Справа № 1-38/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р.

Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Просалової О.М.,

при секретарі Линичук Ю.П.,

за участю прокурора Москаленко С.І.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст. 119 КК України,

в с т а н о в и в:

органом досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у тому, що 1 серпня 2006 року близько 20 години він скоїв вбивство ОСОБА_3 через необережність.

Так, 1 серпня 2006 року приблизно о 19 годині 45 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи за місцем своєї роботи на території ТОВ «Будавтосервіс», що на вул. Бориспільській, 27 в м. Києві, зустрів свого знайомого ОСОБА_3 Під час зустрічі ОСОБА_3 попрохав ОСОБА_2 допомогти з'ясувати стосунки, на що ОСОБА_2 погодився. Після цього ОСОБА_2 і ОСОБА_3 направилися в напрямку одного з підвальних приміщень, розташованих на території ТОВ «Будавтосервіс», де ОСОБА_3 пред'явив претензії ОСОБА_2, що останній у нього нібито викрав три тисячі доларів США і на ґрунті цього між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час з'ясування стосунків раптово на ґрунті неприязних стосунків виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 безпричинно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_2, спричинивши йому фізичний біль, від чого останній впав на підлогу та втратив свідомість. В подальшому ОСОБА_2 прийшовши до свідомості, помітив, що приблизно в двох метрах від нього стоїть ОСОБА_3 і тримає в руках металеву кувалду. Після цього, ОСОБА_3 замахуючись кувалдою почав швидко рухатися в напрямку до ОСОБА_2, останній в свою чергу з метою уникнення удару відійшов в сторону та відштовхнув від себе ОСОБА_3, при цьому не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді падіння ОСОБА_3 та настання у результаті цього його смерті, але за даних обставин та ситуації, був зобов'язаний передбачити таку можливість, а також ОСОБА_2 повинен був передбачити те, що у результаті свого поштовху, з метою уникнення удару ОСОБА_3, який знаходився у найменш вигіднішому становищі утримання рівноваги, ніж він, останній міг втратити рівновагу та впасти. Від поштовху ОСОБА_3 втратив рівновагу та впав на металевий паркан, вдарившись шиєю об паркан, при цьому отримав ушкодження та помер.

Після скоєння вбивства ОСОБА_3 через необережність, ОСОБА_2 вийшов із вказаного підвального приміщення і підійшов до ОСОБА_4, (кримінальна справа відносно якого виділена в окреме провадження, направлена до суду і він засуджений Дарницьким районним судом міста Києва за ст. 396 ч. 1 КК України), який в цей час знаходився на території ТОВ «Будавтосервіс»і повідомив, йому про те, що між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, і останньому необхідно надати допомогу, так як ОСОБА_3 вдарився об металевий паркан та знепритомнів. Після чого, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 прослідували до підвального приміщення, де па підлозі помітили труп ОСОБА_3

Усвідомлюючи скоєння ОСОБА_2 вбивства ОСОБА_3 через необережність, ОСОБА_4, не повідомляючи про це правоохоронні органи, своїми умисними діями, направленими па приховування злочину, а саме вбивства через необережність ОСОБА_3, не маючи попередньої домовленості із ОСОБА_2, почав активно сприяти йому у приховуванні злочину. В подальшому ОСОБА_4 01 серпня 2006 року у вечірній час разом із ОСОБА_2, з метою приховання слідів злочину та можливості уникнення ОСОБА_2 кримінальної відповідальності, допоміг останньому па автомобілі «ДЕУ-ланос»д.н.з. НОМЕР_1, вивезти труп ОСОБА_3 з території ТОВ «Будавтосервіс», розташованого по вул. Бориспільська, 27 в м. Києві до лісництва «Нікольське», розташованого в Дарницькому районі м. Києва та закопали його. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли.

В результаті ненавмисних злочинних дій ОСОБА_2 у потерпілого ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи №146/2696/2-від 04.12.2007, було виявлено наступні ушкодження:

1. а. тілесні ушкодження у вигляді повних косих переломів ребер: справа

- 3-4 ребер по передній підм?язової лінії без пошкодження пристінкової плеври;

- 3-5-го ребер без ушкодження пристінкової плеври;

б. вогнищевий крововилив без видимої кліткової реакції в м'яких тканин в місці проекції лівого великого ріжка під'язикової кісті;

в. патологічна рухливість великих ріжків під'язикової кісті.

2. До моменту дослідження трупа ОСОБА_3, знаходився в стані пізніх трупних змін виражених у вигляді муміфікації і частковим скелетуванням, у зв'язку з чим причину смерті встановити не виявляється можливим.

Тілесні ушкодження, вказані в пункті «б»з'явилися прижиттєво від безпосереднього травматичного дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я.

