інструкція №21-1);
Згідно абз.4п.1ст.2 Закону про збір об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, п.2: філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у п.1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, а згідно абз.3 п.1 ст.4 цього ж Закону (Закону про збір) на обов’язкове державне пенсійне страхування для зазначених вище платників збору встановлена ставка збору в розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абз.4п.1ст.2 цього Закону, тобто в розмірі фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій
Згідно ч. 2 «Прикінцевих положень»Закону України, розділу 6 „Повідомлення про сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування”, розділу 7 „Порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розділу 6 „Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах” Інструкції №21-1 відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснюються підприємствами на підставі повідомлень про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. „б-з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, які надсилаються підприємствам до 20го січня поточного року органами Пенсійного Фонду.
Згідно Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як слідує із матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі направило відповідачу повідомлення розрахунок №43 фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій із зазначенням щомісячних сум до відшкодування, на загальну суму 19224грн.26коп., і протягом 2005 року здійснювало виплату пільгових пенсій, призначених працівникам, які працювали у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Золота Нива";
Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов’язання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах виконав частково, сплативши авансом 2000грн.00коп. і на день розгляду справи його заборгованість до Пенсійного фонду становить 17224грн.26коп.;
Вищезазначена сума недоїмки до Пенсійного фонду України підтверджується даними картки особового рахунку відповідача про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій станом на 01.09.2006р.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких даних, які б свідчили про сплату зазначених коштів в Пенсійний Фонд України суду не надав, а тому згідно ст.33 ГПК України слід вважати, що за ним станом на 01.09.2006р. рахується недоїмка в сумі 17224грн.26коп.
При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені і неоспорені відповідачем.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України , покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота Нива"
с. Стрілківці, Борщівського району, Тернопільської області, (код 30811482):
- на користь Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі, м.Борщів, вул. Шевченка, 2а, код 21156551, р/р 2560530012401 в Борщівському відділенні №6353 ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 398068 –17224грн.26коп. витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах;
- в доход Державного бюджету України 172грн.24коп. державного мита;
- на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м.Київ ,
пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” , м. Львів , МФО 325707 , код ЄДРПОУ 30045370 - 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата______ року через місцевий господарський суд.
Суддя Г.З. Андрушків