Тілесні ушкодження вказані в пункті а) з'явилися від безпосереднього травмуючої дії тупого(их) предмету(ов) і відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я (більше 21 /дня). Вказати виникли вони при житті потерпілого чи після його смерті не виявляється можливим у зв'язку з вираженими гнилісними змінами тканин трупа.

При судово-медичному криміналістичному дослідженні фрагментів під'язикової кісті від трупа встановити характер порушення цілісності суглобів не виявляється можливим, у зв'язку з чим говорити о наявності чи відсутності ушкодження її не виявляється можливим у зв'язку із вираженими гнилісними змінами.

3.Встановити послідовність спричинення тілесних ушкоджень не виявляється можливим у зв'язку з наявністю виражених пізніх гнилісних змін.

4.Переломи ребер могли з'явитися від безпосереднього травмуючої дії тупого(их) предмету(ів), яким могло бути палка.

5.Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень па тілі потерпілого,

можна сказати, що йому були спричинені не менше трьох травмуючи дій.

6.Крововиливи в м'яких тканинах в місці проекції лівого великого ріжка під'язикової кісті з'явилося прижиттєве, що підтверджується результатами судово-гістологічного дослідження. Вказати при життєвість утворення двухсторонніх переломів ребер не виявляється можливим у зв'язку з наявністю

виражених пізніх гнилісних змін.

Від моменту утворення крововиливу в м'яких тканинах в місці проекції

лівого великого ріжка під'язикової кісті до моменту настання смерті могло пройти до 30 хвилин, що підтверджується результатами судового-

гістологічного дослідження.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст. 119 КК України як вбивство через необережність.

За наслідками судового розгляду справи, під час доповнень прокурором заявлено клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з неправильністю досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, зокрема, в зв'язку з тим, що на досудовому слідстві справа відносно ОСОБА_2 за ст. 115 КК України була закрита і він позбавлений можливості в суді змінити обвинувачення.

Так, на обґрунтування зміни обвинувачення з ст. 119 на ст. 115 КК України прокурор зазначає що під час судового розгляду справи була проведена судово-медична (комісійна) експертиза № 97 від 23 травня 2011 року, у висновках якої зазначено що «судово-гістологічного дослідження дозволяють стверджувати про те, що крововилив в м'які тканини середньої третини шиї зліва був спричинений потерпілому за життя, внаслідок дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту (яким може бути, наприклад, палець руки людини при захваті/здавлені шиї потерпілого), при цьому потерпілий міг знаходитись як у вертикальному (або близькому до нього), так і у горизонтальному (або близькому до нього) положенні (а.с.71-79 т.5).

В ході судового слідства був допитаний експерт ОСОБА_7, який був у складі експертної комісії, який пояснив, що крововилив в м'які тканини середньої третини шиї зліва був спричинений потерпілому за життя, внаслідок дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту (яким може бути, наприклад, палець руки людини при захваті/здавлені шиї потерпілого) та не міг утворитися при «наданні прискорення тілу потерпілого при відході і поштовху з подальшим контактом до травмуючи предметів». Оскільки в області шиї важливі життєві органи знаходяться глибоко, пошкодження виявлені в області шиї у ОСОБА_3, а саме пошкодження під язичкової кістки вірогідніше були отримані при удушенні. Оскільки вказане пошкодження не характерно для падіння з висоти росту людини.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 146/2696/2 від 04 грудня 2007 тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, які могли утворитися при падінні з положення з висоти власного росту не виявлено (т. 2 а.с. 174-184).

Вислухавши думку потерпілих, які підтримали клопотання, захисника, який заперечував проти заявленого прокурором клопотання, оскільки той не навів переконливих обґрунтувань та підсудного, який просив в разі повернення справи на додаткове розслідування змінити йому запобіжний захід на підписку про невиїзд, вивчивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 277 КПК України під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення.

Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим буде порушено правило обов'язковості проведення досудового слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.

У абзаці другому п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»зазначено, що за наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для збільшення обсягу обвинувачення справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за умови, що прокурор не вправі змінити обвинувачення в суді.

З матеріалів справи вбачається, що порушена відносно ОСОБА_2 кримінальна справа за ст. 115 КК України постановою заступника начальника відділу СУ ГУ МВС України в м. Києві старшого сержанта міліції Могильного Р.І. від 19 листопада 2009 року була закрита (а.с. 87-89 т.4).

Отже в зв'язку з наведеним вище прокурор позбавлений змінити обвинувачення в ході судового слідства та кваліфікувати дії обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин.

В зв'язку з наведеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та повернути справу на додаткове розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 суд залишає без зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст. 277, 281 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст. 119 КК України повернути прокурору м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити тримання під вартою у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя